№ 2-a-30/ 2007 p.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 квітня 2007 року  Нововоронцовський районний суд

Херсонської області в складі: головуючого судді Бутенко Т.І. при секретарі Білоїд Т.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нововоронцовка Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Нововоронцовської районної державної адміністрації Херсонської області, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про стягнення недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги учаснику бойових дій та моральної шкоди, -

ВСТАН ОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Нововоронцовської райдержадміністрації, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, в якому вказав, що є учасником бойових дій. Згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічна одноразова допомога повинна надаватись в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Однак в 1999 році допомоги не отримував, а за 2000-2006 р. допомога виплачувалася не в повному обсязі. Отримав одноразову допомогу за 2004 рік в сумі 120 грн, за 2005 та 2006 роки по 250 грн. Просив стягнути з відповідачів недоплачену одноразову допомогу за 2004 р. - 1303,45 грн, за 2005 рік - 1410 грн, за 2006 рік - 1545 грн, а всього 4258,45 грн, а з урахуванням індексу інфляції згідно ст.2 Закону України „Про індексацію грошових доходів населення" - 4901 грн 25 коп. Крім того вважає, що бездіяльністю відповідачів йому заподіяно моральну шкоду в сумі 3000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, вказані в позові..

Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Нововоронцовської райдержадміністрації позов не визнав і його представник пояснила, що нарахування та виплату одноразової допомоги до Дня Перемоги учасникам бойових дій проводить Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Ці виплати проводились в розмірах, передбачених Законами України" Про державний бюджет України" за відповідний рік. Відповідач не має власних коштів та майна для задоволення вимог позивача. Індексація грошової допомоги законом не передбачена. Крім того позивачем пропущено строк позовної давності.

Відповідач - Міністерство фінансів України позов не визнав, надав до суду відзив на позов, в якому посилається на те, що законодавством України врегульовані спірні правовідносини, позивач отримував зазначені виплати у розмірах, встановлених Законом України про Державний бюджет на 2004-2006 роки. Статтею 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлений порядок щодо виплат разової грошової допомоги. Зокрема, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст. 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди вважає її необгрунтованою, оскільки Міністерство фінансів України не знаходилось з позивачем в будь-яких безпосередніх відносинах і не порушувало його прав та законних інтересів. Просили розглянути справу без участі їх представника.

Відповідач - Державне казначейство України позов не визнав. В наданому до суду поясненні на позов посилається на те, що Бюджетним кодексом України встановлено, що повноваження на здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету надаються розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення. Згідно з ч. 2 ст. 21 Бюджетного кодексу України кошти бюджету, які отримують фізичні особи надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів. Міністерство праці та соціальної політики України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, соціального обслуговування населення та згідно ст. 22 Бюджетного кодексу України - головним розпорядником бюджетних коштів. Отже, обов'язок по виплаті разової грошової допомоги покладається на Мінпраці України, яке перераховує виділені кошти місцевим органам праці та соціального захисту населення. Згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України казначейство здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів. Державне казначейство України, як юридична особа, самостійно відповідає своїми зобов'язаннями, прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувало. Вимоги про стягнення моральної шкоди та індексацію щорічної грошової допомоги вважає необгрунтованими.

Заслухавши та вивчивши пояснення сторін, матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Позивач визнаний учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії АБ № 471634, виданим 22.01.1997 року Нововоронцовським райвійськкоматом Херсонської області..

У відповідності до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено виплату щорічно до 5 травня учасникам бойових дій разової грошової допомоги в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст. 17-1 цього ж Закону вказану виплату здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Відповідно до ч.З ст.2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб, прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.

Мінімальна пенсія за віком складала: за 2004 рік - 284,69 грн, за 2005-2006 роки -332 грн.

Законом України "Про державний бюджет України на 2004 рік" ст. 44 встановлено розмір виплати даної допомоги в сумі 120 грн. Ст. 34 Закону України "Про державний бюджет на 2005 рік" та ст. 30 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" встановлено виплату в сумі 250 грн.

Конституцією України /ст. 8/ передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Ст. 20 Конституції встановлює, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд вважає, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу.

Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат через відсутність коштів чи фінансування.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача Управління праці та соціального захисту Нововоронцовської райдержадміністрації про те, що вони не є належним відповідачем по справі, як таке, що суперечить ст. 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Суд визнає, що Міністерство фінансів України та Державне казначейство України, як  юридичні   особи,   самостійно   відповідають   за   своїми   зобов'язаннями,   прав   та

охоронюваних законом інтересів позивача не порушували, тому правових підстав для вирішення питання про взаємовідносини між ними та позивачем немає.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, ч. 2 ст. 99 якого встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, тому вимоги позивача підлягають задоволенню в цій частині. Стосовно вимог позивача про стягнення допомоги за 2004-2005 рік позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, що є підставою для відмови в їх задоволенні згідно ч. 1 ст. 100 КАС України.

Суд враховує, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності КАС України, однак глава 31-А ЦПК України (ред. 1963 p.) встановлено двохмісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав.

Вимога позивача про стягнення одноразової щорічної допомоги учаснику бойових дій з урахуванням індексу інфляції є необгрунтованою, оскільки така індексація не передбачена Законом України „Про індексацію грошових доходів населення" чи іншими нормативно-правовими актами.

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки чинним законодавством України не передбачено право на відшкодування моральної шкоди на підставах, на які посилається позивач. Судом не встановлено, що відповідачі своїми діями чи бездіяльністю завдали моральну шкоду позивачеві.

У відповідності з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» суд повинен з'ясовувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями / бездіяльністю/ вони заподіяні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3,8,22,152 Конституції України, ст.2,12,17-1,22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 1166, 1167, 1173. 1175 ЦК України, ст.9,10,11,86,99,100,159-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Нововоронцовської районної державної адміністрації Херсонської області на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну одноразову допомогу учаснику бойових дій за 2006 рік в сумі 1410 грн /одну тисячу чотириста десять грн./

В решті позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.