№3-38
ПОСТАНОВА
14 травня 2007 року місто Київ
Суддя військового місцевого суду Київського гарнізону підполковник юстиції ВЕРЛАНОВ СМ., за участю особи, що притягується до відповідальності - ОСОБА_1, його представника - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду адміністративні матеріали щодо командира військової частини А-0488
підполковника ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в місті Москва, Росія, росіянина, громадянина України, з вищою освітою, не судимого, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, -
за звинуваченням у вчиненні правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених п. „г" ч. З ст.5 і п. „г" ч. 1 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про правопорушення, пов'язаного з корупцією, складеним оперуповноваженим 1-го напрямку 4-го відділу 1-го Управління Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що, він, будучи командиром військової частини, тобто службовою особою уповноваженою на виконання функцій держави, порушив спеціальне обмеження, передбачене п. „г" ч. 1 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", а саме, всупереч вимогам наказу Міністра оборони України №36 від 6 лютого 2001 року „Про затвердження інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України" не надав до Управління державного нагляду за охороною праці Збройних Сил України (далі - Управління) інформацію про травмування 8 лютого 2007 року підлеглого військовослужбовця строкової служби ОСОБА_3, який виконував роботи на території ТОВ "Атіла ЛТД".
У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у вчиненні поставленого йому у вину даного правопорушення не визнав і пояснив, що по факту отримання ОСОБА_3 травми під час виконання робіт на території ТОВ "Атіла ЛТД" 8 лютого 2006 року за його, ОСОБА_1, наказом було призначено службове розслідування. Після цього, 12 лютого 2007 року він доповів своєму безпосередньому начальнику - начальнику Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, а 10 квітня 2007 року за результатами службового розслідування по факту отримання ОСОБА_3 травми виніс постанову про відмову в порушені кримінальної справи на підставі ст.6 п.1 КПК України - за відсутністю події злочину. При цьому, чому в частині не було складено акт про отримання травми ОСОБА_3 та не надано його до Управління ОСОБА_1 пояснити не зміг. Однак, ОСОБА_1 уточнив, що даний акт було складено і ним було затверджено лише 19 квітня 2007 року, тобто після виявлення працівниками Служби безпеки України даного порушення, і 26 квітня того ж року він особисто передав до Управління.
Не дивлячись на невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні даного правопорушення, його вина у вчиненому підтверджується дослідженими у судовому засіданні наступними доказами, які не викликають сумнівів у своїй достовірності.
Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що 8 лютого 2007 року під час перенесення металевих труб на території ТОВ „Атіла ЛТД" він підсковзнувся, внаслідок чого впав і отримав травму правого вуха. В зв'язку з цим, того ж дня його було направлено на лікування у медичний пункт військової частини А-0488, де йому лікар частини ОСОБА_4 надав медичну допомогу.
Як вбачається з матеріалів службового розслідування, ксерокопії журналу знаходження військовослужбовців на лікуванні у медичному пункті військової частини А-0488, 8 лютого 2007 року ОСОБА_3 під час виконання господарських робіт на території ТОВ „Атіла ЛТД" отримав травму: забійна рана правого вуха, в зв'язку з чим знаходився на лікуванні з 8 по 15 лютого 2007 року.
З дослідженої в судовому засіданні довідки командира військової частини А-0488 №450 від 16 квітня 2007 року видно, що акт про отримання травми ОСОБА_3 у частині не складався і за результатами проведення службового розслідування наказ командира частини не видався.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні витягу з наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України № 503 від 21 листопада 2005 року, службових обов'язків командира військової частини А-0488, ОСОБА_1 був призначений на посаду командира військової частини А-0488 і відповідав за всі питання життєдіяльності військової частини.
За змістом п.2.3 і п.2.8 наказу Міністра оборони України №36 від 6 лютого 2001 року „Про затвердження інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України" командир військової частини після отримання повідомлення про отримання військовослужбовцем травми зобов'язаний повідомити відповідний військовий орган нагляду за охороною праці і у термін до п'яти діб після закінчення розслідування затвердити п'ять примірників акту про отримання травми, один з яких вручити начальнику відповідного військового органу нагляду чи контролю.
2
Отже, дії ОСОБА_1, який, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, не надав до Управління державного нагляду за охороною праці Збройних Сил України акт про травмування 8 лютого 2007 року військовослужбовця строкової служби ОСОБА_3, суд кваліфікує за ст.5 ч.І п. "г" Закону України "Про боротьбу з корупцією".
