Справа №2-а-2736/11

П О С Т А Н О В А          

      І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

       13 квітня 2011 року                                                     м. Донецьк

Суддя Куйбишевського районний  суду м. Донецька Черткова Н.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

            В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька, в якому просить поновити пропущений строк для звернення до суду; визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з  01 січня 2011 року по день дії закону.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що народився  ІНФОРМАЦІЯ_1 року, має статус «дитини війни»у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана пенсія повинна щомісячно підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії в Україні за віком. Вказала, що у рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідно складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних, законів за статтею 22 Конституції України. Також,  відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені, або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

          Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов підлягаючим частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який встановлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»(2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

         Водночас, ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

            Задовольняючи позов, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право, на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/ 2005 від 11 жовтня по справі № 3-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідно складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних, законів за статтею 22 Конституції України.

Відповідно до статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2011 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм ЗУ "Про соціальних захист дітей війни".

Таким чином, суд приходить до висновку, що необхідно визнати неправомірною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті 30% мінімальної пенсії за віком у вигляді доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни»за період з  01 січня 2011 року по  13 квітня 2011 року, та відповідача слідує за необхідне зобов'язати нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни з  01 січня 2011 року по  13 квітня 2011 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання Управління пенсійного фонду у Куйбишевському районі м. Донецька в подальшому робити перерахунок державної соціальної допомоги у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без урахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спору.   

Таким чином, в задоволенні інших позовних вимог, а саме в зобов’язанні відповідача здійснити нарахування пенсії довічно слід відмовити.

Керуючись ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 54, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 183-2, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

              П О С Т А Н О В И В :

Позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»–задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі міста Донецька щодо не нарахування  ОСОБА_1, щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з з  01 січня 2011 року по  13 квітня 2011 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як «дитини війни»за періоди з з  01 січня 2011 року по  13 квітня 2011 року відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених сум за цей час.

В решті позовних вимог відмовити.

Звільнити Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька від сплати судового збору в доход бюджету.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів після її проголошення.

Постанова суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів, постанова суду набуває чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: