Справа № 22-а-279/2011
Категорія 10.3.1
Головуючий у 1 інстанції Гавриш Я.М.
Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Горблянського Я.Д.
суддів Меленко О.Є., Павлишиної А.Т.
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі про визнання неправомірними дії щодо невиплати підвищення до пенсії як дитині війни та стягнення невиплаченого підвищення - за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі на рішення Тлумацького районного суду від 11 серпня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі оскаржило рішення Тлумацького районного суду, яким частково задоволено позов позивачів, визнано неправомірними дії УПФ в Тлумацькому районі щодо невиплати позивачам підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни та зобов’язано нарахувати і виплатити підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. включно, та за період з 22.05.2008 р. по 31.07.2010 р. включно відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і з врахуванням уже виплачених сум.
В своїй апеляційній скарзі УПФ в Тисменицькому районі посилається на те, що рішення судом ухвалено з порушенням норм матеріального права.
Згідно Положення «Про Пенсійний фонд України» кошти фонду використовуються
виключно за призначенням і вони не вправі використовувати ці кошти на виплату інших
платежів.
_______________________________________________________________________________ Справа № 22а- /2011 р. Головуючий у 1 інстанції - Гавриш Я.М.
Категорія 10.3.1 Суддя-доповідач - Горблянський Я.Д.
Оскільки згідно Положення про Пенсійний фонд України вони у своїй діяльності
керуються Конституцією і Законами України,указами Президента та постановами Верховної Ради України, а також актами Кабінету Міністрів України, то постанова КМ України №530 від 28.05.2008 року щодо виплати підвищення до пенсії дітям війни є для них обов’язковою для виконання.
Крім того законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст.6 Закону, так як ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачає що мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності достатнього страхового стажу, визначеного законом, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте в ч.3 даної статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно ст.3 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки суд не врахував вище наведене і постановив рішення з порушенням чинного законодавства то просить дане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Оскільки позивачі відносяться до кола осіб, які мають право на отримання даного підвищення до пенсії, то суд першої інстанції прийшов до висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у виплаті доплати до пенсії та зобов’язав відповідача нарахувати і виплатити позивачам дані доплати за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.07.2010 р. з врахуванням уже виплачених сум.
До такого висновку суд першої інстанції прийшов виходячи із наступних підстав.
Згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачі відносяться до категорії осіб, які підпадають під дію даного Закону і відповідно до ст.6 цього Закону мають право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» , а «Законом України про державний бюджет на 2008 рік» дану статтю викладено в новій редакції.
Конституційний Суд України зупинення ст.6 Закону та викладення її в новій редакції визнав неконституційними своїми рішеннями від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року.
Судом встановлено що відповідач за період з 22.05.2008 р. по 31.07.2010 р. нараховував та виплачував позивачам підвищення до пенсії у розмірі лише 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Тому суд першої інстанції визнав неправомірними дії відповідача щодо невиплати позивачам підвищення до пенсії і зобов’язав відповідача нарахувати та виплатити позивачам невиплаченого підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за вказаний період з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням виплачених сум.
Колегія суддів вважає що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обгрунтованості.
Виходячи з вище наведеного колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 197,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів ,-
ухвалила :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі відхилити.
Рішення Тлумацького районного суду від 11 серпня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Судді: Я.Д. Горблянський
О.Є. Меленко
А.Т. Павлишина