№106
ПОСТАНОВА
17 травня 2007 року місто Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону у складі: головуючого підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА СМ., при секретарі судового засідання Бабильовій А.В., за участю начальника відділу військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції САНДУЛИ І.М., заявника - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду скаргу громадянина ОСОБА_1 на постанову військового прокурора Центрального регіону України від 26 квітня 2007 року про порушення кримінальної справи за ознаками в діях ОСОБА_1 складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 426 і ч. 1 ст.424 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
26 квітня 2007 року військовим прокурором Центрального регіону України за результатами розгляду кримінальної справи по обвинуваченню начальника військового інституту ракетних військ і артилерії Сумського державного університету полковника ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 426 КК України, була порушена кримінальна справа стосовно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 426 і ч.І ст.424 КК України.
До суду надійшла скарга ОСОБА_1 на вказану постанову військового прокурора Центрального регіону України від 26 квітня 2007 року, в якій він ставить питання про її скасування, як незаконної, посилаючись на те, що дана постанова винесена з порушенням вимог ст.ст.94, 97, 98 КПК України. Також, заявник в скарзі вказує на те, що в його діях відсутні ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.424 КК України, оскільки, на його думку, в постанові про порушення кримінальної справи не зазначено в чому полягає істотна шкода.
В судовому засіданні заявник наполягав на вимогах скарги та просив її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважав необхідним скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що кримінальна справа стосовно ОСОБА_1 порушена за наявності достатніх законних приводів та підстав, що викладені в оскаржуваній постанові від 26 квітня 2007 року.
Вивчивши матеріали кримінальної справи, оскаржувану постанову від 26 квітня 2007 року, проаналізувавши доводи скарги, заслухавши пояснення заявника та прокурора, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За змістом ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя вправі і повинен з'ясовувати такі питання: чи були наявними на час порушення справи приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину в діях конкретної особи; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок.
Як видно зі змісту оскаржуваної постанови та інших матеріалів справи, постанова від 26 квітня 2007 року за змістом відповідає вимогам ст. 130 КПК України, виявлені дані під час розгляду кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 згідно із ст. 94 КПК України визнаються належними приводом для порушення кримінальної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 97 КПК України прокурор зобов'язаний приймати повідомлення про злочин і прийняти одне з рішень, передбачених ч. 2 ст.97 КПК України.
Отже, суд вважає, що прокурор, виносячи 26 квітня 2007 року постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1, діяв за наявності передбачених. законом процесуальних приводів для прийняття такого рішення і в межах своєї компетенції.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 у прокурора було достатньо даних, які свідчили про те, що ОСОБА_1 достовірно знав про вчинення злочинів його підеглими курсантами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та сержантом ОСОБА_4, однак кримінальних справ стосовно останніх не порушив, а також вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, а саме, погрожуючи відрахуванням курсанта ОСОБА_5 з військового інституту, примусив останнього надати неправдиві пояснення щодо обставин отримання ним травми, що спричинило істотну шкоду у вигляді приховування злочинів, що були вчиненні підлеглими, підриву авторитету та престижу Збройних Сил України, поваги до військовослужбовців, створення уяви у підлеглих про можливість безкарного вчинення злочинів та уникнення відповідальності.
2
За таких обставин, в розпорядженні військового прокурору Центрального регіону України було достатньо даних, які вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочинів, передбачених ст.426 ч.1 і ст.424 ч.1 КК України.
Враховуючи вищевикладене, оскільки в судовому засіданні встановлено, що 26 квітня 2007 року військовий прокурор Центрального регіону України виніс постанову про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.426 і ч.1 ст.424 КК України з дотриманням вимог ст. ст. 94, 97 і 98 КПК України, тому скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає за її безпідставністю.
В той же час, постанова про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 від 19 березня 2007 року за ознаками в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 426 КК України, яка була винесена за результатами прокурорської перевірки за фактом травмування курсанта ОСОБА_5, вже була предметом перевірки у військовому місцевому суді Київського гарнізону за скаргою ОСОБА_1. При цьому, постановою військового місцевого суду Київського гарнізону від 12 квітня 2007 року, яка була залишена без змін ухвалою військового апеляційного суду Центрального регіону України від 4 травня 2007 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 на вказану вище постанову від 19 березня 2006 року було відмовлено.
Крім того, скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню і з тих підстав, що 29 квітня 2007 року досудове слідство по кримінальній справі стосовно нього закінчено, що підтверджується дослідженими в суді даними протоколу оголошення обвинуваченому ОСОБА_1 про закінчення досудового слідства і пред'явлення йому матеріалів кримінальної справи.
За таких обставин, суд, керуючись ст. 8 Загальною декларацією прав людини 1948 року, ст. 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ч. 1 ст. 64 Конституції України, ст. 236-8 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову військового прокурора Центрального регіону України від 26 квітня 2007 року про порушення кримінальної справи за ознаками в діях ОСОБА_1 складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 426 і ч.І ст.424 КК України, залишити без задоволення.
На постанову може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Центрального регіону України через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 7 діб з дня її винесення.