Справа №  2-331/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      07 квітня 2011 року                                                                                           м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого:  Ільтьо  І.  І. ,

  при секретарі: Куні О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог виконавчий комітет Батьовської селищної радипро визнання права власності на будинковолодіння та визнання недійсним свідоцтва про право власності,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в Берегівський районний суд в інтересах ОСОБА_2 з позовом до управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання права власності на будинковолодіння та визнання недійсним свідоцтва про право власності зазначивши, що батьком позивача ОСОБА_3 на початку 30 років минулого століття був побудований будинок в АДРЕСА_1. В жовтні 1944 року ОСОБА_3 знаходився в Угорщині на заробітках та не зміг повернутися до власного помешкання, оскільки після визволення Радянською Армією Закарпаття були встановлені нові кордони. З приходом в Закарпаття радянської влади будинок був незаконно привласнений державою  і в ньому періодично проживали приїжджі лікарі Батьовської туберкульозної лікарні. Будинок не мав постійного власника, ніким не утримувався в належному стані. Останнім до 2000 року в будинку проживав ОСОБА_4. На даний час будинок пустує і знаходиться в аварійному стані, ОСОБА_4 знявся з реєстраційного обліку. Незважаючи на неодноразові звернення в Закарпатську обласну раду, яка є власником будинку, про повернення будинку ОСОБА_2 це питання до цього часу не вирішено. В зв’язку з наведеним позивач просив суд визнати за  ОСОБА_2 право власності на будинок АДРЕСА_1 та визнати недійсним свідоцтво про право власності на спірний будинок за № 2 від 30 січня 2002 року виданого на підставі рішення виконкому Батьовської селищної ради Закарпатській обласній раді.

В порядку ст. 35 ЦПК України суд за клопотанням представника позивача притягнув до участі в справі в якості третьої особа, що не заявляє самостійних вимог виконавчий комітет Батьовської селищної ради, оскільки рішення по справі може вплинути на їх права та обов’язки.

Представник позивача ОСОБА_1 в судове засіданні не з’явився, згідно поданої заяви просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.

Третя особа виконком Батьовської селищної ради в судове засідання не з’явився, згідно поданої заяви проти задоволення позовних вимог не заперечили.

Перевіривши матеріали справи суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що будинок в АДРЕСА_1 згідно записів в поземельній вкладці від 13 травня 1938 року знаходився у власності ОСОБА_3 (а.с. 11, 14).

В подальшому даний будинок вибув з володіння батька ОСОБА_2 та використовувався Батьовською селищною радою для тимчасового проживання приїжджих лікарів Батьовської протитуберкульозної лікарні.

При цьому жодного рішення про перехід права власності немає, як і немає рішення про конфіскацію будинку, що підтверджується довідкою виконкому Батьовської селищної ради (а.с 13).

На даний час будинок зареєстрований за Закарпатською обласною радою, що підтверджується довідкою КП «Бергівське БТІ Берегівської райради»та свідоцтва про право власності на будинок  (а.с. 15, 23). При цьому в будинку з 2000 року ніхто не проживає, будинок знаходиться в аварійному стані. Питання про повернення будинку Закарпатською обласною радою тривалий час не розглядається незважаючи на відсутність заперечень щодо цього (а.с. 16, 17, 20, 21).

Отже між сторонами виникли правовідносини про право власності, а саме про визнання права власності.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Право власності ОСОБА_2 на будинок в АДРЕСА_1, підтверджено архівною довідкою та довідкою селищної ради, а відсутність рішення селищної ради про перехід до неї права власності свідчить про те, що право власності було набуто неправомірно, без достатньої на те підстави та проти волі власника, що є підставою відповідно до вимог ст.ст. 387, 388 ЦК України для витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування свідоцтва про право власності на спірний будинок.

Таким чином суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, визнати за ОСОБА_2 право власності на будинок в АДРЕСА_1, Берегівського району, як спадкоємця (правонаступника) свого батька ОСОБА_3 і скасувати свідоцтво про право власності на спірний будинок за № 2 від 30 січня 2002 року виданого на підставі рішення виконкому Батьовської селищної ради Закарпатській обласній раді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 197, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224, 226 ЦПК України, ст. 387, 388, 392 ЦК України,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на будинок АДРЕСА_1.

Скасувати свідоцтво про право власності на будинок АДРЕСА_1 за № 2 від 30 січня 2002 року виданого на підставі рішення виконкому Батьовської селищної ради  № 2 від 30 січня 2002 року Закарпатській обласній раді.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.    

Заочне рішення може бути переглянуте Берегівським районним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.    

         Суддя:                       І. І. Ільтьо