Справа №   1-73/11  

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

15 березня 2011 року                                                                           м. Кам’янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді            - Мантуляка Ю.В.

за участю секретаря            - Зінкевич Д.О.

              прокурора                      - Скринника М.В.

             захисника                    - ОСОБА_1

             потерпілого            - ОСОБА_2

               підсудних                - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кам’янець-Подільського міськрайонного суду справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні малолітня дитина, не працюючого, не судимого,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2 українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

в  скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України,

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

          13 жовтня 2010 року, близько 13 год.  в с. Подільське Кам’янець-Подільського району, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, перебуваючи обоє в стані алкогольного сп’яніння, неподалік магазину, що по вул. Грушевського домовились вчинити крадіжку із господарства ОСОБА_5, що по АДРЕСА_3 після чого, тоді ж, близько 13 год. 30 хв., діючи за попередньою змовою, із вищевказаного домогосподарства умисно таємно викрали головку від двигуна Д-240 вартістю 86 грн. 50 коп., дві гільзи від двигуна Д-240 вартістю 27 грн. 90 коп., скобу підвісного підшипника від автомобіля марки ГАЗ-53 вартістю 2 грн. 40 коп. та два поліпропіленових мішки вартістю 1 грн. 50 коп. кожен, а всього викрали майно ОСОБА_5 на загальну суму 119 грн.80 коп.

          Крім  того, 14 жовтня 2010 року, близько 15 год. в с. Подільське Кам’янець-Подільського району, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, перебуваючи обоє в стані алкогольного сп’яніння, неподалік магазину, що по вул. Грушевського домовились вчинити крадіжку із господарства ОСОБА_5, що по АДРЕСА_3 після чого, тоді ж, близько 16 год., діючи за попередньою змовою, із вищевказаного домогосподарства умисно таємно, повторно викрали два бідони алюмінієвих ємністю 40 літрів вартістю відповідно 234 грн. та 312 грн., каструлі алюмінієві ємністю 4, 6 та 9  літрів, вартістю відповідно 15 грн., 32 грн. 50 коп. та 36 грн., мобільний телефон "Нокіа -1110і" вартістю 120 грн., грецькі горіхи вагою 5 кг. вартістю 100 грн., а також шляхом проникнення в приміщення літньої кухні таємно викрали квасолю вагою 3 кг. вартістю 43 грн.50 коп., а всього викрали майно ОСОБА_5 на загальну суму 893 грн.

          Окрім того, того ж дня, близько 24 год. в с. Подільське Кам’янець-Подільського району ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи обоє в стані алкогольного сп’яніння, шляхом розбивання віконного скла, проникли в приміщення сільського будинку культури по вул. Шевченка, 30, звідки умисно, повторно, таємно викрали магнітолу "Samsung-RCD-M55" вартістю 800 грн., чим спричинили ОСОБА_6 матеріальну шкоду.

В судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні злочинів визнав частково, не визнаючи факт крадіжки коня в ОСОБА_2, визнав повністю вину у вчиненні крадіжок майна ОСОБА_5 і ОСОБА_6, та показав, що 13 жовтня 2010 року він приїхав до хрещеного батька ОСОБА_5  в с. Подільське. Біля магазину він зустрів ОСОБА_4, з яким розпив пляшку горілки, після чого запропонував ОСОБА_4 піти на господарство ОСОБА_5 та викрасти там майно. На господарство ОСОБА_5, якого не було вдома, проникли через городню ділянку, звідки викрали запасні частини до автомобіля, які здали за 40 грн. ОСОБА_7. Гроші потратили на цигарки та спиртні напої. Наступного дня близько 15 години неподалік місцевого магазину вони розпили дві пляшки горілки, після чого  знову вирішили викрасти в ОСОБА_5 майно. Через город проникли на подвір’я, звідки викрали бідони, алюмінієві каструлі, горіхи, з літньої кухні квасолю, а також мобільний телефон. Все  викрадене, окрім мобільного телефону, вони здали ОСОБА_7, за що отримали кошти в сумі 120 грн., частину яких потратили на придбання спиртного.  Того ж дня близько 24 год. вони із ОСОБА_4 вирішили проникнути в клуб,  звідки викрали магнітолу, яку він продав невідомому водієві за 100 грн.  

Підсудний ОСОБА_4 в суді свою вину у скоєнні злочинів визнав повністю та дав аналогічні показання про обставини їх вчинення.

Окрім показань ОСОБА_3 та ОСОБА_4, їх вина у вчиненні злочинів підтверджується й іншими, перевіреними судом доказами.

Так, із показань допитаного в ході досудового слідства потерпілого ОСОБА_5 встановлено, що 13 жовтня 2010 року він був відсутній упродовж дня в дома, повернувшись куди біля 19 год. виявив зникнення запасних частин до автомобіля ГАЗ –53. Наступного дня також був упродовж дня відсутній за місцем проживання, біля 18 год. виявив зникнення алюмінієвого посуду, горіхів, квасолі та мобільного телефону. Тоді ж про крадіжку повідомив сільського голову. Наступного дня від ОСОБА_7 дізнався про те, що в нього знаходяться його речі, які здали йому ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Викрадені речі тоді ж ОСОБА_7 повернув   (а.с.46).

Допитана під час досудового слідства ОСОБА_6 показала, що 15 жовтня 2010 року до неї зателефонував ОСОБА_8, який повідомив про те, що в будинку культури в одному з вікон розбите скло. На місці вона виявила зникнення магнітоли, вартістю 800 грн. (а.с.66).

Свідок ОСОБА_7 в суді показав, що в середині жовтня 2010 року до нього додому двічі приходили ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які приносили металеві запасні частини до автомобіля одного дня, та алюмінієвий посуд, горіхи і квасолю іншого, за що він заплатив 40 та 120 грн. На його запитання ОСОБА_3 відповів, що майно належить йому особисто. Того ж дня із розмови з Побережним дізнався, що придбане ним майно належить останньому, тому він повернув йому зазначене майно.

Свідок ОСОБА_8 в суді показав, що 15 жовтня 2010 року коли він прийшов на чергування до клубу, виявив розбите вікно, про що відразу ж повідомив завідуючу клубу. Крім того, ним відразу ж було виявлено зникнення магнітоли.

Крім того, вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується даними, здобутими під час проведення 16 жовтня 2010 року виїмки мобільного телефону "Нокіа 1110і" ІМЕІ НОМЕР_1 у ОСОБА_3 (а.с.28), даними, здобутими під час огляду 15 жовтня 2010 року місця події –будинку культури по вул. Шевченка, 30 в  с. Подільське,  в ході якого виявлено розбите скло вікна (а.с.57-58).

В ході відтворення обстановки та обставин події 27 жовтня  2010 року ОСОБА_3 на місці показав, яким чином він вчинив крадіжку майна ОСОБА_5 (а.с.124-130), майна ОСОБА_6 (а.с.138-142).

Під час відтворення обстановки та обставин події 27 жовтня  2010 року ОСОБА_4 на місці показав, яким чином він вчинив крадіжку майна ОСОБА_5 (а.с.131-136), майна ОСОБА_6 (а.с.143-148).

Відповідно до висновку №922  від 24 листопада 2010 року товарознавчої експертизи скрапова вартість станом на 13 листопада 2010  року  головки  двигуна Д-240 може становити 86 грн. 50 коп., двох гільз від двигуна Д-240 - 27 грн. 90 коп., скоби підвісного підшипника від автомобіля марки ГАЗ-53 - 2 грн. 40 коп. (а.с.191-194).

Як встановлено із висновку №921  від 9 листопада 2010 року товарознавчої експертизи залишкова вартість мобільного телефону "Нокіа 1110і" ІМЕІ НОМЕР_1 з урахуванням % зносу станом на 14 жовтня  2010 року могла становити 120 грн.,  двох алюмінієвих бідонів ємністю 40 літрів вартістю відповідно 546 грн., каструль алюмінієвих ємністю 4, 6 та 9  літрів відповідно 15 грн., 32 грн. 50 коп. та 36 грн., (а.с.202-205).

Згідно із висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи №370 від 25 листопада 2010 року ОСОБА_4 психічним захворюванням не страждає, не страждав таким і на період інкримінованих йому злочинів, а виявляє та виявляв легку розумову відсталість, внаслідок чого міг та може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. (а.с.211-213).

Таким чином, сукупність вищевказаних доказів по справі дає підстави дійти висновку, що вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні крадіжок майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 доведена повністю, а їх дії які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою  змовою групою осіб (епізод крадіжки 13 жовтня 2010 року майна ОСОБА_5.) судом кваліфікуються за ч.2 ст.185 КК України, а також дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою  змовою групою осіб, поєднане з проникненням в приміщення (епізод крадіжки 14 жовтня 2010 року майна ОСОБА_5 та майна ОСОБА_6.) судом кваліфікуються за ч.3 ст.185 КК України.  

Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується за ч.3 ст.185 КК України в тому, що 24 жовтня 2010 року, близько 17 год. в с. Липи Кам’янець-Подільського району, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, проник на господарство ОСОБА_10, що по АДРЕСА_4, де з приміщення корівника умисно таємно викрав коня вагою 475 кг. вартістю 15 грн. за 1 кг., та гужову повозку вартістю 4000 грн., які належать ОСОБА_2, чим було заподіяно шкоду потерпілому на загальну суму 11 125 грн.

Суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вказаному епізоді не доведена, у зв’язку з чим він підлягає виключенню з обвинувачення.

Так, як показав ОСОБА_3 він дійсно 24 жовтня 2010 року взяв без дозволу у своєї хрещеної матері ОСОБА_10 коня та віз з метою підвезти до с.Шелестяни Новоушицького району знайомого чоловіка. Наміру викрасти коня у нього не було. При цьому зазначає, що коня в хрещеної брав неодноразово, в т.ч. для використання його у власних цілях, був затриманий працівниками міліції по дорозі додому.

Із показань потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_10, даних ними в ході судового розгляду справи,  встановлено, що вони заявили в міліції про зникнення коня, оскільки не знали, хто саме заволодів конем. Підтвердили факт неодноразового використання коня ОСОБА_3 для допомоги по господарству ОСОБА_10 та для особистого використання.  

Як показав в суді свідок ОСОБА_11 ОСОБА_3 в кінці жовтня 2010 року привіз із с. Липи Кам’янець-Подільського району знайомого до його брата в с. Шелестяни Новоушицького району. Тоді ж ОСОБА_3 змушений був заночувати в нього, пояснивши що кінь стомився. На наступний день він допоміг йому розвести по городі гній, та поїхав додому, однак через деякий час повернувся, пояснивши, що заблукав.  Від ОСОБА_3 висловлювань щодо наміру продати коня та воза не чув, такі показання в ході досудового слідства не давав, протокол допиту підписав не читаючи.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що наприкінці жовтня 2010 року в с. Шелестяни побачив ОСОБА_3, який приїхав конем.  На наступний день до нього зателефонували знайомі із с. Липи, які повідомили, що ОСОБА_3 розшукують за крадіжку коня, тому він негайно зателефонував ОСОБА_11, якому повідомив про вказаний факт. Того ж дня бачив ОСОБА_3, якому наказав їхати додому. Будь-яких висловлювань від ОСОБА_3 щодо продажу коня і воза не чув.  

Таким чином, судом встановлено, що жодний із свідків не підтвердили тієї обставини, що ОСОБА_3 мав намір продати коня чи воза, натомість підтвердили факт використання коня для перевезення до іншого населеного пункту невстановлену в ході досудового слідству особу.

Крім того, в основу обвинувачення покладені показання ОСОБА_3, дані ним в ході досудового слідства про те, що він мав намір коня продати, а віз заховати (а.с.112-113,167-168, 239-240).

Разом з тим, як показав ОСОБА_3 такі показання він слідчому не давав, а підписав протокол не читаючи. Більш того, судом встановленого, що протоколи допиту ОСОБА_3 є ідентичними внаслідок копіювання їх змісту за допомогою комп’ютерної техніки, що свідчить про порушення вимог ст.167 КПК України при проведенні цієї слідчої дії. Не усунуті в ході досудового слідства й істотні суперечності, які містяться у вказаних протоколах, зокрема, в протоколі зазначено, що ОСОБА_3 виїхав в напрямку с.Липи додому і був затриманий на виїзді з с. Шелестяни працівниками міліції, однак після цього вказано, що він мав намір продати коня та заховати воза. Разом з тим, питання, чому він повертався  до місця вчинення злочину, не продавши коня, та яким саме чином і кому мав на меті продати коня ОСОБА_3, та що він для цього зробив, в ході судового слідства не з’ясовано. Натомість судом встановлено, що будь-яких доказів про вчинення ОСОБА_3 дій щодо реалізації наміру продати коня та воза органом досудового слідства та державним обвинуваченням не надано, тобто не надано жодного доказу про корисливий мотив та корисливу мету діяння ОСОБА_3 А оскільки обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, є корисливий мотив – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета –збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в діях ОСОБА_3 відсутній склад вищевказаного злочину.

При призначені покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, особу винних та обставини, що пом'якшують  та обтяжують покарання.

Зокрема, призначаючи покарання ОСОБА_3, суд  враховує  ступінь тяжкості  вчинених  ним  злочинів, один з яких є злочином середньої тяжкості, інший - тяжким, обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів. Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, суд бере до уваги молодий вік підсудного, наявність на утриманні малолітньої дитини, а також, що він хоча й негативно характеризується за місцем проживання, однак не судимий.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд  враховує, що він вчинив злочин середньої тяжкості та тяжким злочин, обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів. Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, суд бере до уваги молодий вік підсудного, а також, що він раніше не судимий, однак негативно характеризується за місцем проживання.

Враховуючи наведене, суд вважає доцільним призначити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України, оскільки таке покарання із звільненням від його відбування є необхідним і достатнім для виправлення підсудних та попередження вчинення ними нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено, судові витрати підлягають стягнення в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 321 - 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнати винними у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України і призначити їм покарання:

-          за ч.2 ст.185 КК України  у виді позбавлення волі на строк два роки;

-          за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупності злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їм іспитовий строк два роки.

Згідно із ст. 76 КК України покласти на засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змінити на підписку про невиїзд, звільнивши їх  з-під варти із залу суду.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання час утримання його  під вартою з  26 жовтня  2010 року по 15 березня  2011 року, ОСОБА_4 в строк відбуття покарання зарахувати час утримання його під вартою  27 жовтня  2010 року по 15 березня  2011 року.

Речові докази: головку від двигуна Д-240,  дві гільзи від двигуна Д-240, скобу підвісного підшипника від автомобіля марки ГАЗ-53, два бідони алюмінієвих ємністю 40 літрів, каструлі алюмінієві ємністю 4, 6 та 9  літрів, мобільний телефон "Нокіа -1110і", пакети із грецькими горіхами вагою 5 кг. та квасолею вагою 3 кг., після набрання вироком законної сили  залишити потерпілому  ОСОБА_5; коня та воза після набрання вироком законної сили  залишити потерпілому ОСОБА_2  (а.с.216-220).

Стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій  області (розрахунковий рахунок №31258272210321, МФО 815013, Управління Державного казначейства у Хмельницькій області, код №25575309) з кожного по 206 (двісті шість) грн. 40 коп. вартості товарознавчих експертиз по справі (а.с.190, 201).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через Кам’янець-Подільський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його  проголошення.

Суддя                                                             Ю.В.Мантуляк