Справа 1-208

2007 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  21 грудня  2007 року                           Деражнянський районний суд

                                                                    Хмельницької області в складі:

                                                               головуючого-судді      Дідика М.В.

                                                                при секретарі              Шушкевич Л.М.

                                                               з участю прокурора     Кисіля В.М.

                                                                    адвоката                        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Деражня справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Антонівці та  жителя с. Слобідка - Кадиївська Ярмолинецького району, українця, громадянина України, з освітою середньою, військовозобов'язаного, неодруженого,  не працюючого,  судимого Ярмолинецьким районним судом 08.08.03 за ст. 185 ч. 3 КК України до 1 року 6 місяців  позбавлення волі,  ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік;

17.06.2004 року за ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений  07.03.2006 року УД на 1 рік 5 місяців 26 днів,

за ст.186 ч.2 КК України, -

встановив:

         ОСОБА_2 01.10.2007 року біля 16 години знаходячись в будинку своєї бабусі  ОСОБА_3 в с. Слобідка - Кадиївська Ярмолинецького району, маючи намір заволодіти грошима потерпілої, почав висловлювати в її адресу погрози застосувати насильство. Остання відмовилася  дати йому гроші.   Тоді підсудний, наніс ОСОБА_3 декілька ударів руками  в область спини та шиї,  намагаючись  зламати опір, який чинила потерпіла, накинув її на голову  ковдру та закрив нею рота, після чого відкрито заволодів грошима потерпілої в сумі 500 гривень.

         В суді ОСОБА_2 свою провину визнав повністю і пояснив, що 01 жовтня 2007 року був в будинку своєї бабусі. Хотів їхати в смт. Ярмолинці і потрібні були гроші на паспорт. Бабуся відмовилася дати гроші, посилаючись на те, що немає. Проте він знав, що вона від нього переховує гроші. Почав її погрожувати, вона  відчинила вікно і почала кричати. Відтягнув від вікна,  посадивши на диван накинув на голову ковдру і вдарив в область шиї рукою,  та затуляв рот, щоб не кричала. Коли пригрозив, щоб перестала кричати бо буде бити її, вона замовкла.   Знайшов гроші за килимом на стіні. Відрахував 500 гривень, а решту 20 залишив на столі. Гроші в м. Хмельницьку потратив на випивку.

         Вина підсудного у вчиненні злочину об»єктивно підтверджується  дослідженими в судовому засіданні доказами.

         Так, потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що підсудний її внук. В той день дійсно  просив у неї гроші. Коли вона відмовилася дати, почав погрожувати. Вона підбігла до вікна і відчинивши його почала кликати на допомогу. Він схопивши її за руку відтягнув від вікна, після чого, накинувши ковдру на голову, вдарив декілька раз руками в шию, та затуляв  ковдрою рот щоб не кричала. Потім, сказав, щоб припинила кричати, бо щось її зробить. Дуже злякалася. ОСОБА_2 знайшов в поліетиленовому  кульку гроші. Забрав собі, а її залишив 20 гривень.

         Просить суд не позбавляти його волі.

          З акта судово-медичного дослідження (а.с. 11) вбачається, що  при обстеженні у гр. ОСОБА_3 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено.

         Як видно з протоколу відтворення обстановки та обставин події ( а.с. 21) ОСОБА_2 детально розповів та показав, яким чином вчинив грабіж ОСОБА_3

         Таким чином, суд вважає  вину підсудного доведеною, і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, як   відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, та з погрозою застосування такого насильства, вчинений повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, є його щире каяття.

         Обставиною, що обтяжує покарання, є рецидив злочинів, оскільки підсудний має судимість за умисний злочин.

Суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_2 обтяжуючу покарання обставину повторність. Вказана обставина, передбачена в ч.2 ст. 186 КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію. Тому суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

         Суд враховує і те,  що підсудний не вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується негативно, працездатний, в провадженні  Ярмолинецького районного суду відносно нього перебуває кримінальна справа по обвинуваченню за ст. 289 ч.2 КК України, скоєний ним злочин відноситься до категорії тяжких і з врахуванням того, що цей злочин був ним скоєний у період непогашеної судимості за попередній злочин, що свідчить про його підвищену особисту небезпеку для суспільства, приходить до висновку про те, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, в зв»язку з чим і обирає йому покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 186 ч. 2 КК України..

         Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

засудив:

         ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 ( чотирьох) років позбавлення волі.

         Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 , до вступу вироку в законну силу,  залишити попередню - тримання під вартою.

Строк відбування призначеної ОСОБА_2 міри покарання відраховувати з 3 жовтня 2007 року.

         Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 15 діб з моменту проголошення.

                   Суддя                                                                  Дідик М.В.