Справа №  22ц-42/2011  

Категорія  52  

Головуючий у 1 інстанції  Островський Л.Є.  

Суддя-доповідач  Бойчук І.В.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2011 року                                                                                            м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

          головуючого                      Бойчука І.В.

суддів                                     Шишка А.І., Горблянського Я.Д.,

секретаря                    Сурмачевської У.С.,

сторін:                     ОСОБА_2, представника УДСО УМВС

                    України в Івано-Франківській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до управління Державної служби охорони УМВС України в Івано-Франківській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 24 листопада 2010 року, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 24 листопада 2010 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Державної служби охорони УМВС України в Івано-Франківській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_2 вказує, що суд не звернув уваги на ту обставину, що він є членом профспілки. Тому на розірвання з ним договору мала бути згода профкому, яка має юридичне значення. Однак, згода профкому від 07.09.2009 року такою не є.

Крім того, в порушення ч.3 ст.43 КЗпП України втратила силу така згода, а з повторною згодою адміністрація не зверталася.

________________________________________________________________________________

Справа № 22-ц-42/2011р.                              Головуючий у 1 інстанції: Островський Л.Є.

Категорія  52                                                               Доповідач:   Бойчук І.В.

Судом порушено вимоги ч.3 ст.40 КЗпП України, оскільки не допускається звільнення працівника з ініціативи власника в період тимчасової непрацездатності працівника. Його тимчасова непрацездатність настала в останній день його роботи. Заступник начальника, не маючи на це повноважень, через півтора місяці змінив дату звільнення його з роботи, не скасувавши попереднього наказу, не внісши відповідного запису у трудову книжку.

Судом не досліджено інші письмові докази по справі.

Просить рішення скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення його позовних вимог.

В засіданні апеляційного суду апелянт підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача доводів апеляційної скарги не визнала і вважає рішення суду правильним.

Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що наказом №176 о/с від 15.10.2009 року ОСОБА_2 звільнено з роботи з посади начальника групи команди цивільної охорони Івано-Франківського міжрайонного відділу Державної служби охорони ВДСО при УМВС України в Івано-Франківській області за п.1 ст.40 КЗпП України.

Наказом №211 о/с від 28.11.2009 року внесено зміни у попередній наказ, а саме, змінено час звільнення позивача з роботи у зв'язку з його перебуванням на лікарняному на 28 жовтня 2009 року.

Колегією суддів встановлено, що звільнення позивача відбулося без порушень чинного трудового законодавства. Зокрема, позивача було попереджено 10.08.2009 року про наступне вивільнення, взято згоду профкому на звільнення і на вимогу апеляційного суду профком таку згоду на звільнення позивача з роботи підтвердив повторно. Також йому запропоновано всі вільні вакантні посади у відповідача на час його звільнення і останній від них відмовився.

Не довів апелянт також у суді і своє переважне право на залишення на роботі перед іншими працівниками, оскільки на посаді, на яку він претендував, залишався працювати атестований працівник, а позивач є вільнонайманою особою і не може займати таку посаду, тому при його звільненні не порушено вимог ст.42 КЗпП України.

Іншим доводам апелянта про неправомірність його звільнення з роботи, суд першої інстанції дав належну правову оцінку.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування з мотивів наведених у скарзі, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317   ЦПК України, колегія суддів,-                                                                                                              

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 24 листопада 2010 року залишити без зміни.                              

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів у касаційному порядку.

Судді:                                                                                                           І.В.Бойчук

                                                                                                                           А.І. Шишко

                                                                                                    Я.Д. Горблянський