Справа 1-104

2007 рік.

ВИРОК

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

20 серпня 2007 року Деражнянський районний суд Хмельницької області

                   в складі: головуючої - судді      Зарєчної І.В.

                               при секретарі                      Хоменко Л.М.

  з участю прокурора        Бондар Н.Д.

 і адвоката                         ОСОБА_1,                                                                 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Деражні справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Філянівка Новоушицького району Хмельницької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, перебуваючого в громадянському шлюбі, не працюючого, жителя с. Богданівці  Деражнянського району Хмельницької області, судимого 7 лютого 2000 року Ялтинським міським судом за ст. 229-1 ч.2 КК України в редакції 1960 року до двох років шести місяців позбавлення волі,

за ст.ст. 125 ч.2, 121 ч.2 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Хмельницького, українки, громадянки України, з середньою освітою,  перебуваючої в громадянському шлюбі, не працюючої, жительки с. Стуфчинці Деражнянського району Хмельницької області, раніше не судимої,

за ст.  166 КК України,   

в с т а н о в и в :

20 березня 2007 року близько 18 години у власному будинку в с. Богданівці Деражнянського району ОСОБА_2,  умисно наніс удари дерев'яною палицею по різних частинах тіла малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, заподіявши останній тілесні ушкодження у вигляді масивного синця задньої поверхні лівого стегна з переходом на ліву сідницю, ліву здухвину ділянку та ліву поперекову ділянку, які за своїм характером відносяться до ступені легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров”я. 

22 березня 2007 року близько 18 години 30 хвилин у власному будинку в с. Богданівці Деражнянського району ОСОБА_2, умисно наніс удар рукою в область обличчя малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка під час падіння від отриманого удару вдарилася головою об дверну раму і втратила свідомість, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, перелому тім”яної кістки справа, забою головного мозку, тотального субарахноїдального крововиливу головного мозку, крововиливу в м”які тканини голови з внутрішньої сторони, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, та перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті.  

ОСОБА_3, будучи матір'ю малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, допустила злісне невиконання встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

Так,  ОСОБА_3 в період з 9 по 22 березня 2007 року, достовірно знаючи, що її співмешканець ОСОБА_2 схильний до насильства над її малолітньою дочкою ОСОБА_4, на тривалий час залишала останню під його наглядом, що призвело до заподіяння ОСОБА_2 ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть останньої.

Підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав повністю і показав, що він дійсно 20 березня 2007 року в с. Богданівці Деражнянського району умисно наніс удари дерев'яною палицею малолітній ОСОБА_4 в область нижньої частини тулуба, а 22 березня того ж року близько 18 години 30 хвилин умисно наніс удар рукою в область обличчя останньої. Від отриманого удару малолітня ОСОБА_4 впала і під час падіння вдарилася головою об дверну раму, втративши свідомість.  Після цього він підняв її з підлоги і переніс на ліжко. До Деражнянської центральної районної лікарні ОСОБА_4 була доставлена без свідомості лише вранці 23 березня 2007 року. 

Підсудна ОСОБА_3 винною себе визнала повністю і показала, що з підсудним ОСОБА_2 вона перебувала в громадянському шлюбі. Разом з ними в с. Богданівці Деражнянського району проживала її дочка ОСОБА_4 Останню вона на тривалий час залишала з ОСОБА_2, так як вимушена була щодня їздити на роботу в м. Хмельницький, хоча їй і було достовірно відомо, що ОСОБА_2 схильний до насильства над її дочкою. Повертаючись додому вона неодноразово бачила на тілі дитини синці. 22 березня 2007 року, повернувшись ввечері з м. Хмельницького, вона виявила, що дитина лежить на ліжку без свідомості. На слідуючий день вранці ОСОБА_4, не повертаючись до свідомості, була доставлена до Деражнянської центральної районної лікарні.  

Крім повного визнання вини підсудними їх винність підтверджується сукупністю зібраних і перевірених в ході судового слідства доказів.

Так, потерпіла ОСОБА_5 показала, що підсудний ОСОБА_2 неодноразово заподіював тілесні ушкодження малолітній ОСОБА_4, внаслідок чого на тілі останньої залишалися синці.

