Головуючий у 1 інстанції - Федотова В.М.
Суддя-доповідач - Гайдар А.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2011 року справа №2а-5894/10/0541 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гайдара А.В.
суддів
суддів: Ханової Р.Ф., Яковенка М.М.
ВСТАНОВИЛА:
1 грудня 2010 року ОСОБА_2 (надалі позивач) звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя, про визнання незаконними та неправомірними дій зазначеного управління та зобов’язання зазначеного управління провести перерахунок належної позивачеві пенсії, з урахуванням застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік, а саме 1573 грн. 99 коп. з 1 листопада 2010 року (арк. справи 2). Позовні вимоги обґрунтовує приписами Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Постановою суду першої інстанції від 8 грудня 2010 року у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено повністю.
Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти постанову про задоволення позовних вимог.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 20 січня 2010 року звернулася до управління з заявою про перерахунок пенсії по стажу і заробітку.
Як вбачається з відповіді управління позивачу здійснений перерахунок із стажу та заробітку з 1 лютого 2009 року.
Розпорядження про перерахунок пенсії позивач не оскаржив. Правові наслідки для позивача створює розпорядження, а не дії, внаслідок чого має місце неправильно визначений предмет спору. Розпорядження у межах спірних відносин є способом реалізації відповідачем владних управлінських функцій, як суб’єктом владних повноважень.
Суть спору полягає у можливості застосування при перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні.
Перерахунок пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону 1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону 1058 доводить що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду позивач просив про застосування при перерахунку показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу за 2008 рік.
Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону 1058, і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Суд зазначає, що правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України» та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії» є різними правовими категоріями в основі цієї різності лежить, перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, в наслідок чого ототожнювати, змішувати ці понятті не передбачається можливим.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 (надалі Закон 1788) та Закон України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» № 1058 від 9 липня 2003 року. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин.
Перерахунок пенсії з більш високого заробітку передбачений статтею 69 Закону 1788, відповідно до якої пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсії, у тому числі за віком, не менш як два роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за два роки роботи підряд для призначення пенсії відповідно до статей 64-67 цього Закону. У разі дальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш ніж через два роки після попереднього перерахунку.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції що підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, відсутні.
Колегія суддів зазначає, що обчислення включає в себе призначення та перерахунок пенсії, разом з цим це не є тотожні поняття, вони мають різний правовий зміст та правове навантаження, при цьому формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення та перерахунку) визначається частиною 2 статті 40 Закону України 1058, з тією тільки різницею, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії, і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення постанови суду першої інстанції без змін згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.
.
Керуючись статтями 99, 100, 160, 167, 183-2, 184, 195, 196, 198, 200, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м.Маріуполя від 8 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-5894/10/0541 - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м.Маріуполя від 8 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-5894/10/0541 – залишити без змін.
Ухвала постановлена та підписана 22 березня 2011 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді Р.Ф. Ханова
М.М. Яковенко