№1-46

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 травня 2007 року                                                                                                            місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА С.М., при секретарі Гарбариніній О.Б., за участю державного обвинувача -військового прокурора Дарницького гарнізону полковника юстиції ФЕДЮШКІНА І.О., захисника підсудного - адвоката ОСОБА_2 , у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-0799

рядового ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Князівка Березнівського району Рівненської області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, неодруженого, не судимого, призваного на військову службу Березнівським РВК Рівненської області у квітні 2004 року,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, являючись військовослужбовцем строкової служби, з метою ухилитися від військової служби 7 лютого 2005 року не з'явився з відпустки до місця служби без поважних причин і незаконно знаходився за межами військової частини до 28 січня 2007 року, проводячи час на власний розсуд, переховуючись від органів влади за різними адресами в місті Києві, при цьому наміру повернутися до місця служби не мав.

28 січня 2007 року ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, пояснивши, що 7 лютого 2005 року він повинен був з'явитися у військову частину із заохочувальної відпустки, яка надавалася йому командуванням частини. Проте, з метою провести час у місті Києві, вирішив у частину не повертатися, а тому, приховуючи свою належність до військової служби влаштовувався на різні роботи в місті Києві. При цьому, підсудний уточнив, що до нього психічне та фізичне насильство у військовій частині ніхто не застосовував.

Крім особистих показань вина ОСОБА_1 в нез'явленні вчасно без поважних причин на службу з відпустки з метою ухилитися від військової служби підтверджується зібраними по справі доказами, які підсудний та інші учасники судового розгляду не оспорюють і підтримують в повному обсязі. За клопотанням державного обвинувача, яке підтримане іншими учасниками процесу, судове слідство було проведене відповідно до вимог ч.З ст.299 КПК України. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз'яснено, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати вищезазначені фактичні обставини справи в апеляційному порядку..

Згідно з даними висновку військово-лікарської комісії ОСОБА_1 придатний' до військової служби, однак має хронічний гастродуоденіт у фазі ремісії.

Як вбачається з висновку комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи № 199 від 20 лютого 2007 року ОСОБА_1 під час вчинення поставлених йому у провину дій на психічне захворювання не страждав, у тому числі не перебував і у тимчасовому хворобливому стані.

Дії ОСОБА_1, який, будучи військовослужбовцем строкової служби, з метою ухилитися від військової служби 7 лютого 2005 року не з'явився вчасно без поважних причин на службу з відпустки та' незаконно перебував за межами військової частини А-0799 до 28 січня 2007 року, тобто вчинив дезертирство, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 408 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 покарання, суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом'якшують покарання, його щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

2

Беручи до уваги вказані обставини, а також враховуючи особу винного, який раніше ні в чому осудному замічений не був, до призову на військову службу займався суспільно - корисною справою, як до призову на службу, так і під час її проходження характеризується в цілому позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше, є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи (4 категорія), стан здоров'я підсудного, а також те, що його батько і мати не працюють та потребують його допомоги, суд знаходить можливим застосувати до ОСОБА_1 ст. 69 КК України і призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 408 КК України.

Приймаючи до уваги перелічені обставини, тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину, особу винного, суд вважає можливим замінити підсудному позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні, оскільки даний вид покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для його виправлення.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 299, 323, 324, 325, 332 КПК України, військовий місцевий суд Київського гарнізону

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 408 КК України, за якою призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1 ст.62 КК України замінити ОСОБА_1 позбавлення волі строком на один рік триманням в дисциплінарному батальйоні на той самий строк.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 з урахуванням часу його затримання і тримання під вартою у зв'язку з даною справою, відраховувати з 28 січня 2007 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 - у виді взяття під варту залишити без зміни і до набрання вироком законної сили утримувати його на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку у місті Києві та Київській області.

Вирок може бути оскарженим і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.