У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Справа № 11-207 / 2011 року. Головуючий в 1-й інстанції: Прикіпєлова Л.В.
Категорія: ч.2 ст.309 КК України С.Т. Доповідач: Копитько Л.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2011 року березня 3 місяця дня. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі :
головуючого –судді Копитько Л.І.
суддів: Денисенко Л.М., Юренко Л.А.
з участю прокурора Акулової С.М.
захисника - адвоката ОСОБА_3
засудженої ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією захисника –адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженої ОСОБА_4 на вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 28 грудня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, громадянка України, пенсіонерка, судима 30 травня 2008 року вироком Глобинського районного суду Полтавської області за ч.1 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. –
засуджена за ч.2 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до покарання за даним вироком їй частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 30 травня 2008 року у виді 6 місяців позбавлення волі і остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з засудженої ОСОБА_4 на користь експертної установи судові витрати за проведення експертизи в сумі 202,82 грн.
Вирішено питання про долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_4 визнана винною в тому, що вона в кінці серпня 2008 року, збираючи лікарські рослини, у лісосмузі поблизу м. Глобине виявила дикорослий кущ коноплі. Знаючи про наркотичні властивості даної рослини, не маючи передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та його наслідки, зірвала кущ коноплі та з метою власного вживання без мети збуту велосипедом перевезла його до себе додому за адресою: АДРЕСА_1, де висушила, подрібнила та незаконно зберігала вдома без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб –канабіс в трьох пакетах масою в перерахунку на суху речовину відповідно 1,278 г, 8,895 г, 4,051 г, а всього 14,224 г, який 23 квітня 2009 року був у неї виявлений та вилучений працівниками міліції.
В апеляції захисник–адвокат ОСОБА_3 в інтересах засудженої ОСОБА_4 просить врахувати, що вона вчинила нетяжкий злочин, вину визнала повністю, її щиросердне каяття та активне сприяння розкриттю злочину, конкретні обставини справи, що ОСОБА_4П зберігала наркотичні засоби з метою лікування захворювань, якими вона страждає, хворобливий стан її здоров'я, а також те, що ніяких тяжких наслідків в результаті її протиправних дій не настало, і пом'якшити покарання, застосувавши ст.69 КК України та призначивши покарання у виді штрафу.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, свою апеляцію відкликав.
Інші учасники судового розгляду вирок не оскаржили.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника–адвоката ОСОБА_3 на підтримку апеляції в інтересах засудженої ОСОБА_4, який просив змінити вирок та пом'якшити покарання останній, застосувавши до неї ст.69 КК України та призначивши покарання у виді штрафу, пояснення засудженої ОСОБА_4, яка підтримала апеляцію захисника і просила пом'якшити покарання, міркування прокурора, який вважає, що вирок законний та обґрунтований і апеляція захисника не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів апеляційного суду не знаходить підстав до її задоволення.
Суд обґрунтовано визнав ОСОБА_4 винуватою у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту, вчиненому повторно.
Винність засудженої ОСОБА_4 у вчиненні даного злочину доведена матеріалами справи і в апеляції не оспорюється.
Визнала її і сама засуджена ОСОБА_4, дії якої за ч.2 ст.309 КК України кваліфіковані судом правильно, що також не оскаржується в апеляції.
Безпідставне твердження в апеляції захисника засудженої про надмірну суворість обраного ОСОБА_4 покарання.
При обранні їй покарання суд правильно, відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, що вона вчинила злочин середньої тяжкості, дані про особу винної та обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі ті, на які зазначено в апеляції захисника засудженої, та відсутність обставин, що обтяжують покарання
Доводи апеляції захисника про необхідність застосування до неї ст.69 КК України безпідставні.
Колегія суддів вважає, що виходячи з даних про особу винної, яка повторно вчинила в період іспитового строку за попереднім вироком аналогічний злочин, пов'язаний з обігом наркотиків, що свідчить про те, що вона висновків не зробила і на шлях виправлення не стала, не встановлено таких даних, які б дозволяли зробити висновок, що призначене їй більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, буде необхідним й достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових злочинів.
Саме з врахуванням всіх обставин суд і призначив покарання ОСОБА_4 за вчинений злочин в межах санкції статті, за який вона засуджена, в мінімальному розмірі.
Колегія суддів вважає, що таке покарання не є занадто суворим для неї. Підстав для його пом'якшення колегія суддів апеляційного суду не знаходить.
Правильно судом застосовані і правила ст.71 КК України, оскільки ОСОБА_4 вчинила новий злочин протягом іспитового строку за попереднім вироком.
Відповідно ч.4 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
З огляду наведеного, колегія суддів вважає, що призначене судом покарання ОСОБА_4 за сукупністю вироків відповідає вчиненому і особі засудженої та вимогам закону, є необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
Даних про те, що у справі допущені порушення кримінально-процесуального чи матеріального закону, які б могли бути підставою для скасування вироку, не встановлено.
Вирок законний, а обране ОСОБА_4 покарання - справедливе.
За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку і задоволення апеляції захисника в інтересах засудженої.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду
У Х В А Л И Л А:
Вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 28 грудня 2010 року відносно ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляцію захисника –адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженої –без задоволення.
С У Д Д І:
Копитько Л.І. Денисенко Л.М.. Юренко Л.А.