Судове рішення #14499289



                               Апеляційний суд Запорізької області

                                            Судова палата з цивільних справ

                                                                                                

                                           Україна, 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Щаслива О.В.                      Суддя доповідач Бондар М.С.                            


05 квітня 2011 року                                         Справа № 22-1323/11



Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

   

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С.,  судді:   Крилова О.В., Кухар С.В.

секретар  - Волчанова І.М.

при участі:      прокурора  -                                                                  адвоката -

                                               

розглянула  у  відкритому судовому  засіданні в залі  суду  цивільну справу   за

апеляційною скаргою Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" на рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя  від 29.12.2010 року у справі за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення і за зустрічними вимогами ОСОБА_1 й ОСОБА_2 про розірвання договору та припинення правовідносин, -

в с т а н о в и л а  :

У липні 2006 року Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" (далі – Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, зазначаючи, що за кредитною угодою № 133-9-К/Р  від 25.06.2005 року ОСОБА_4 (син і чоловік відповідачів) одержав в Банку 21 000 доларів США на строк до 24.06.2012 року. Виконання умов кредитної угоди боржник та відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 забезпечили іпотекою, предметом якої стала належна їм на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_4 помер. обов’язання за кредитним договором залишились не виконаними. Загальна сума боргу складає –174 545 грн. 45 коп.. Тому Банк просив звернути стягнення на квартиру та висилити із квартири всіх мешканців.

Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 посилаючись на те, що зі смертю боржника їх зобов’язання за договором іпотеки припинилося просили визнати правовідносини за кредитною угодою припиненими й розірвати договір з підстав істотних змін обставин.  

Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя  від 29.12.2010 року в задоволені всіх заявлених вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Банк просив скасувати ухвалене рішення стверджуючи, що суд неправильно застосував норми матеріального права та неправильно визначився з обставинами справи щодо умов звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу квартири на публічних торгах.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції змінює рішення суду першої інстанції у разі неправильного застосуванням норм матеріального права.

Свої позовні вимоги банк неодноразово доповнював і уточнював. В останній позовній заяві, з підстав ст.7,39,40,41 Закону України "Про іпотеку", позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу квартири АДРЕСА_1 на публічних торгах та виселити всіх мешканців (а.с.135-143 т-3).

З матеріалів справи видно, що за  кредитною угодою № 133-9 КР з додатковою угодою про встановлення овердрафту № 1 від 25 червня 2005 року до договору № ЕІМ2 ЗП 69/4197/9 про відкриття карткового рахунку та видачу картки від 16 червня 2005 року  ОСОБА_4 одержав в Банку 21 000 доларів США на строк до 24.06.2012 року (а.с.10-12 т.1).

У забезпечення зобов'язання за цим кредитним договором та за додатковою угодою про встановлення ліміту овердрафту до договору про відкриття карткового рахунку та видачі платіжної картки, було укладено договір іпотеки № 132-9 К/Р від 25 червня 2005 року, за яким у іпотеку АКІБ "УкрСиббанк" була передана квартира АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної сумісної власності померлому боржнику і його батькам ОСОБА_1 і ОСОБА_2(а.с.13 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_4 помер. Спадкоємцями за законом після його смерті є його батьки, дружина –відповідачі у цій справі та малолітня дитина.

У січні 2006 року всі спадкоємці звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого, а в подальшому, 31.03.2006 року, подали заяву про відкликання заяв про прийняття спадщини.

Відмовляючи Банку в позові суд першої інстанції виходив з того, що за правилами ст.1282 ЦК відповідачі мають зобов’язання на задоволення вимог кредитора тільки в межах вартості спадкового майна, а тому звернення стягнення на квартиру шляхом реалізації квартири на прилюдних торгах є недопустимим.

Повністю погодитись з таким правовим обґрунтуванням районного суду, колегія суддів не може.

  За змістом ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.   

    

  Згідно ч.1 ст.33,39,40,40,41 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в тому числі і шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах з виселенням всіх мешканців.

Суд встановив, що предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1.

Це житлове приміщення на праві приватної спільної сумісної владності належить: померлому та його батькам ОСОБА_1 і ОСОБА_2. Частки співвласників у спільному майні не визначені(а.с.26 т-1).

Після смерті боржника відкрилась спадщина на його частку.

Окрім батьків, спадкоємцями після померлого є його дружина ОСОБА_3 та малолітня донька –ОСОБА_5 (а.с.126 т.-2).

До складу спадщини зарахована частка ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1.

Зважаючи на зазначене до складу іпотечного майна входить частка спадкового майна і за своїм правовим положенням його спадкоємці: дружина та донька померлого, не є майновими поручителями за договором іпотеки.

Такі обставини свідчать проте, що правовий статус власників квартири, яка є предметом іпотеки частково змінився.

За ст.1282 ЦК ці спадкоємці мають зобов'язання задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Статтею зазначено, що у випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку.

Оскільки спільна сумісна власність є «безчастковою», тому при пред'явленні зазначеного позову необхідно спочатку визначити розмір частки в праві спільної сумісної власності, що належить співвласникові, до якого пред'явлений позов, після чого відбува ється виділ частки в праві спільної сумісної власності.

Статтею ст.371 ЦК та 50 Закону України "Про виконавче провадження" ( в редакції 1999 року) передбачено, що звернення стягнення на майно співвласника у сумісній власності може бути здійснено після виділу частки із цього майна в натурі.

Позов про виділ зі спільного майна частки співвласників ОСОБА_1, ОСОБА_2 та виділ її в натурі для звернення стягнення на неї не заявлявся.

З цього випливає, що вимоги Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу квартири на прилюдних торгах не може бути задоволений.

В зв’язку з цим, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині його правового обґрунтування мотивів відмови у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а  :

Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя  від 29.12.2010 року у цій справі змінити в частині обґрунтування мотивів відмови у задоволені позовних вимог Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Решту рішення залишити без змін.

Рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.



Головуючий:                     Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація