Справа №22-ц-1251 2006р.               Головуючий у 1-й інстанції      ЯноваЛ.М.

Категорія 34                                        Суддя-доповідач                   Ільченко О.Ю.

УХВАЛА іменем   України

29 серпня 2006 року колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого - Смирнової Т.В.

суддів - Ільченко О.Ю., Данильченко Л.О.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

та осіб, які приймають участь у справі - позивача ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тростянецького районного суду від 10 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: орган опіки та піклування при Білківській сільській раді, ОСОБА_3 про встановлення місця проживання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тростянецького районного суду від 10 липня 2006 року позовні вимоги задоволено, встановлено місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, за місцем проживання батька ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 Тростянецького району Сумської області та залишено дитину на утриманні і вихованні батька.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, прийняв до уваги обставини, які фактично не встановлені, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

При цьому апелянт зазначає, що дочці необхідна опіка саме з боку матері, а не зі сторони батька, та що оточення з нерідними людьми є неприпустимим.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач ОСОБА_1. є батьком ОСОБА_4, він проживає в шлюбі з ОСОБА_5. за адресою АДРЕСА_1 Тростянецького району, в будинку матері позивача. Сім'я веде спільне підсобне господарство, разом піклуються про доньку позивача, бажають, щоб вона проживала з ними. Дитина забезпечена всім

необхідним, навчається в школі і виявила бажання проживати з батьком. Відповідачка позовні вимоги визнала і не заперечувала проти встановлення місця проживання доньки разом з батьком. Враховуючи наведене, суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача.

Колегія суддів, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши рішення суду в межах доводів скарги, заслухавши пояснення позивача, дійшла висновку, що скарга підлягає відхиленню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них бути проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом.

При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Задовольняючи позов ОСОБА_1., суд першої інстанції обґрунтовано виходив з тих обставин, що сім'я позивача надає дитині належне утримання і виховання, врахував бажання самої дівчинки, яка в судовому засіданні підтвердила, що хоче проживати з батьком.

Орган опіки і піклування також підтвердив доцільність проживання дитини з батьком.

Доводи апелянта ґрунтуються лише на її міркуваннях, і при цьому апелянт не зазначила, яким чином вона збирається матеріально утримувати доньку, надавати їй належні умови проживання та навчання, оскільки апелянт не працює, а доглядає малолітню дитину.

Відповідачка не заперечувала в судовому засіданні суду першої інстанції, що приділяла дочці мало уваги, коли дитина проживала з нею, тому що в неї не було часу займатись вихованням дитини.

Позивач та його дружина пояснювали, що коли дівчинку привезла мати і залишила у позивача, дитина була занехаяна, не мала нормального одягу та взуття, систематично пропускала заняття в школі, не вміла читати, двічі втікала з дому матері, в дитини були приморожені пальці на ногах. Відповідачка не спростувала цих доводів ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі.

Також колегія суддів приймає до уваги і ту обставину, що апелянт надала апеляційному суду акт обстеження умов проживання з місця її реєстрації в АДРЕСА_2 Харківської області, хоча фактично вона проживає в м. Харкові, і за фактичним місцем проживання умови проживання невідомі.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно визначився в правах та обов'язках сторін та дав належну оцінку добутим у справі доказам, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства, тому відсутні правові підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.І п.1, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів:

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Тростянецького районного суду від 10 липня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий -

Судді-