Судове рішення #14477669

копія

Справа 33-91/11, 2011 року                    Головуючий в 1-й інстанції      Сеньков О.Г.

Категорія:ст. 130 ч. 1 КУпАП                                                                Доповідач  Болотін С.М.                                       

                          

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24.03.2011                                                                  м. Хмельницький.


Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області Болотін С.М., при секретарі Логвин І.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Старокостянтинівського районного суду від 11 серпня 2010 року,-

в с т а н о в и в :

    

          Постановою судді Старокостянтинівського районного суду від 11 серпня 2010 року                                        

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не працюючого,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 грн.     

          За постановою судді, ОСОБА_2 15 липня 2010 року біля 11 год. 05 хв. по вулиці Урицького в м. Старокостянтинів, керував транспортним засобом іреr»з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Продути трубку «КТ»та пройти медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння в медичному закладі ОСОБА_2 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати, оскільки він не був присутнім під час розгляду справи судом і не мав можливості дати пояснення по справі. На його думку, суддя незаконно і необґрунтовано постановив рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності, так як він в стані алкогольного сп’яніння не перебував.   

Одночасно ОСОБА_2 заявив клопотання, в якому просить поновити йому строк на апеляційне оскарження цієї постанови, оскільки не був повідомленим належним чином про дату розгляду справи судом, не був присутнім у судовому засіданні, чим порушено його право на захист.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, з посиланням на зазначені в ній доводи, показання свідків, перевіривши матеріали справи, вважаю, що клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, а апеляційна скарга –відхиленню.

З власноручних пояснень ОСОБА_2 викладених в протоколі про адміністративне правопорушення вбачається, що дійсно керував транспортним засобом іреr»та був зупинений співробітниками ДАІ.    

Від продування трубку «КТ» та проходження медичного огляду на стан сп’яніння відмовився, написав зізнавальні пояснення.  

Обставини відмови ОСОБА_2 від продування трубки «КТ» та проходження медичного огляду на стан сп’яніння в липні місяці 2010 року повністю стверджується показаннями свідка ОСОБА_3, який ствердив керування апелянтом транспортним засобом з ознаками алкогольного сп’яніння саме в цей період.

          Як стверджується не спростованими даними протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 належним чином, у встановленому законом порядку, був повідомлений про день та час судового розгляду справи, що ствердив власноручними підписами (а.с. 2).

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об’єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, ОСОБА_2 не надано, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.

ОСОБА_2 своїми власноручними підписами, скріпив всі процесуальні документи, в тому числі щодо обставин вчинення правопорушення, чим повністю погодився з ними, не висуваючи жодних заперечень чи скарг.

Наведені докази повністю спростовують доводи апеляції про необґрунтованість притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та порушення його прав в процесі розгляду справи по суті.

При цьому підлягають відхиленню, жодним чином не скасовують факту вчинення правопорушення та не впливають на кваліфікацію його дій твердження ОСОБА_2, що він в стані алкогольного сп’яніння не перебував, що виключає в його діях склад правопорушення, оскільки останньому інкримінується відмова від проходження медичного огляду на стан сп’яніння, а не керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.  

Підлягають відхиленню показання свідка ОСОБА_4, на які апелянт посилається, як на обґрунтування відсутності складу правопорушення в його діях. Оскільки остання безпосереднім очевидцем зупинення ОСОБА_2 працівниками ДАІ не була, такі дані їй відомі виключно з тверджень останнього. Більше того, вона є співмешканкою порушника, а тому є прямо зацікавленою особою.

Ретельно проаналізувавши докази в їх сукупності, суддя дав їм належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини              ОСОБА_2, у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Призначене ОСОБА_2 адміністративне стягнення відповідає вимогам закону та за своїм видом та розміром, визначене в мінімальному розмірі.     

А тому не можна погодитись з твердженням апелянта про призначення явно несправедливого стягнення.

З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови у межах апеляції правопорушника не вбачається.    

В той же час, всупереч вимогам ст. 285 КУпАП у матеріалах справи відсутні підтвердження того, що копія постанови судді була направлена             ОСОБА_2, що перешкодило своєчасному її оскарженню.    

За таких обставин, строк на її апеляційне оскарження підлягає поновленню.   

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, -   

п о с т а н о в и в :


        Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.     

Постанову судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 серпня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію правопорушника –без задоволення.

          Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.



Суддя :  


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація