Судове рішення #144926
Справа №22-ц-1227 2006 р

Справа №22-ц-1227 2006 р.                                     Головуючий у 1 -й інстанції Шелєхова А.В.

Категорія 11                                                               Суддя-доповідач Батюк А.В.

УХВАЛА іменем     України

23 серпня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Рибалки В.Г.,

суддів              - Багажа А.В., Хвостика С.Г.,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

адвоката - Маслової О.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 30 червня 2006 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: 3-я Сумська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним,

                                встановила:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 30 червня 2006 року позов ОСОБА_2. задоволено.

Визнано недійсним заповіт, складений ОСОБА_3. 05.12.2002 року та посвідчений 3-ю Сумською державною нотаріальною конторою, відповідно до якого ОСОБА_3. належну їй приватизовану квартиру, що знаходиться за адресою м. Суми вул. АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1.

Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 3003 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 23.05.1995 року ОСОБА_3. склала заповіт, посвідчений нотаріусом 1-ї Сумської держнотконтори, в якому належну їй приватизовану квартиру, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. АДРЕСА_1, заповіла ОСОБА_2. (том 1 а. с. 19).

05.12.2002 року ОСОБА_3. склала новий заповіт, посвідчений нотаріусом 3-ї Сумської держнотконтори, в якому зазначену вище квартиру заповіла ОСОБА_1. (том 1 а. с. 22).

 

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3. померла. Причина смерті - церебральний атеросклероз III ступеню (а. с. 7).

Як вбачається з довідки Сумської міської клінічної лікарні №НОМЕР_4 ОСОБА_3. знаходилась під наглядом в поліклініці №1 МКЛ №НОМЕР_4 з 1994 року з приводу церебрального атеросклерозу II ст., дисциркуляторної енцефалопатії II ст., симптоматичної артеріальної гіпертонії з частими судинними кризами, ІХС - кардіосклерозу атеросклеротичного ХПК II А ступеню. У 2002 році стан хворої погіршився, у результаті чого 11.06.2002 року дільничним терапевтом був установлений діагноз: церебкосклероз III, гостре порушення мозкового кровообігу (залишкові явища), лівобічний геміпарез, ІХС - стенокардія стабільна, кардіосклероз атеросклеротичний СНо. З 22.10.2002 року по 31.10.2002 року лікувалась в стаціонарі неврологічного відділення МКЛ №НОМЕР_5 з діагнозом: гостре порушення мозкового кровообігу за геморагічним типом (субарахноідально-паренхіматозний крововилив) у правій гемісфері з легким лівобічним геміпарезом на фоні цереваскулярної гіпертонії (том 1 а. с. 16).

Відповідно до акту амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи №НОМЕР_1 від 11.03.2004 року, проведеної Сумським обласним психоневрологічним диспансером, ОСОБА_3. на момент складання заповіту від 05.12.2002 року страждала атеросклеротичною деменцією (FО1.8), не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (том 1 а. с. 70-72).

Виходячи з акту повторної амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи №НОМЕР_2 від 17.04.2006 року, проведеної Київським міським центром судово-психіатричних експертиз, ОСОБА_3. з 2001 року та в період 05.12.2002 року страждала органічним ураженням головного мозку судинного генезису з явним інтелектуально-мнестичним зниженням і за своїм психічним станом у період складання заповіту від 05.12.2002 року на ім'я відповідача не здатна була усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (том 1 а. с. 244-301).

Згідно з ч. 1 ст. 55 ЦК УРСР 1963 року (який діяв на момент складання заповіту) угода, укладена громадянином, хоч і дієздатним, але який в момент її укладення перебував у такому стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнана судом недійсною за позовом цього громадянина.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді даної справи місцевий суд належним чином з'ясував та перевірив доводи кожної сторони, обгрунтував висновки викладені в рішенні.

Всупереч ст.. 60 ЦПК України апелянт не довів тих обставини, на які він посилався, як на підставу своїх заперечень.

Необгрунтованими є посилання апелянта на те, що висновки суду спростовуються записами у медичній картці №НОМЕР_3 стаціонарного хворого Сумської міської клінічної лікарні №4. Як вбачається із записів лікарів у медкартці №НОМЕР_3 з 22.10.2002 року по 31.10.2002 року ОСОБА_3. лікувалась в стаціонарі неврологічного відділення МКЛ №НОМЕР_5 з діагнозом: гостре порушення мозкового кровообігу за геморагічним типом (субарахноідально-паренхіматозний крововилив) у правій гемісфері з легким лівобічним геміпарезом на фоні цереваскулярної гіпертонії. До лікарні потрапила у важкому стані, із заглушеною свідомістю, психомоторною збудженістю, вела себе неадекватно. Контакт з хворими було обмежено, у зв'язку з порушенням функції коркових аналізаторів.

Не спростовують висновків суду і покази свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5.

Виходячи з викладеного вище, рішення суду узгоджується з доказами наявними у справі і відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його зміни або скасування не вбачається.

 

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,

                          ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 30 червня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація