Справа №1-74
2007 р.
ВИРОК
іменем України
12 грудня 2007 року Деражнянський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Коваля Ф.І.
при секретарі Демчишиній Н.Г.
з участю прокурора Бондар Н.Д.
і захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Деражня справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого на посаді директора ТОВ „Агрофірми „Сільгоспопт”, раніше не судимого,
за ст. 364 ч.2 КК України, -
встановив:
Деражнянським відділенням Летичівської МДПІ цілісний майновий комплекс ВАТ „Комаровецьке ХПП”, що розташований в смт. Вовковинці Деражнянського району, був проданий по біржовій угоді від 14 серпня 2003 року через товарну біржу „Подільська” відкритому акціонерному товариству „Фондова компанія ОРТ”. Згідно з договором від 5 вересня 2003 року вказаний майновий комплекс цим товариством було передано в оренду ТОВ „Агроекспорт” в м. Хмельницький. Останнє відповідно до акту від 17 грудня 2003 року прийняло від ВАТ „Комаровецьке ХПП” на відповідальне зберігання зерно державного матеріального резерву, а саме, зерно пшениці 6-го класу в кількості 26 484 кг, зерно жита в кількості 57 107 кг, зерно ячменю 1-го класу в кількості 18 950 кг і зерно ячменю 3-го класу в кількості 36 905 кг.
ОСОБА_2, обіймаючи посаду заступника директора ТОВ „Агроекспорт” та зловживаючи своїм службовим становищем, в особистих інтересах, всупереч вимогам Закону України „Про державний матеріальний резерв”, в період з 17 грудня 2003 року по червень 2004 року допустив самовільне відчуження зерна державного матеріального резерву.
Так, підсудний здійснив продаж 8798 кг зерна жита приватному підприємцю ОСОБА_3, 20200 кг зерна пшениці приватному підприємству „Крупосвіт”, а також переробив на головному підприємстві ТОВ „Агроекспорт” в м. Хмельницький зерно ячменю в кількості 55855 кг і зерно пшениці в кількості 6284 кг на крупу, яку відтак реалізував. Такими діями підсудного по самовільному відчуженню зерна державного матеріального резерву в кількості 91137 кг, вартістю 45700 грн., заподіяно тяжкі наслідки державним інтересам.
Підсудний ОСОБА_2 винним себе не визнав і показав, що він був одним із засновників ТОВ „Агроекспорт” і обіймав посаду заступника директора товариства до кінця 2004 року. 17 грудня 2003 року згідно з актом, який він підписав, будучи членом комісії, зерно державного матеріального резерву від ВАТ „Комаровецьке ХПП” було передано до ТОВ „Агроекспорт”. Проте Держкомрезервом будь-якого договору щодо передачі зерна на зберігання ТОВ „Агроекспорт” при цьому укладено не було. Вказане зерно відтак було переміщене на головне підприємство ТОВ „Агроекспорт”. Зроблено це було з метою звільнення складів для проведення їх обробки. Зерно, переміщене з філії „Комаровецьке ХПП”, було перероблене на крупу на головному підприємстві ТОВ „Агроекспорт”. Підприємцю ОСОБА_3 зерно жита було продане за розпорядженням керівника ТОВ „Агроекспорт”. Щодо продажу зерна приватному підприємству „Крупосвіт”, то обставин його підсудний не пам'ятає. Невизнання вини підсудний пояснює тим, що він особисто не проводив відчуження зерна державного матеріального резерву і будь-яких вказівок з цього приводу нікому не надавав.
Незалежно від невизнання вини підсудним його винність підтверджується сукупністю зібраних і перевірених в ході судового слідства доказів.
Так, свідок ОСОБА_4 показав, що з жовтня 2003 року він обіймає посаду директора філії „Комаровецьке ХПП” ТОВ „Агроекспорт”. 17 грудня 2003 року здійснювалася передача зерна держрезерву від ВАТ „Комаровецьке ХПП” ТОВ „Агроекспорт”, що було оформлено відповідним актом, котрий, в числі інших осіб, підписав і ОСОБА_2. Відтак зерно було переміщене на головне підприємство ТОВ „Агроекспорт” в м. Хмельницький. Крім того, проводився відпуск зерна за вказівкою підсудного покупцям, котрих він не пам'ятає. 19 травня 2004 року службовою особою контрольно-ревізійного відділу Держкомрезерву України на філії „Комаровецьке ХПП” було здійснено перевірку наявності зерна держрезерву, в результаті чого виявлено його нестачу.
Свідок ОСОБА_5 показав, що ТОВ „Агроекспорт” було засноване ним і підсудним ОСОБА_2, котрий обіймав посаду заступника директора товариства. ОСОБА_2 йому повідомляв, що на філії „Комаровецьке ХПП” зберігається зерно державного матеріального резерву, проте про рух цього зерна йому нічого не відомо, оскільки цим питанням займався ОСОБА_2. Домовленостей з приватним підприємством „Крупосвіт” та приватним підприємцем ОСОБА_3 з приводу реалізації їм зерна він не мав.
Свідок ОСОБА_3 показав, що в 2004 році він придбав у ТОВ „Агроекспорт” зерно жита, оскільки ОСОБА_2 телефонував йому, пропонуючи зерно для продажу. При цьому зерно відвантажувалося йому з філії „Комаровецьке ХПП”.
Свідок ОСОБА_6 показала, що в 2003 році вона виконувала обов'язки голови правління ВАТ „Комаровецьке ХПП”. Після зміни власника підприємства було здійснено передачу зерна держрезерву з хлібоприймального підприємства на зберігання цьому ж підприємству, котре стало філією ТОВ „Агроекспорт”. Передачу було оформлено актом від 17 грудня 2003 року.
Свідок ОСОБА_7 показала, що вона працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ „Агроекспорт” протягом 2003-2005 років. Станом на грудень 2003 року на філії „Комаровецьке ХПП” зерна пшениці, ячменю та жита, належного ТОВ „Агроекспорт”, на зберіганні не перебувало. Їй відомо, що там знаходилась на зберіганні певна кількість зерна державного матеріального резерву. Частину зерна було перевезено на головне підприємство, де перероблено на крупу та реалізовано. Зерно жита було продане приватному підприємцю ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_8 показала, що вона обіймала посаду головного бухгалтера філії „Комаровецьке ХПП” ТОВ „Агроекспорт” з вересня 2003 року по вересень 2004 року. Вона підтвердила факт реалізації зерна державного матеріального резерву без відповідного розпорядження Держкомрезерву. При реалізації зерна вона підписувала накладні, оскільки ОСОБА_4 запевнив її, що зерно вивозиться на склади в м. Хмельницький за вказівкою ОСОБА_2. Зерно також було реалізовано приватному підприємству „Крупосвіт” в м. Вінницю за розпорядженням ОСОБА_2. На філії „Комаровецьке ХПП” у період з грудня 2003 року по червень 2004 року зерна, належного ТОВ „Агроекспорт”, на зберіганні не перебувало.
Свідок ОСОБА_9 показав, що обіймаючи посаду завідуючого складом ТОВ „Агроекспорт”, він приймав на склад зерно, доставлене з філії „Комаровецьке ХПП”. В грудні 2003 року та в січні і лютому 2004 року з вказаного підприємства доставлялось зерно ячменю та пшениці, яке відтак було перероблене на крупу.
Свідок ОСОБА_10 показав, що в грудні 2003 року, виконуючи обов'язки експедитора ТОВ „Агроекспорт”, він переміщав зерно ячменю з філії „Комаровецьке ХПП” на головний склад підприємства ТОВ „Агроекспорт”, з приводу чого виписувалася товарно-транспортна накладна.
Крім того, винність підсудного підтверджується наявними у справі документами.
Так, наказом №2 від 10 лютого 2003 року підсудний ОСОБА_2 прийнятий на посаду заступника директора ТОВ „Агроекспорт” (т.2, а.с.104).
Актом від 17 грудня 2003 року, складеного комісією за участю підсудного ОСОБА_2, підтверджується факт передачі від ВАТ „Комаровецьке ХПП” до філії „Комаровецьке ХПП” ТОВ „Агроекспорт” на відповідальне зберігання зерна пшениці 6-го класу в кількості 26 484 кг, зерна жита А-класу в кількості 57 107кг, зерна ячменю 1-го класу в кількості 18 950 кг і зерна ячменю 3-го класу в кількості 36 905 кг. Зі змісту акту також вбачається, що перелічені запаси зернових знаходяться у власності Держкомрезерву України (т.1, а.с.26).
Самовільне відчуження зерна державного матеріального резерву, виявлене під час контрольної перевірки ВАТ „Комаровецьке хлібоприймальне підприємство” Західним контрольно-ревізійним відділом Держкомрезерву України, підтверджується актом від 10 червня 2005 року (т.1, а.с.5-9).
Товарно-транспортними накладними №007155 від 17 грудня 2003 року, №007160 від 23 грудня 2003 року, №007157 від 18 грудня 2003 року, №007071 від 11 лютого 2004 року, №007172 від 12 лютого 2004 року, №007173 від 13 лютого 2004 року, №007174 від 16 лютого 2004 року, №007175 від 23 лютого 2004 року підтверджується факт переміщення 55 855 кг зерна ячменю державного матеріального резерву на ТОВ „Агроекспорт”, а накладними №34 від 8 грудня 2003 року, №37 від 23 грудня 2003 року підтверджується переміщення 30 680 кг ячменю державного матеріального резерву на ТОВ „Агроекспорт” (т.1, а.с.74-78, 80, 94, 96, 98, 100, 102).
Наказами №32 від 17 грудня 2003 року, №33 від 18 грудня 2003 року, №36 від 24 грудня 2003 року, №4 від 11 лютого 2004 року, №5 від 12 лютого 2004 року, №6 від 13 лютого 2004 року, №7 від 16 лютого 2004 року, №8 від 23 лютого 2004 року підтверджується відпуск 55 855 кг зерна ячменю державного матеріального резерву з філії „Комаровецьке ХПП” (т.1, а.с.73, 76, 79, 128, 129, 131, 132, 134).
Товарно-транспортними накладними №007168 від 16 січня 2004 року, №007170 від 10 лютого 2004 року, №007171 від 11 лютого 2004 року, №007195 від 17 березня 2004 року, №007117 від 1 червня 2004 року підтверджується факт переміщення 6 284 кг зерна пшениці державного матеріального резерву з філії „Комаровецьке ХПП” на ТОВ „Агроекспорт” (т.1, а.с.92, 94, 111, 113, 121).
Наказами №1 від 16 січня 2004 року, №3 від 10 лютого 2004 року, №4 від 11 лютого 2004 року, №19 від 17 березня 2004 року та №34 від 1 червня 2004 року підтверджується відпуск 6 284 кг зерна пшениці державного матеріального резерву з філії „Комаровецьке ХПП” (т.1, а.с.110, 112, 120, 132, 134).
Факт відчуження 8 798 кг зерна жита державного матеріального резерву приватному підприємцю ОСОБА_3 підтверджується документами від 19 січня 2004 року, а саме, товарно-транспортною накладною №007169, наказом №21, накладною №10, довіреністю №505242, податковою накладною №10, платіжним дорученням №1, а також платіжними дорученнями №3 від 22 січня 2004 року, №4 від 26 січня 2004 року, №7 від 29 січня 2004 року (т.1, а.с.188, 189, 197, 198, 199, т.2, а.с.26-29, 30, 31).
Товарно-транспортною накладною №007101 від 23 березня 2004 року, наказом №22 від 23 березня 2004 року, накладною №37 від 16 березня 2004 року, довіреністю №049476 від 16 березня 2004 року, податковою накладною №37 від 16 березня 2004 року, рахунок-фактурою №13 від 10 березня 2004 року підтверджується відчуження 20 200 кг зерна пшениці державного матеріального резерву приватному підприємству „Крупосвіт” (т.1, а.с.110, 111, 194-196, 222-224).
Відомостями про рух зерна по філії „Комаровецьке ХПП” в грудні 2003 року, січні-червні 2004 року підтверджується відсутність на складах філії зерна, належного ТОВ „Агроекспорт” (т.1, а.с.67-72, 82, 83, 88-90, 103-108, 114-119, 127).
Журналом реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах підтверджується дійсність наведених вище товарно-транспортних накладних і ваги зерна державного матеріального резерву, яке переміщалося з території філії „Комаровецьке ХПП” (т.2, а.с.40-90).
Згідно з письмовим повідомленням Держкомрезерву від 14 жовтня 2005 року акти на закладку самовільно відчуженого зерна державного матеріального резерву не надходили, отже таке зерно до державного резерву повернуте не було (т.2, а.с.134).
Показання підсудного ОСОБА_2, котрий заперечує самовільне відчуження ним зерна державного матеріального резерву, судом оцінюються критично, оскільки такі його показання спростовуються наведеними вище матеріалами справи та показаннями свідків.
Тому суд вважає винність підсудного доведеною повністю.
Судом кваліфікуються дії підсудного ОСОБА_2 за ст. 364 ч.2 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інших особистих інтересах використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
Призначаючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує ступінь і характер суспільної небезпечності скоєного, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Підсудний ОСОБА_2 раніше не судимий і скоїв злочин, який класифікується як тяжкий, вперше. Він позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, що враховується судом як і та обставина, що на його утриманні перебуває неповнолітня дитина.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували покарання підсудного, судом не встановлено.
Враховуючи наведене в сукупності, суд вважає доцільним призначити покарання підсудному із застосуванням ст. 75 КК України, прийшовши до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання у вигляді позбавлення волі реально.
Що стосується цивільного позову, заявленого прокурором в інтересах держави в особі Державного комітету України з державного матеріального резерву, про стягнення шкоди в розмірі 45 700 грн., то суд вважає вірним провадження закрити на тій підставі, що позов прокурором не підтриманий.
Керуючись ст.ст. 321 - 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним за ст. 364 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на два роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити його від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на один рік та зобов'язавши його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
За цивільним позовом прокурора в інтересах держави в особі Державного комітету України з державного матеріального резерву про стягнення шкоди в розмірі 45 700 грн. провадження закрити.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_2 попередню - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя Коваль Ф.І.