Справа № 22-Ц-1034 2006 р.                              Головуючий у 1-й інстанції - Бондар С.О.

Категорія 44                                                Судця-доповідач Данильченко Л.О.

УХВАЛА іменем України

2006 року серпня 22 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого                Смирнової Т.В.

суддів                            Данильченко Л.О.

Ільченко О.Ю. з участю секретаря судового засідання       Пархоменко А.П.

та осіб, які приймають участь у справі: ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., представник позивача - ОСОБА_4.

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 12 травня 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Першої Сумської державної нотаріальної контори про продовження строку для прийняття спадщини.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Данильченко Л.О., пояснення ОСОБА_1. та його представника - ОСОБА_4., які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення на ці доводи ОСОБА_3., ОСОБА_2., вивчивши матеріали справи, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів,

встановила:

22 березня 2006 р. до Зарічного районного суду м.Суми з даним позовом звернувся ОСОБА_1.

Рішенням даного суду від 12.05.06 р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. було відмовлено.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду, оскільки вважає, що суд 1-ї інстанції не врахував, що він хворів тривалий час в серпні - вересні 2005 р. та в грудні 2005 р., що переніс хірургічну операцію, тому перебував в хворобливому стані, не міг своєчасно подати заяву про прийняття спадщини після смерті батька.

Колегія    судців    вважає,    що    апеляційна    скарга    не    підлягає задоволенню, виходячи з слідуючого.

При розгляді справи судом 1-ї інстанції було встановлено, що 16.06.2005 р. помер батько позивача - ОСОБА_5. Позивач, ОСОБА_3 - мати позивача та ОСОБА_2 - брат позивача відносяться до спадкоємців першої черги після смерті їх батька і чоловіка - ОСОБА_5. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді частини 3-х кімнатної квартири № АДРЕСА_1.

Позивач по справі на день смерті батька в спірній квартирі не проживав і не був зареєстрований по вищезазначеній адресі. Там були зареєстровані відповідачі, які і проживали з ОСОБА_5. (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.).

Звертаючись до суду з позовом позивач посилався на те, що не міг в установлений діючим законодавством 6-місячний термін подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини в зв'язку з хворобою.

Відповідачі по справі (мати і брат позивача) категорично заперечували проти заявленого позову.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України - особа повинна звернутися в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини в шестимісячний строк. В разі пропущення строку для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи спір, судом 1 інстанції були досліджені виписка з історії хвороби, копії лікарняних листків позивача. При цьому встановлено, що він мав достатньо часу для написання заяви і подання її в нотаріальну контору для прийняття спадщини, а тому в позові відмовив.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення. Так, після смерті батька позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. позивач мав право до 16 грудня 2005 р. подати заяву про прийняття спадщини. Він проживає в м.Суми і їхати для подачі заяви нікуди за межі міста Суми йому не було потреби. Хворів він, згідно меддокументації, з 11.08.05 р. по 12.09.05 р. (операція), а потім з 26.12.05 р. по 31.12.05 р.

Таким чином після смерті батька (з ІНФОРМАЦІЯ_1.) по 11.08.05 р. (до стаціонарного лікування) він мав час подати заяву. Він цей час працював, ходив на роботу. Крім того після стаціонарного лікування (з 12.09.05 р.) до

травми руки (26.12.05 р.) він теж працював, тобто був працездатним і до 16.12.05 р. (до витоку 6-місячного терміну для прийняття спадщини) мав можливість подати заяву до нотаріальної контори.

Переконливих доказів про те, що він пропустив 6-місячний термін для прийняття спадщини, позивач ні суду 1-ї інстанції, на апеляційній інстанції не надав, тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Судом повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дана належна оцінка зібраним доказам і постановлено рішення, яке відповідає діючому законодавству.

На підставі зазначеного і керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

                      ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Зарічного районного суду м.Суми від 12 травня 2006 р. в даній справі залишити без зміни.

Дана ухвала та рішення місцевого суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня проголошення.

Головуючий                    Смирнова Т.В.

Судді                              Данильченко Л.О.

Ільченко О.Ю.