Справа № 2-а-541/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

 08.04.2011 року                                                                                          м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний  суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого –судді:             Троян Н.А.

при секретарі :                        Смиковій Ю.В.

за участю позивача:               ОСОБА_1

представника позивача:        ОСОБА_2

представника відповідача:   Лихачової І.О.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, суд

                                                  встановив:

          19.07.2010 року позивач звернувся до суду із позовом про визнання дій управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі про відмову у перерахунку пенсії неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії.

          Свої вимоги мотивує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом III групи. Крім того, згідно ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»його віднесено до I категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

          Позивач посилається на те, що згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії I, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю (для інвалідів III групи) –50 відсотків  мінімальної пенсії за віком.

          Згідно ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчою ніж 6 мінімальних пенсій за віком.

          При цьому згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          Але на даний час відповідач визначив розмір його пенсії згідно із Постановами Кабінету Міністрів України від 16.07.08 №654 та від 28.05.08 №530.

          При цьому, відповідач, всупереч нормам ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не провів відповідне нарахування йому пенсії. Тому 13 серпня 2009 року він звернувся до відповідача із заявою щодо проведення відповідного перерахунку пенсії, однак отримав відмову.

          Виходячи із наведеного, позивач просить суд визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі щодо відмови у перерахунку йому пенсії неправомірними; зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі провести йому перерахунок пенсії як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС згідно ст.ст. 50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 1 січня 2006 року в сумі 162 984 грн. і в подальшому забезпечити її виплату.

           Вважає, що строки звернення до суду не пропустив.           

          У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, на його задоволенні наполягали.

          Представник відповідача позовні вимоги не визнала і пояснила, що розмір пенсії, призначений  ОСОБА_1 відповідає нормам чинного законодавства України, а саме Постановам Кабінету Міністрів України від 16.07.08 №654 та від 28.05.08 №530.

          За таких обставин відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими і просить  відмовити в задоволенні позову. Крім того, вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду.

          Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

          Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, соціального захисту закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно ст. 50 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

            Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом III групи, що підтверджується посвідченням і довідкою МСЕ (а.с.8-11).  Згідно ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»його віднесено до I категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Суд вважає, що ОСОБА_1 має право на отримання пенсії у розмірі, не нижчому, ніж 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру мінімальної пенсії ОСОБА_1 застосуванню підлягає норма ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Частиною 5 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Однак, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених тим же законом, оскільки згідно пп1, 6 ч.1 ст. 92 Конституції України виключно Законами України визначаються:

-          права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні

обов’язки громадянина;

-          основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Таким чином, суд вважає, що встановлена ч.3 ст.28 Закону України «Про

загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»можливість застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 цього Закону, у цьому випадку правового значення не має, оскільки наявність такої норми і відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Виходячи із наведеного суд вважає, що відмова відповідача у перерахунку ОСОБА_1 пенсії згідно ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є протиправною, заперечення представника відповідача з приводу позовних вимог безпідставні, а позов ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню.              

           ОСОБА_1 звернувся до суду 19.07.2010 року в порядку цивільного судочинства, оскільки на час його звернення діяв Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов”язаних із соціальними виплатами” від 18.02.2010 року № 1691 УІ.

          Рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 року № 19-рп/2010 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення  Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов”язаних із соціальними виплатами” від 18.02.2010 року № 1691 УІ. Розгляд справи за позовом ОСОБА_1 продовжений за правилами КАС України. Суд вважає, що відповідач повинен здійснити перерахунок з часу звернення позивача, тобто з 13 серпня 2009 року  (а.с.6).

          Не можуть бути задоволені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача конкретної грошової суми, оскільки, відповідно до Положення про Пенсійний Фонд України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою управління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2 ( з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій , безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Стягнення конкретної суми, не нарахованої Управлінням Пенсійного фонду, під час ухвалення судового рішення неможливе.

          Не можуть бути задоволені і вимоги в частині  подальшого нарахування та виплати пенсії з огляду на наступне.. відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб”єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином, прийняття судом рішення щодо захисту прав та інтересів осіб на майбутнє, без їх порушення, є безпідставним.

          На підставі вищевикладеного та керуючись ст..ст.9,10,11,12,13,14,15,17, 158,159, 160, 161-163, 167 КАС України, ст.ст. 19, 46, 92 Конституції України, ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд

                                                            постановив:

           Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

           Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі про відмову у перерахунку ОСОБА_1 пенсії  як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС згідно ст..ст.49,50 ч.4 ст.54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи неправомірними.

           Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС згідно ст.ст. 50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з  часу звернення його до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі з відповідною заявою, а саме з 13 серпня 2009  року.

           В іншому відмовити.

           Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з моменту проголошення постанови через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя:Н. А. Троян