Крім того, згідно з протоколом ОСОБА_1 ставилось у вину порушення ним спеціального обмеження, передбаченого п. „г" ч. З ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією", а саме, надання незаконних переваг юридичній особі - ТОВ "Атіла ЛТД" під час прийняття рішення щодо залучення протягом січня - березня 2007 року підлеглих військовослужбовців строкової служби до виконання господарських робіт на користь ТОВ „Атіла ЛТД", які не були передбачені нормативними актами, а також виконання підлеглими військовослужбовцями строкової служби у вихідний день (суботу) без проведення відповідної оплати за їх виконання.
У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у вчинені постановленого йому у вину правопорушення не визнав і пояснив, що дійсно військовослужбовці строкової служби військової частини А-0488 декілька разів на протязі січня - березня 2007 року за його наказом виділялися у суботу для виконання робіт до ТОВ „Атіла ЛТД", однак це було пов'язано з відпрацюванням годин, які військовослужбовцями не були відпрацьовані під час їх залучення для проведення стрільб за його наказом по частині, а також у зв'язку з виділенням військовослужбовців на роботи до ТОВ „Атіла ЛТД" кожного понеділка лише після проведення розводу в частині, тобто після 10 години ранку. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що він мав право виділяти військовослужбовців строкової служби на роботи в суботу, оскільки для останніх згідно з вимогами Статуту встановлено шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Як далі показав ОСОБА_1, військовослужбовці виконували роботи на території ТОВ „Атіла ЛТД" відповідно до умов договору про надання послуг від 29 грудня 2006 року, а саме, складування майна, його виносу, заносу, перекладання, що не суперечить вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2000 року №1171 „Про затвердження переліку видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам Збройних Сил" і свідоцтву про реєстрацію військової частини А-0488 як суб'єкта господарської діяльності у Збройних Силах.
Свідок ОСОБА_5 в суді показав, що він декілька разів на протязі січня - березня 2007 року у складі робочої команди із числа військовослужбовців строкової служби за наказом командира роти майора ОСОБА_6 залучався до виконання робіт на території ТОВ „Атіла ЛТД", а саме, розвантажували різне майно, переносили його і складали. Облік військовослужбовців, які залучалися до виконання робіт кожного разу проводився на пропускному пункті ТОВ „Атіла ЛТД", де старший робочої команди відмічав прізвища та кількість військовослужбовців, а охоронець даного товариства відмічав їх час прибуття і убуття. Роботи проводилися з 8 години ранку до 14 години 30 хвилин, з перервою на обід, а потім з 16 години до 18 години. Також, свідок уточнив, що він двічі залучався до виконання робіт і в суботні дні, зокрема, 20 січня і 3 лютого 2007 року. При цьому, роботи у суботу виконувалися лише з 9 години ранку до 14 години 30 хвилин. Крім того, свідок показав, що на час проведення стрільб у частині, особовий склад на роботи до ТОВ „Атіла ЛТД" не залучався, а кожного понеділку військовослужбовці залучалися до виконання робіт лише після розводу частини.
Аналогічні за своїм змістом показам ОСОБА_5 дали пояснення і свідки ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8. При цьому, свідок ОСОБА_8 уточнив, що він був залучений до виконання робіт у суботу до ТОВ „Атіла ЛТД" лише одного разу, а саме, 3 лютого 2007 року.
Свідок ОСОБА_6 - командир роти охорони військової частини А-0488 в суді показав, що він дійсно за усним наказом командира частини кожного дня, крім неділі, в період з січня по березень 2007 року виділяв військовослужбовців строкової служби роти охорони для виконання робіт до ТОВ „Атіла ЛТД". При цьому, роботи в суботу військовослужбовці виконували лише з 9 години ранку до 14 години 30 хвилин, а в інші дні з 8 години до 18 години. Також свідок уточнив, що військовослужбовці виконували роботи, пов'язані з розвантаженням і завантаженням майна та його складування.
Допитаний в суді свідок ОСОБА_9 - заступник командира частини з гуманітарних питань показав, що військовослужбовці строкової служби роти охорони виділялися для виконання робіт до ТОВ „Атіла ЛТД" в суботу. Звернувшись до командира роти майора ОСОБА_6 з цього приводу, останній йому повідомив, що в суботу він виділяє особовий склад на роботи за усним наказом командира частини. Також свідок показав, що після отримання травми ОСОБА_3 8 лютого 2007 року під час виконання робіт на території ТОВ „Атіла ЛТД" він звертався з рапортом до командира частини щодо припинення робіт на території даного товариства у зв'язку з уникненням в подальшому отримання травм військовослужбовцями, однак останній продовжував надавати вказівки щодо виділення особового складу роти охорони на роботи.
Згідно з дослідженим в судовому засіданні договором про надання послуг № 28/2006 від 29 грудня 2006 року, військова частина А-0488 в особі її командира зобов'язалася надавати ТОВ „Атіла ЛТД" послуги із складання майна на території замовника і цей договір діє до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію військової частини А-0488 як суб'єкта господарської діяльності у Збройних Силах від 2 листопада 2001 року, військовій частині А-0488 дозволено займатися господарською діяльністю у виді складування.
З копії журналу відвідування військовослужбовцями військової частини А-0488 ТОВ „Атіла ЛТД" для виконання робіт видно, що військовослужбовці виконували роботи на території ТОВ „Атіла ЛТД" в суботу, а саме, 20 і 27 січня, 3 і 24 лютого, а також 3 березня 2007 року з 9 години до 14 години ЗО хвилин.
3
З досліджених в судовому засіданні наказів командира військової частини А-0488 „Про організацію та порядок проведення стрільб з військовослужбовцями строкової служби" №9 від 9 січня 2007 року, №25 від 23 січня 2007 року, №32 від 2 лютого 2007 року, №99 від 20 березня 2007 року, а також даних відомостей обліку результатів виконання стрільб роти охорони військової частини А-0488, вбачається, що 11 і 25 січня 2007 року, 6 лютого і 22 березня 2007 року весь особовий склад роти залучався до проведення вказаних стрільб.
Як вбачається з досліджених в суді даних довідки військової частини А-0488 від 7 травня 2007 року №524, виписок з розрахунку за 30 січня 2007 року, 1 і 29 березня 2007 року, військовій частині А-0488 від ТОВ „Атіла ЛТД" перераховано грошові кошти за надання військовою частиною послуг протягом січня - березня 2007 року у розмірі 14192 грн. 64 коп.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України для військовослужбовців строкової служби встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
Таким чином, оскільки, в судовому засіданні не встановлено будь-яких даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_1, під час прийняття рішення щодо залучення протягом січня - березня 2007 року підлеглих військовослужбовців строкової служби до виконання господарських робіт на користь ТОВ „Атіла ЛТД", а також щодо виконання військовослужбовцями строкової служби робіт у суботу, надав незаконні переваги ТОВ „Атіла ЛТД", тому суд вважає, що в його діях відсутні ознаки правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого п."г" ч.3 ст.5 Закону України "Про боротьбу з корупцією".
Що ж стосується ставлення у вину ОСОБА_1 порушення ним спеціального обмеження, передбаченого п. „г" ч. 1 ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією", а саме, надання недостовірної інформації у табелях обліку робочого часу про те, що військовослужбовці частини не виконували роботи у суботу на користь ТОВ „Атіла ЛТД" протягом січня - березня 2007 року, то суд вважає за необхідне вказівку на дане порушення виключити із обвинувачення ОСОБА_1, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язок ОСОБА_1, як командира частини, складати табель обліку робочого часу щодо виконання робіт військовослужбовцями стокової служби і надавати даний табель до ТОВ „Атіла ЛТД" як офіційний документ.
При вирішенні питання про відповідальність ОСОБА_1 суд визнає обставинами, які пом'якшують його відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, зокрема, те, що від його дій шкідливих наслідків не наступило, а також дані про особу винного, а саме, те, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, по службі характеризується виключно позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину.
Викладені обставини у своїй сукупності суд визнає такими, що свідчать про малозначність вчиненого правопорушення, а також дають підстави вважати, що ОСОБА_1 у подальшому таких порушень вимог Закону не допустить, а тому вважає за необхідне звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.22, 247 п.1, 280, 283-285 КпАП України і п. "г" ч. 1 ст. 5, ст. 12 Закону України "Про боротьбу з корупцією", -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за п."г" ч.3 ст.5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" - закрити за відсутністю в його діях складу даного правопорушення.
На підставі ст.22 КпАП України ОСОБА_1 за малозначністю діяння звільнити від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, яке передбачене ст.5 ч.1 п. "г" Закону України "Про боротьбу з корупцією", обмежившись усним зауваженням, а справу щодо нього закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає