№3-44

ПОСТАНОВА

18 травня 2007 року                                                                                                       місто Київ

Суддя військового місцевого суду Київського гарнізону підполковник юстиції ВЕРЛАНІВ СМ., за участю провідного спеціалісту Управління охорони державної таємниці Служби безпеки України ПОЧИНОКА Г.В., особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового суду адміністративні матеріали стосовно старшого офіцера відділу Управління пожежної безпеки Генерального штабу Збройних Сил України

майора ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в місті Києві , українця, громадянина України, не судимого, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

за звинуваченням у вчиненні правопорушення, передбаченого п.п. 4,6,7 ст. 212-2 КпАП України, -

 ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, складеним спеціалістом Управління охорони державної таємниці Служби безпеки України, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він порушив вимоги чинного законодавства у сфері охорони державної таємниці та контролю за її станом.

 В ході проведення спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею встановлено, що в Управлінні пожежної безпеки Генерального штабу Збройних Сил України (далі - Управління) без переоформлення спеціального дозволу змінено місцезнаходження режимного приміщення, в якому зберігаються матеріальні носії секретної інформації з приміщення НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 на приміщення НОМЕР_2 за тією ж адресою, що є порушенням вимог ст.ст. 5, 20, 37 Закону України„Про державну таємницю" та п. 21 „Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах, організаціях" (далі -Порядку), в наслідок чого, в порушення п.169 Порядку приміщення РСО Управління не обстежено внутрішньою комісією військової установи щодо його придатності для роботи з таємними документами.

Разом з тим, робота РСО Управління організована з порушенням п.п. 42, 155, 156, 174, 300,394, 395 Порядку, а здача приміщення РСО під охорону організована з порушенням п.п. 177-179 вказаного Порядку.

Крім того, ОСОБА_1, як безпосереднім керівником РСО Управління не було вжито заходів щодо переоформлення спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею з третьої на другу категорію у зв'язку із зберіганням в РСО Управління директив начальника Генерального штабу Збройних Сил України з грифом секретності «цілком таємно».

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у вчиненні вказаного правопорушення визнав повністю та пояснив, що вказане порушення сталося внаслідок неналежного знання вимог нормативних документів щодо охорони державної таємниці.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується, крім його особистих показань, дослідженими у судовому засіданні даними витягу з наказів начальника Генерального штабу Збройних Сил України №46 від 18.02.05 року і №60 від 05.04.07 року, витягу з Акту спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею в Управлінні.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_1, будучи військовою службовою особою, порушив вимоги законодавства про державну таємницю, зокрема, не вжив заходів по забезпеченню охорони державної таємниці, не організував отримання спеціального дозволу на здійснення діяльності, пов'язаної з державною таємницею та надав гриф секретності «таємно» матеріальним носіям, які не становлять державної таємниці, чим скоїв правопорушення, передбачене пунктами 4, 6, 7 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2

№3-44

При вирішенні питання про відповідальність ОСОБА_1 суд визнає обставинами, які істотно пом'якшують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення: його щире каяття у вчиненому, те що будь-яких шкідливих наслідків від його дій не настало, самі умови вчинення правопорушення, зокрема передислокацію військової частини, дані про особу винного, а саме, те , що він по службі характеризується виключно позитивно, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітню дитину а тому знаходить можливим призначити йому мінімальне стягнення, передбачене санкцією п.п.4,6,7 ст. 212-2 КпАП України.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 283, 284, 285 КпАП України, -

 ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого п.п. 4, 6, 7 ст. 212-2 КпАП України, за якими призначити йому стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 51 грн.

Постанова є остаточною і оскарденню не підлягає.