Справа № 22-а-839/2011
Категорія 10.3.1
Головуючий у 1 інстанції Собко В.М.
Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Горблянського Я.Д.
суддів Меленко О.Є.Павлишиної А.Т.
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі про визнання протиправною бездіяльність та стягнення недоплаченої соціальної допомоги - за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі на рішення Снятинського районного суду від 06 серпня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі оскаржило рішення Снятинського районного суду, яким частково задоволено позов ОСОБА_2, зобов’язано УПФ України в Снятинському районі нарахувати та виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07. по 31.12.2007 року., та з 22.05.2008 року з врахуванням проведених виплат.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення судом ухвалено з порушенням норм матеріального права. Хоча рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року визнано такою, що не відповідає Конституції ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік і ст.6 Закону діє з 09.07.2007 року, однак жодного
нормативного акту на виконання даних вимог не було прийнято, не визначено на
_______________________________________________________________________________ Справа № 22 а- /2011 р. Головуючий у 1 інстанції – Собко В.М.
Категорія 10.3.1 Суддя-доповідач - Горблянський Я.Д.
законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищування, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати вказаний розмір.
Відповідно до Положення «Про Пенсійний фонд України» кошти фонду використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Крім того законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст.6 Закону, так як ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування передбачає що мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності достатнього страхового стажу, визначеного законом, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте в ч.3 даної статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно ст.3 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Крім цього Законом «Про державний бюджет України на 2008 рік» внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно яких до пенсії або довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни – 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність.
Дана виплата позивачу виплачується в повному обсязі.
Просить дане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.
Суд першої інстанції встановлено що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Оскільки позивач відноситься до кола осіб, які мають право на отримання даного підвищення до пенсії, то суд першої інстанції прийшов до висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у виплаті доплати до пенсії.
До такого висновку суд першої інстанції прийшов виходячи із наступних підстав.
Згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач відноситься до категорії осіб, які підпадають під дію даного Закону і відповідно до ст.6 цього Закону має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» , а «Законом України про державний бюджет на 2008 рік» дану статтю викладено в новій редакції.
Конституційний Суд України зупинення ст.6 Закону та викладення її в новій редакції визнав неконституційними своїми рішеннями від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року.
Крім цього судом встановлено що відповідачем за попередні роки нараховувалася і виплачувалася доплата в меншому розмірі ніж передбачено чинним законодавством.
Врахувавши вище наведене суд зобов’язав відповідача нарахувати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07. по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 р. відповідно до ч. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Тому підстав для скасування даного рішення і ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 197,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів ,-
ухвалила :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі відхилити.
Рішення Снятинського районного суду від 06 серпня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Судді: Я.Д. Горблянський
О.Є. Меленко
А.Т. Павлишина