Справа №22-ц-1246  2006р.                                  Головуючий у 1-й інстанції     ЗабараІ.К.

Категорія 19                                                                Судця-доповідач                   СмирноваТ.В.

РІШЕННЯ

іменем України

29 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Смирнової Т.В.

суддів - Ільченко О.Ю., Білецького О.М.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

та осіб, які приймають участь у справі - адвоката ОСОБА_1., позивачів

ОСОБА_2., ОСОБА_3., представника відповідача Шевченка В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ТОВ «ЕКО» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі звернулись до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вони мешкають в квартирі на другому поверсі будинку, а на першому поверсі будинку з вересня 2005 року став працювати магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1». Тривалий час «ІНФОРМАЦІЯ_1» не виконував вимог позивачів щодо обладнання приміщень звукоізоляцією. Внаслідок значного підвищення рівня шумів від працюючого обладнання магазину порушився звичайний уклад життя позивачів, погіршилось самопочуття, загострились хронічні захворювання, вони вимушені були переїхати до іншого місця проживання, чим їм була заподіяна моральна шкода.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 червня 2006 року позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з ТОВ «ЕКО» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 гривень, на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 гривень.

Вирішено питання про судові витрати.

Суд встановив, що позивачі звертались до міського голови, санітарного лікаря м. Суми та до управління торгівлі з приводу підвищеного рівня шуму від холодильного обладнання магазину. Адміністрації магазину був направлений припис про необхідність проведення заходів щодо зниження шуму до рівнів, встановлених санітарними нормами в строк до 01 листопада 2005 року.

Однак роботи по зниженню рівня шуму відповідачем були виконані лише наприкінці грудня 2005 року.

Виходячи з того, що внаслідок перевищення допустимих рівнів шуму позивачі були позбавлені належного відпочинку, ОСОБА_2. є інвалідом третьої групи і в нього загострилось хронічне захворювання, суд частково задовольнив позовні вимоги.

В апеляційній скарзі ТОВ «ЕКО» просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог.

У доводах скарги апелянт посилається на те, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. При цьому зазначає, що позивачі не надали доказів того, що погіршення стану їх здоров'я виникло внаслідок впливу підвищених шумів, тобто з вини відповідача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення представника відповідача Шевченка В.В., підтримавшого доводи апеляційної скарги, заперечення проти скарги позивачів ОСОБА_2., ОСОБА_3. та адвоката позивачів ОСОБА_1., колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні, виходячи з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 23 вересня 2005 року на першому поверсі будинку № АДРЕСА_1 в м. Суми став працювати магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО».

Мешканці зазначеного будинку, в тому числі позивачі, звертались з колективними зверненнями до міського голови, санітарного лікаря м. Суми та до управління торгівлі з приводу недоліків та недоробок після відкриття магазину, в тому числі і щодо підвищеного рівня шуму від холодильного обладнання.

Всі зазначені в зверненнях недоліки були своєчасно усунені адміністрацією магазину, тільки роботи по приведенню рівнів шуму до норм були виконані не зразу, а лише наприкінці грудня 2005 року, що підтверджується протоколом вимірів шуму від 23 грудня 2005 року.

Оскільки в період з жовтня по грудень 2005 року позивачі зазнавали незручностей в зв'язку з підвищеним рівнем шуму, що не заперечувалось і відповідачем, то суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо необхідності відшкодування моральної шкоди.

Разом з тим, суд при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди не врахував ту обставину, що позивач ОСОБА_2. хворіє на хронічні

захворювання, які періодично загострюються, протягом значного часу, про що свідчить довідка Сумської міської клінічної лікарні (а.с.18-19).

При цьому колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта відносно ненадання позивачем ОСОБА_2. достатніх і переконливих доказів того, що загострення його хронічних захворювань відбулось через підвищений рівень шуму.

Так, ОСОБА_2. як на доказ завдання моральної шкоди послався на довідку лікаря-невролога (а.с.38)

Перевіривши цей доказ, колегія суддів вважає, що ця довідка вказує тільки на припущення можливого зв'язку між погіршенням стану здоров'я і підвищеним рівнем шуму, але не стверджує цього, проте судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

До того ж, позивачі навіть після усунення перешкод і до цього часу не проживають в квартирі.

З врахуванням наведеного, на думку судової колегії, розмір відшкодування на користь позивача ОСОБА_2 потрібно зменшити і визначити в сумі 1500 гривень. Цей розмір відповідає вимогам розумності та справедливості при даних обставинах справи.

Оскільки позовні вимоги позивачів задоволені частково, то у відповідності з ст. 88 ЦПК України, колегія суддів вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивачів витрати на правову допомогу не в повному обсязі, як стягнув суд першої інстанції, а у сумі 400 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 88, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                 ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» задовольнити частково.

Змінити рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 червня 2006 року в даній справі в частині розміру відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 та витрат на правову допомогу,

Стягнути за цим рішенням з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1500 (тисяча п'ятсот) гривень, а не 3000 (три тисячі) гривень, як зазначено в рішенні Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 червня 2006 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» на користь ОСОБА_2 в рахунок компенсації витрат на правову допомогу 400 (чотириста) гривень, а не 600 (шістсот) гривень, як зазначено в рішенні суду першої інстанції.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.

Головуюча -

Судді-