Справа № 2-486/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2011 року                                                  Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,

             секретаря Докійчукк Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.06.2008 року квартири АДРЕСА_1, усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку з квартири АДРЕСА_1, суд –     

ВСТАНОВИВ:

          До Ленінського районного суду м. Вінниці звернулась ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.06.2008 року квартири АДРЕСА_1, усунення їй перешкод в   АДРЕСА_1.

          Позоні вимоги мотивовані наступними обставинами. На початку 2007 року рідний брат її чоловіка –ОСОБА_3 потрапив у ДТП, внаслідок чого отримав важкі травми та тривалий час змушений був лікуватись. З метою лікування він позичив кошти, однак лікування тривало, а кошти в червні 2008 року потрібно було віддавати. ОСОБА_3 вмовив їх з чоловіком допогти йому, оформивши договір застави належної їм квартири для того, аби він міг перепозичити кошти в ОСОБА_2 Всі документи для оформлення відповідного договору збирав ОСОБА_3, який 05.06.2008 року запропонував позивачці звернутись до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 Покладаючись на порядність ОСОБА_3, ОСОБА_2 та приватного нотаріуса ОСОБА_4, позивачка 05.06.2008 року не читаючи підписала договір. В подальшому їй стало відомо, що насправді вона, замість договору застави, підписала договір купівлі-продажу власної квартири ОСОБА_2 за 50 000 грн. На той час вартість рівнозначної квартири складала набагато більше, крім того це єдине житло її родини. Відтак позивачка вважає, що з її сторони договір укладений під впливом тяжких обставин та на вкрай невигідних умовах, грошові кошти від ОСОБА_2 вона не отримувала. Зазначені обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із даним позовом.  

          В ході судового розгляду позивачка підтримала позов, посилаючись на обставини, викладені у ньому. Додатково пояснила суду, що в неї дійсно не було наміру продавати  квартиру, а тим більше за обумовлені оспорюваним договором 50 000 грн., оскільки це єдине в неї житло. Дані кошти від ОСОБА_2 вона не отримувала, а текст договору перед його підписанням вона не читала за браком часу, крім того довіряла приватному нотаріусу, оскільки була впевнена, що підписує договір застави.

          В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, надавши суду заяву, в якій у зв`язку з погіршенням стану свого здоров`я, просила проводити розгляд справи без неї за участі її представників.

          В судовому засіданні представники позивачки ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтримали вимоги позову у повному обсязі, посилаючись на отримані в ході розгляду справи пояснення самої позивачки та свідків. Крім того ОСОБА_5 зазначив, що приватний нотаріус не мав права посвідчувати оспорюваний договір купівлі-продажу від 05.06.2008 року з тих підстав, що зазначена в ньому вартість квартири, яка ніби-то продавалась, була нижчою не лише від дійсної ринкової вартості, а й від балансової вартості, зазначеної у довідці КП ВООБТІ.

          В ході судового розгляду по справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

          Згідно свідоцтва про право власності на житло серії ЯЯЯ № 751702, виданого 06.11.2007 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради на підставі рішення № 2524 від 25.10.2007 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1.

          02.03.1978 року Вінницьким міським відділом РАГС зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище «ОСОБА_1».

          Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, виданого 05.12.1984 року Ленінським районним у м. Вінниці відділом ЗАГС, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 розірвано.  

          Згідно витягу з історії хвороби № 1486, виданої Вінницькою обласною психоневрологічною лікарнею ім. О. Ющенка, ОСОБА_3 в період часу з 06.02.2007 року по 26.02.2007 року перебував на лікуванні у даному закладі, де 09.02.2007 року йому проведена операція, після якої його виписали у задовільному стані при рекомендованому розширенні рухового режиму.

          05.06.2008 року КП ВООБТІ видано довідку-характеристику № 6568 на ім’я  ОСОБА_1 для відчуження квартири АДРЕСА_1, яка належить їй на підставі свідоцтва про право власності на житло від 06.11.2007 року. Інвентарна вартість відчужуваної квартири вказана згідно довідки МКП «ЖЕК № 16»в розмірі 53 000 грн.

          Згідно довідки № 1189 від 05.06.2008 року, на якій стоїть відбиток кутового штампу та печатки ПП «Майстер КП», виданої на ім’я ОСОБА_1, в належній їй квартирі АДРЕСА_1, інші зареєстровані особи відсутні.

          05.06.2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали між собою договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який було посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано у реєстрі під № 8722.

Відповідно до умов п. 1 Договору, ОСОБА_1 передала у власність (продала), а ОСОБА_2 набув у власність (купив) квартиру АДРЕСА_1.

Згідно п. 5 Договору, продаж квартири за домовленістю сторін вчинено за 50 000 грн., які ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 повністю до підписання договору. Зазначену в договорі ціну продажу ОСОБА_1 вважає вигідною для себе, її розмір не пов'язаний зі збігом якихось важких для неї обставин і повністю її задовольняє.

