№2-557/11

   РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2011 року                                                                 Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого судді Федчишен С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, який мотивовано тим, що з 26.08.2003 р. по 27.07.2010 р. перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 В зв’язку з тим, що відповідач ухиляється від обов’язку утримання дитини, однак спроможний надавати таку матеріальну допомогу, позивач звернулася до суду з даним позовом в якому просить суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання сина в твердій грошовій сумі 800 грн. щомісячно до повноліття дитини.     

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала посилаючись на доводи викладені в позовній заяві та просили суд позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав часткового та не заперечив щодо стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 300 грн. щомісячно.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

27.07.2010 р. рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.   

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 05.07.2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.  

Частина 2 ст. 181 СК України зазначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, і відповідно до ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути  меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини  відповідного віку.  

Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши матеріали справи, беручи до уваги те, що сторони мають неповнолітню дитину, яка проживає з позивачем, суд враховуючи обставини справи та матеріальне становище сторін спору, приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, 17.06.2004  в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн., але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 09.12.2010 року до досягнення дитиною повноліття.

При винесені рішення суд врахував, матеріальне становище сторін та обов’язок батьків утримувати неповнолітню дитину.

Враховуючи те, що позивач була звільнена від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи про стягнення аліментів, суд вважає, що витрати, згідно ст.ст. 81, 88 ЦПК України, слід стягнути з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180, 181, 182 СК України, ст.ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн., але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 09.12.2010 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.   

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: