Справа № 2-1857/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2011 року                                             м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого одноособово - судді Лук'янчук О.В.

          при секретарі Охримчук А. В.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області  цивільну  справу за позовом  ОСОБА_1 до  виконавчого комітету Випасненської сільської ради про визнання права власності на самочинне будівництво,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на самочинне будівництво, вказуючи, що нею самовільно переобладнано будівлю пекарні літ. «А» у житловий будинок, літ. «А», розміром (35,55х7,90)м; навіс літ. «а», розміром (40,5х21,64) м; вбиральню літ. «Б» (1,00х1,00) м АДРЕСА_1 просить визнати за нею право власності на зазначене самочинне будівництво.

Позивач у судове засідання не з’явилася, згідно наданої на адресу суду письмової заяви просить справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, згідно наданої на адресу суду заяви просять справу розглядати за його відсутність, з позовом згоден, заперечень не має.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, які є  в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва на нерухоме майно від 15.06.2009 року ОСОБА_1 належить будівля пекарні по АДРЕСА_1

З метою покращення своїх житлових умов, позивач за адресою: АДРЕСА_1  здійснила самовільне переобладнання  нежитлової будівлі пекарні літ. «А»  в житловий будинок літ. «А», розміром (35,55х7,90)м; навіс літ. «а», розміром (40,5х21,64) м; вбиральню літ. «Б» (1,00х1,00)м.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була  відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.

Оскільки позивачем вищезазначені переобладнання та перепланування були проведенні без належного дозволу та належно затвердженого проекту вони, згідно технічного паспорту значаться як самовільно побудовані.

Статтею 57 ЦПК України закріплено, що доказами є будь – які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна  сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем наданий лист відділу з питань наглядово - профілактичної діяльності Білгород – Дністровського РУ від 05.10.2010 року № 2386 щодо відповідності державним стандартам, будівельним нормам та правилам споруди за адресою: АДРЕСА_1

КП «Одесоблпроект» виготовлено позитивний висновок технічного обстеження про стан основних несучих конструкцій та інженерного обладнання житлового будинку , навісу, вбиральні АДРЕСА_1 згідно якого житловий будинок, навіс, вбиральня в цілому знаходяться в задовільному стані, та придатні для подальшої експлуатації за призначенням. Із технічного висновку вбачається, що вказані споруди відповідають вимогам Державних будівельних норм і нормативних актів для будівництва, діючих в Україні та придатні до подальшої експлуатації.

Відповідно до заяви сусіда ОСОБА_2, він не заперечує проти самочинно здійсненого переобладнання будівлі пекарні в житловий будинок по АДРЕСА_1, оскільки зазначене переобладнання його житлові умови не погіршує.

Отже, в результаті переобладнання права інших осіб не порушені.

Більш того, будинок проінвентаризований та КП «Білгород – Дністровським БТІ» виготовлений технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1 станом на 05.08.2010 р.

Так, відповідно до ст.95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч.2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом, та зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст. 376 Цивільного Кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно із ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Згідно до ст. 319 ЦК України , власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать  закону.

Відповідно до ст.  375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки позивач надала суду достатньо доказів в підтвердження, того, що самочинно здійснене переобладнання нежитлової будівлі пекарні літ «А» в житловий будинок літ «А», розміром (35,55х7,90)м; навіс літ. «а», розміром (40,5х21,64) м; вбиральню літ. «Б» (1,00х1,00)м,   відповідає будівельним нормам та стандартам, та не порушує житлових умов сусідів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8, 319,328,375,376 ЦК України, ст.ст.10,11,57,60, 212,213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Випасненської сільської ради про визнання права власності на самочинне будівництво –задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно переобладнану будівлю пекарні літ. «А» у житловий будинок, літ. «А», розміром (35,55х7,90)м; навіс літ. «а», розміром (40,5х21,64) м; вбиральню літ. «Б» (1,00х1,00) м по АДРЕСА_1

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: