Справа № 33-80/2011
Категорія ст. 124 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Ничик Г.І.
Суддя Попович С.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 року м. Івано-Франківськ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 року м. Івано-Франківськ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області Попович С.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Городенківського районного суду від 30 грудня 2010 року, -
в с т а н о в и в:
Вказаною постановою ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 не працює, громадянина України
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн..
Оскаржуваною постановою судді Григолінського І.Б. визнано винним у тому, що він 02 листопада 2010 року о 20 год. 30 хв., в м. Городенка на перехресті вулиць Б. Окуневських - Шевченка, керуючи транспортним засобом автомобілем марки БМВ-316, 1986 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1, виїжджаючи з другорядної дороги ( Б. Окуневських ) на головну ( Шевченка ), не уступив дорогу іншому транспортному засобу, який наближався до даного перехрестя по головній дорозі ( вул. Шевченка ), в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки Сітроен, 2006 р.в., державний номерний знак НОМЕР_2, що спричинило пошкодження вказаного транспортного засобу, тим самим порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху України.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, заслухавши учасників дорожнього
руху, в тому числі апелянта, ряд свідків, дослідивши матеріали справи суддя дійшов до
висновку, що апелянт порушив вказану норму Правил дорожнього руху, що його вина підтверджується протоколом про адмінправопорушення, план-схемою до протоколу, що судом встановлено, що автомобіль БМВ, виїжджаючи з другорядної на головну дорогу, не дав дорогу автомобілю Сітроєн, який наближався до даного перехрещення по головній дорозі, про що свідчить характер отриманих автомобілем пошкоджень і що в ході розгляду справи не знайшло підтвердження посилання ОСОБА_2 на те, що зіткнення відбулось вже коли він завершив поворот вліво з другорядної на головну дорогу.
Не погодившись з постановою судді Григолінський І.Б. подав на неї апеляційну скаргу, а після доповнення до неї, в яких, а так і в ході апеляційного розгляду справи, заперечуючи свою вину в порушенні п. 16.11 Правил дорожнього руху, вказав, що на його думку постанова судді є незаконною та необґрунтованою. І, зокрема, зазначив, що обставини події, викладені у протоколі про адмінправопорушення, не відповідають дійсним обставинам, а його пояснення та поясненням свідків, що були очевидцями ДТП та які були допитані в ході розгляду суддею справи, не взято до уваги. Що свідок ОСОБА_4 не підписав протокол. А допитані суддею свідки, зокрема ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтвердили, що автомобіль Сітроєн рухався на великій швидкості і по зустрічній смузі руху. Працівники міліції, відібравши в ході складання протоколу письмові пояснення від ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в той же час їх пояснення до матеріалів справи не долучили. Що він рухався на своєму автомобілі з вул. Б. Окуневських, і закінчивши маневр повороту ліворуч виїхав на головну дорогу вул. Шевченка, і вже на цій дорозі зупинився перед пішохідним переходом і тут на великій швидкості автомобіль Сітроєн, зіткнувся з його автомобілем. Що ОСОБА_10, котрий керував автомобілем Сітроен з місця ДТП втік. Зазначає, що протокол про адмінправопорушення складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП. На його думку суддя однобічно, не з»ясувавши дійсних обставин, не давши аналізу зібраним та дослідженим доказам визнав його винним у порушенні Правил дорожнього руху.
Просить постанову судді скасувати, а справу щодо нього за ст. 124 КУпАП закрити за відсутності у його діях складу такого правопорушення.
Власник та водій автомобіля Сітроєн в судове засідання апеляційного суду не прибули повторно, хоч про день та час слухання справи були повідомлені, про причини неявки не повідомили, а тому апеляційна скарга слухалась без їх участі.
Водій ОСОБА_11 в суд першої інстанції дати пояснення теж не прибув, а у своєму письмовому поясненні від 02 листопада 2010 року вказав, що їхав в м. Городенка по вул. Шевченка, із другорядної дороги вул. Б. Окуневських виїхав автомобіль марки БМВ та не давши йому дорогу допустив зіткнення із автомобілем Сітроен яким він керував, не вказавши необхідної при цьому конкретизації події ( а. с. 6 ).
Власник автомобіля Сітроен ОСОБА_12 у поясненні від 02 листопада 2010 року дала аналогічні пояснення ( а.с. 7 ). А в судовому засіданні пояснила, що вони їхали автомобілем Сітроен по вул. Шевченка і біля магазину «Україна»на перехресті їх не пропустив інший автомобіль, який повертав вліво і вдарив її автомобіль який рухався по головній дорозі.
Вислухавши апелянта, який доводи апеляції підтримав, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляція підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року № 11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 КУпАП«, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП має своєчасно, всебічно, повно і об»єктивно з»ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», п. 24, вказано на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав в тому числі і осіб, яких притягають до відповідальності.
Суддя ж вказаних вимог закону та роз»яснень Пленумів Верховного Суду України не дотримався, що і привело до винесення необґрунтованої та незаконної постанови.
Так, вказавши у постанові, що заслухав ряд свідків, перерахувавши їх прізвища, суддя не навів у своїй постанові показів жодного зі свідків як докази, що підтверджують вину ОСОБА_2. А зазначивши, що вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АТ 1 № 038635 від 02 листопада 2010 року ( а. с. 1 ) та план-схемою до нього, підписаною учасниками дорожнього руху та понятими ( а. с. 2 ), суддя не навів жодної обставини по суті справи яка міститься в цих документах на підтвердження вини ОСОБА_2.
В той же час по тексту вказаного протоколу зазначено, що ОСОБА_2, виїжджаючи з другорядної дороги на головну не надав дорогу транспортному засобу який наближався до даного перехрестя проїздних частин по головній дорозі внаслідок чого здійснив ДТП, чим порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху.
До протоколу долучено план-схему на якій відображено маршрути руху обох вказаних вище автомобілів, місце їх зіткнення, гальмівний шлях, ширина проїжджої частини дороги, місцезнаходження автомобілів після ДТП, віддалі від автомобілів до країв проїжджої частини дороги ( а. с. 2 ).
А план-схема підтверджує, що автомобіль БМВ дійсно виїхав з другорядної вул. Б. Окуневських, але після він вже проїхав певну віддаль по вул. Шевченка ( по даних план-схеми приблизно 14 м від середини вул. Б. Окуневських ), завершивши поворот ліворуч, і тільки після цього відбулось зіткнення. Місце зіткнення, зафіксоване на план-схемі, знаходиться на полосі руху автомобіля БМВ. Ширина дороги 10 м 10 см., осьова лінія 5 м 05 см. Місце зіткнення 6 м. 60 см від правого краю дороги полоси по якій рухався Сітроен, що підтверджує, що автомобіль Сітроен їхав по зустрічній для нього полосі руху, тобто по полосі руху автомобіля БМВ, де і відбулось зіткнення. БМВ після ДТП залишився на самому місці зіткнення, що підтверджує позицію апелянта, що він перед ДТП зупинив свій автомобіль, а Сітроен почавши гальмування, здійснивши зіткнення, яке теж значно загальмувало його рух, про що свідчать пошкодження, в той же час після проїхав ще кілька метрів і зупинився напроти другорядної дороги з якої виїхав БМВ, найближча віддаль між задніми колесами автомобілів 7 м 40 см.
Допитаний суддею в якості свідка ОСОБА_5 підтвердив, що був очевидцем події, бачив, що автомобіль БМВ вже рухався по головній дорозі, а Сітроен рухався на досить великій швидкості і обминувши перед цим автобус їхав по зустрічній полосі ( а. с. 41 зворот, 42 ).
Свідок ОСОБА_6 теж підтвердив, що автомобіль Сітроєн рухався на великій швидкості ( а.с. 42 ).
На автомобілі БМВ, як це вбачається з фотографій до висновку про пошкодження автомобіля, маються ушкодження починаючи від переднього крила, переднього колеса, і далі вздовж автомобіля, пошкоджено дверки, крила. Характер пошкоджень свідчить про те, що зіткнення автомобілів було «скользячим», а не з боку в бік ( а. с. 38-39 ).
Пункт 16.11 Правил дорожнього руху передбачає, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Проте в даному випадку доказів які свідчили б про вчинення ОСОБА_2 порушень цього пункту Правил, при розгляді справи в апеляційному порядку не здобуто. Постанова судді не обґрунтована жодними доказами, а фактичні обставини, які мали місце по справі, що достовірно підтверджується вказаним вище, в тому числі показами свідків, письмовими документами, вказують на те, що ОСОБА_2 дійсно виїхав з другорядної на головну дорогу, але проїхав по ній біля 14 м від середини перехрестку і тільки тоді і на його полосі руху сталось зіткнення вказаних автомобілів, а причиною до цього стало те, що водій, котрий керував автомобілем Сітроен, в порушення Правил, їхав по населеному пункті на великій швидкості, об»їхавши автобус, рухався далі по зустрічній для нього полосі руху, де і відбулось зіткнення автомобілів. Але працівники ВДАІ по невідомих причинах не склали щодо нього як порушника Правил протоколу про адмінправопорушення.
Дані, викладені у протоколі про адмінправопорушення про те, що автомобіль БМВ не пропустив, виїжджаючи з другорядної на головну дорогу, автомобіля Сітроен не знайшли свого підтвердження.
При викладених обставинах приходжу до висновку, що постанову судді слід скасувати, а провадження по даній справі закрити у зв»язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адмінправопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Ст. 294 КУпАП передбачає, що постанова судді апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 283, 284 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Городенківського районного суду від 30 грудня 2010 року якою ОСОБА_2 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП скасувати, а провадження по даній справі закрити у зв»язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу даного адмінправопорушення.
Постанова остаточна і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області С.С. Попович