Згідно з положеннями п. 8 Договору, сторони, розуміючи значення та умови цього правочину, його правові наслідки, підтверджують справжність намірів при його укладанні, а також те, що цей договір не носить характеру фіктивного чи удаваного правочину, і не є правочином зловмисним.

Пунктом 11 Договору передбачено, що сторони стверджують про відповідність договору їх інтересам, вільному волевиявленню, є усвідомленим і відповідає внутрішній волі, відповідає реальній домовленості сторін, його вчинення не є впливом обману, помилки, насильства або важких обставин.   

05.06.2008 року ОСОБА_7 надав на ім’я приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 заяву, згідно якої він дає свою згоду на продаж ОСОБА_1 придбаної нею в період спільного проживання квартири АДРЕСА_1. Особу ОСОБА_7, який власноручно підписав заяву, встановлено та засвідчено його підпис приватним нотаріусом ВМНО ОСОБА_4       

Згідно витягу з Державного реєстру правочинів серії КН № 385692, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстрував 05.06.2008 року о 17 год. 25 хв. в Державному реєстрі правочинів під № 2942339 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Згідно довідки № 68, виданої відділом кадрів ЗАТ «Поділля»н ім’я ОСОБА_1, остання 05.06.2008 року працювала повний робочий день з 8.00 год. до 16.30 год.  

          Допитаний в судовому засіданні в якості свідка приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 пояснив суду наступне. 05.06.2008 року до нього звернулись сторони із проханням посвідчити договір купівлі-продажу квартири. Дотримуючись вимог законодавства, до підписання договору він надав сторонам кілька проектів угоди для того, аби вони могли ознайомитись зі змістом та, в разі потреби, внести корективи. Позивач по справі та її чоловік також отримала свій примірник проекту договору та мали достатньо часу для ознайомлення із ним. Позивачка під час підписання договору не виглядала ні стурбованою, ні пригніченою. Після ознайомлення із проектом угоди, він кілька разів уточняв в сторін, чи дійсно бажають вони вчинити дану угоду і чи не перебувають під впливом тяжких для них обставин. Отримавши підтвердження від сторін, в тому числі і від позивачки, на дійсність наміру вчинити угоду купівлі-продажу квартири, він вголос прочитав договір, і лише після цього надав його примірники сторонам на підпис. Процес передачі коштів відбувався в приміщенні нотаріальної контори, але в іншій кімнаті, де він не був присутній. Однак перед підписання договору, він запитував у продавця, чи отримала вони всі кошти, на що отримав ствердну відповідь. Також пояснив суду, що ні в той день, ні в будь-який інший день, він не посвідчував договір застави нерухомого майна між даними сторонами, а також не бачив і не чув від сторін наміру на укладення саме договору застави квартири.

          Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що вони із чоловіком давно мали намір придбати власне житло, оскільки в них є власні діти, а жити вони змушені із батьками. Вона була присутньою при укладанні договору та давала відповідну письмову згоду в нотаріуса на придбання її чоловіком даної квартири. Кошти передавались у окремій кімнаті в її присутності родині ОСОБА_1. Про намір будь-кого із сторін правочину укласти договір застави вона не чула.

Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що він знав про намір ОСОБА_2 придбати квартиру, а тому коли дізнався від свого знайомого ОСОБА_12 про те, що його родичі продають власну квартиру, він повідомив ОСОБА_2 Згодом ОСОБА_2 запросив його бути присутнім при укладанні договору купівлі-продажу даної квартири. Він також був присутній при передачі коштів між сторонами та чув, як приватний нотаріус зачитував договір купівлі-продажу квартири. Про намір сторін укласти договір застави він нічого не чув та не знає.                    

Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що навесні 2008 року до нього звернувся його рідний брат ОСОБА_3, який пояснив, що йому необхідно терміново повернути позичені раніше на лікування кошти, яких в нього на даний час не має. З цією метою він умовив їх з дружиною, ОСОБА_1, укласти договір застави своєї квартири з його знайомим, аби він зміг розрахуватись зі своїми боргами. Він дійсно був присутній у приватного нотаріуса 05.06.2008 року, але стверджує, що кошти він не отримував, нотаріус договір вголос не зачитував, примірник для ознайомлення їм не видавав, а вони з дружиною підписали договір та відповідну заяву не читаючи, оскільки були впевнені, що вони підписують договір застави квартири.

Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що наслідком ДТП, в яку він потрапив у 2007 році, було кілька перенесених ним операцій, на які пішли значні кошти, позичені ним у знайомих. Коли навесні 2008 року довелось терміново повертати позичені кошти, яких в нього на той час не було, він попросив брата допомогти йому, заставивши квартиру, в якій він проживав зі своєю родиною. В судовому засіданні ОСОБА_3 зазначив, що він та його син ОСОБА_12 особисто займались збиранням документів, необхідних для нотаріального посвідчення угоди щодо нерухомого майна, в тому числі син отримав довідку з КП ВООБТІ, а він довідку з ПП «Майстер КП». В приватного нотаріуса він особисто не був присутнім, а лише підвіз на власному автомобілі брата з дружиною під нотаріальну контору, потім поїхав у справах, і орієнтовно у другій половині дня забрав їх своїм автомобілем від нотаріальної контори.

У відповідності до положень статей 58, 59 ЦПК України, показання свідків не є належними та допустимими засобами доказування щодо підтвердження обставин виникнення зобов’язань між сторонами про передачу майна чи сплату коштів. Виходячи з наведеного, суд критично оцінює показання, надані в судовому засіданні свідками ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 з приводу укладення оспорюваного правочину.

У відповідності до положень частини 1 статті 233 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

У відповідності до положень п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнано судом недійсним, якщо особа вчинила його під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона скористалась. Тяжкою обставиною, в тому числі, може бути і тяжка хвороба родичів.              

          Заслухавши думку сторін та пояснення свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

          05.06.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 Позивачка просить суд визнати даний договір недійсним, посилаючись на ту обставину, що з її боку він укладений під впливом тяжкої обставини та на вкрай невигідних умовах. Тяжкою обставиною позивачка зазначає хворобу рідного брата її чоловіка ОСОБА_3, а вкрай невигідною умовою –вартість проданої квартири, зазначена у договорі, а саме 50 000 грн.

Однак суд бере до уваги ту обставину, що згідно наданих позивачкою копій медичних документів, ОСОБА_3 операція була зроблена ще в лютому 2007 року, тобто більше ніж за рік до вчинення оспорюваного правочину, і виписаний він був з лікарні у задовільному стані.

Крім того, у відповідності до положень п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2008 року, тяжкою обставиною може бути хвороба родича, однак і сама позивачка, і свідок ОСОБА_3, пояснили суду, що в червні 2008 року в ОСОБА_3 виникла необхідність повернути раніше позичені кошти, що ніяким чином не пов’язано було з існуванням в нього тяжкої хвороби в період вчинення оспорюваного правочину. Сам ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив суду, що в той період він мав змогу займатись збором документів, необхідних для оформлення правочину відносно квартири, відпочивати із друзями на природі, підвозити свого брата і його дружину до приватного нотаріуса, тобто стан його здоров’я надавав йому можливість вести досить активний спосіб життя.

Таким чином, суд приходить до переконання про відсутність у позивачки в період вчинення правочину такої обставини, як тяжка хвороба близьких родичів, що могло вплинути на її рішення щодо укладення оспорюваного правочину на вкрай невигідних для неї умовах.

Суд бере до уваги й ту обставину, що згідно пояснень самої позивачки та свідків ОСОБА_3, ОСОБА_7, спонукав позивачку до укладення договору на таких умовах ОСОБА_3, а не ОСОБА_2

Щодо ціни квартири, зазначеної у договорі від 05.06.2008 року, як вкрай невигідної умови, то згідно пояснень позивачки та свідка ОСОБА_4, під час укладення угоди на позивачку ніхто не чинив тиск, в часі для ознайомлення не обмежував, а відтак вона мала змогу, в разі незгоди з будь-якими умовами договору, внести корективи або відмовитись від укладення правочину.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд врахував і невизначену позицію позивачки щодо мотивації заявлених нею позовних вимог про визнання угоди недійсною. І в позовній заяві, і в поясненнях, наданих у судовому засіданні, ОСОБА_1 стверджувала, що вона не була знайома зі змістом підписаної нею 05.06.2008 року угоди, оскільки вона її не читала, а була впевнена, що це договір застави. Тобто стверджує, що оспорюваний нею правочин вона підписала фактично під впливом помилки, оскільки не знала його змісту і не мала наміру продавати квартиру.

В той же час, підставою для визнання недійсною угоди вона називає тяжкі обставини, що змусили її укласти договір на вкрай невигідних умовах. Однак дана підстава передбачає факт усвідомлення особою умов правочину як вкрай невигідних для неї, однак на які вона змушена була піти під впливом тяжких для неї обставин. Таким чином, суд приходить до переконання, що позивачка навіть остаточно не визначилась для себе із підставами для визнання оспорюваного правочину недійсним.       

Беручи до уваги відмову в задоволенні позову в частині визнання недійсною угоди купівлі-продажу квартири від 05.06.2008 року, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позову і в частині усунення перешкод ОСОБА_1 в користування даною квартирою шляхом зняття з реєстрації за вказаною адресою ОСОБА_2   

          Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до положень статті 88 ЦПК України.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 233 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 15, 30, 61, 58, 59, 88, 212 –218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

          В задоволенні позову відмовити.

          Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів після його проголошення.

Суддя: /підпис/

Копія вірна.

Суддя :

Секретар :