21.03.2011

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц-219/2011р.                                                 Головуючий у першій

                                                                                 інстанції Батурін А.С.

Категорія 57                                                           Доповідач у апеляційній

                                                                     інстанції Володіна Л.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17 березня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста  Севастополя в складі:

головуючого судді             - Володіної Л.В.

суддів                               - Алєєвої Н.Г., Моцного М.В.,

за участю секретаря           – Блоха Д.Д.,

за участю                    - позивачки ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Севастопольської міської психіатричної лікарні  про визнання експертизи недійсною, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 10 листопада 2009 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Севастопольської міської психіатричної лікарні (далі – СМПЛ), у якому просила визнати недійсним Акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 10 від 27.12.2001 року. Вимоги мотивовані тим, що рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 30.10.2003 року визнані недійсними: договір дарування квартири, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, внаслідок того, що на момент укладення договору дарування ОСОБА_5 страждав психічним захворюванням, що було підтверджено  Актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи          № 10 від 27.12.2001 року.

За заявами позивачки у 2005 та 2006 роках порушені кримінальні справи по ч.1 ст.358, ч.1 ст.190 КК України, в межах яких проведені  амбулаторні судово-психіатричні експертизи № 394 від 16.05.2006 року та № 1111 від 11.09.2006 року, у відповідності до висновків яких ОСОБА_5 на час укладення договору психічним захворюванням не страждав.

Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 10 листопада 2009 року у позові ОСОБА_4 відмовлено.  

В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення суду, як постановленого з порушенням норм матеріального права, при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, постановлення нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки, яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи  позивачці у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції  виходив з того, що права позивачки не порушені, обраний позивачкою спосіб захисту цивільних прав не  передбачений ст.16 ЦК України.      

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 28.10.2002 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_5 визнано недієздатним (а.с.12).

30 жовтня 2003 року рішенням того ж суду визнані недійсними договір дарування від 29.08.2000 року та договір купівлі-продажу від 26.09.2000 року (а.с.14-17).

Відповідно до ст.3 ЦПК України усяка заінтересована особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст.16  ЦК України. Власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Акт експертизи від 27.12.2001 року не актом індивідуальної дії, а також не є правочином, а тому відповідно до ст.16 ЦК України його не можна визнати недійсним.  Відповідно до ст.ст.57,66 ЦПК України висновок експертизи є доказом по цивільній справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов до правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову в позові.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення кримінальної справи за фактом шахрайства та підробки документів при проведенні судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_5, а також про те, що висновки експертиз, проведених протягом досудового слідства по кримінальній справі, суперечать висновкам амбулаторної судово-психіатричної експертизи  № 10 від 27.12.2001 року, колегія суддів не може прийняти до уваги, та вважає такими, що не впливають на висновки суду першої інстанції.

Беручи до уваги наведене, підстав для скасування рішення суду з мотивів, наведених  в апеляційній скарзі, колегія суддів не  вбачає.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 10 листопада 2009 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення  і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:                                        /підпис/                                        Л.В. Володіна

Судді:                                                            /підпис/                                        Н.Г. Алєєва

                                                                      /підпис/                                        М.В. Моцний

З оригіналом згідно

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя Л.В. Володіна