Згідно з висновком експерта №99 від 2 квітня 2007 року  на тілі ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді масивного синця задньої поверхні лівого стегна з переходом на ліву сідницю, ліву здухвину ділянку та ліву поперекову ділянку, які могли виникнути від неодноразової дії тупими твердими предметами із обмеженою травмуючою поверхнею, не виключено, що таким предметом могла бути і дерев'яна палиця, на яку вказував ОСОБА_2 Дані тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров”я.

Також на тілі ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, перелому тім”яної кістки справа, забою головного мозку, тотального субарахноїдального крововиливу головного мозку, крововиливу в м”які тканини голови з внутрішньої сторони, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, та перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути і при падінні з висоти власного росту з попереднім прискоренням  та ударом об тупий предмет із обмеженою травмуючою поверхнею, в даному випадку міг утворитись при падінні після попереднього удару по обличчю та ударі головою об дверну раму (в місці її виступу), як показав сам ОСОБА_2   (а.с. а.с. 60-62). 

Допитана в судовому засіданні в якості експерта Шандига-Глушко О.І. показала, що тілесні ушкодження заподіяні ОСОБА_4 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, та перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті. При вказаних тілесних ушкодженнях запобігти смерті ОСОБА_4 неможливо, оскільки остання була доставлена до Деражнянської центральної районної лікарні лише на слідуючий день, тобто через значний період часу. 

Під час відтворення обстановки і обставин події, наслідки якого зафіксовані у відповідному протоколі, ОСОБА_2 показав і розказав у який спосіб він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_4 (а.с.44). 

Оглядом місця події, наслідки якого зафіксовані в протоколі огляду місця події, підтверджується факт скоєння підсудним ОСОБА_2 злочину (а.с.а.с.3-7).

 Таким чином суд вважає винність підсудних доведеною повністю і дії підсудного ОСОБА_2 кваліфікує за ст. 121 ч.2 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого і за ст. 125 ч.2 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров”я. 

Дії підсудної ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 166 КК України, як злісне невиконання батьками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

Призначаючи вид та міру покарання підсудним, суд враховує, що підсудний ОСОБА_2 скоїв злочини невеликої тяжкості і тяжкий. Підсудна ОСОБА_3 скоїла злочин середньої тяжкості.

 Підсудна ОСОБА_3 раніше не судима і скоїла злочин вперше. Підсудний ОСОБА_2 раніше судимий, що судом приймається до уваги. Разом з тим, обоє підсудних позитивно характеризуються за місцем проживання.

Обставини, які пом'якшують покарання підсудних, судом не встановлені.

Обставини, які б обтяжували покарання підсудної ОСОБА_3, судом не встановлені.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2 суд визнає вчинення злочину щодо малолітньої.

З урахуванням наведеного та особи підсудної ОСОБА_3 суд вважає доцільним призначити їй покарання із застосуванням ст. 75 КК України, прийшовши до висновку про можливість її виправлення без відбування покарання у вигляді позбавлення волі реально.

Що ж стосується підсудного ОСОБА_2, то суд вважає вірним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі реально.

Підлягає задоволенню цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_5 про стягнення з підсудного ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 100000 гривень, оскільки вина його доведена і своїми діями він заподіяв таку шкоду.

Керуючись ст.ст. 321, 324 КПК України, суд, -

                            з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винною за ст. 166 КК України і призначити її покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк на три роки.

ОСОБА_2 визнати винним і призначити покарання

- за ст. 121 ч.2 КК України у вигляді дев'яти  років позбавлення волі;

- за ст. 125 ч.2 КК України у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України,  шляхом  поглинення менш суворого покарання більш суворим,  призначити йому покарання у вигляді дев'яти років позбавлення волі.

Речові докази по справі: дерев'яну палицю із волоссям, наволочку знищити.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 100000 гривень.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк його утримання під вартою з 23 березня 2007 року. 

            Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити засудженому ОСОБА_2  попередню - утримання під вартою, засудженій ОСОБА_3 - підписку про невиїзд.

          На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Хмельницької області через Деражнянський районний суд на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

                                Суддя                                                             І.В. Зарєчна