копія
Справа 33-87/11, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Драч І.В.
Категорія: ст.1853 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2011 року м. Хмельницький
Суддя апеляційного суду Хмельницької області Ващенко С.Є., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 03 лютого 2011 року,
в с т а н о в и в:
Постановою Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 03 лютого 2011 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, адвоката, батька двох малолітніх дітей,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –КУпАП), та накладено на нього стягнення у виді 510 гривень штрафу.
Відповідно до цієї постанови ОСОБА_1 23 грудня 2010 року о 14 годині в Кам’янець-Подільському міськрайонному суді, що по вулиці Драй Хмари, 7 м. Кам’янець-Подільського, під час судового розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ПП „Редакція газети „Подолянин”, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі і гідності, будучи стороною - представником відповідачів, не підкорився неодноразовим розпорядженням головуючого про припинення порушення порядку судового засідання, чим проявив явну зневагу до суду та вчинив правопорушення, передбачене ст.1853 КУпАП.
В апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи, істотні порушення процесуального закону та неправильне застосування матеріального права, ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити. При цьому зазначає, що розгляд справи судом проведений упереджено і неповно, з порушенням вимог ч.3 ст.162 ЦПК України. Звертає увагу на те, що у постанові суду не зазначено, за якою частиною ст.1853 КУпАП його притягнуто до відповідальності. Стверджує, що під час розгляду цивільної справи він діяв добросовісно і, відповідно до ст.27 ЦПК України, мав право висловлювати свою думку щодо позиції представника позивача по відношенню до свідка, який допитувався в судовому засіданні. На думку апелянта, в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.1853 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
1. Відповідно до частини першої і четвертої ст.258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185-3 цього Кодексу, не складається.
А згідно з ч.3 ст.162 ЦПК України та ч.3 ст.258 КУпАп питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні із розгляду цивільної справи оголошується перерва.
За змістом цих норм закону постанова виноситься на місці вчинення правопорушення тим суддею, який головував у цивільній справі.
Однак, в порушення зазначених вимог закону, розпорядником Кам’янець-Подільського міськрайонного суду, тобто не уповноваженого на це особою, щодо ОСОБА_1 був складений протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1853 КУпАП, а постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесена не тим суддею, який розглядав цивільну справу, тобто незаконним складом суду.
2. Згідно з вимогами ч.2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення, крім іншого, повинна містити зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Разом з тим, не дивлячись на те, що стаття ст.1853 КУпАП має дві частини, у постанові суду не зазначено, за якою частиною цієї статті ОСОБА_1 визнаний винним, що позбавляє його можливості ефективно захищатися у наступних стадіях судового процесу.
3. Одними з підстав притягнення до адміністративної відповідальності за ст.1853 КУпАП є непідкорення свідка, потерпілого, позивача, відповідача та інших громадян розпорядженню головуючого чи порушення порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.
Проте, як убачається з пояснень ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які об’єктивно підтверджуються даними відтвореного при апеляційному розгляді справи технічним записом судового засідання у вказаній цивільній справі, адвокат ОСОБА_1, представляючи інтереси відповідача, звернув увагу головуючого на те, що представник цивільного позивача ОСОБА_6 втретє задала одне і те ж запитання свідку ОСОБА_7, на яке остання вже дала вичерпну відповідь. І це звернення адвоката прозвучало в таких формі та інтонації, які не дають жодних підстав вважати його проявом неповаги до суду.
З даних відтвореного технічного запису також видно, що ОСОБА_1 упродовж судового розгляду цивільної справи поводив себе коректно як до учасників процесу та свідків, так і до головуючого, до якого звертався: „Ваша честь”, що спростовує пояснення секретаря судового засідання Гнапінської Т.В., помічника судді Тарасевич Т.В., представника цивільного позивача ОСОБА_6 та висновки суду про те, що ОСОБА_1 не підкорився неодноразовим розпорядженням суду про припинення порушення порядку судового засідання, а також про нехтування ним вимог ч.1 ст.7 Закону України „Про адвокатуру” та ст.59 Правил адвокатської етики.
4. За змістом ч.1 ст.1853 КУпАП, за якою складено протокол, адвокат не входить до кола суб’єктів цього правопорушення.
Не дає підстав вважати адвоката суб’єктом вказаного адміністративного правопорушення і зміст статті 162 ЦПК України, на яку суд послався у постанові.
Більше того, частинами 2 і 3 ст.272 КПК України чітко визначено, яких заходів до яких суб’єктів вживає суд у випадку невиконання ними розпоряджень головуючого або порушення порядку під час судового засідання. Зокрема:
- в разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий робить їм попередження. При дальшому непідкоренні будь-якої із зазначених осіб розпорядженням головуючого розгляд справи за ухвалою суду може бути відкладено, коли неможливо без шкоди для справи замінити цю особу іншою. Одночасно суд повідомляє про це відповідно вищестоящого прокурора, Міністерство юстиції України, кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (ч.2);
- за непідкорення розпорядженню головуючого або порушення порядку під час судового засідання свідок, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші громадяни несуть відповідальність за частиною 1 ст.185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ч.3),
Аналіз зазначених положень ч.1 ст.1853 КУпАП, ч.3 ст.162 ЦПК та частин 2 і 3 ст.272 КПК України в сукупності приводить до однозначного висновку, що адвокат не є суб’єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КУпАП.
У вказаних випадках адвокат має нести дисциплінарну відповідальність в порядку, передбаченому ст.16 Закону України „Про адвокатуру”.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.10 Закону України „Про адвокатуру” кримінальна справа проти адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Республіки Крим, області, міста Києва. Адвоката не можна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв’язку з поданням юридичної допомоги громадянам та організаціям згідно з законом.
Таким чином, оскільки наведені порушення процесуального закону є істотними, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом неправильно застосований матеріальний закон, то за аналогією з положеннями пунктів 2, 3 і 4 ч.1 ст.367, пункту ч.1 ст.369, пунктами 2 і 3 ч.2 ст.370, пункту 2 ст.371 КПК України та на підставі пункту першого ст.247 КУпАП постанова суду підлягає скасуванню, а справа - закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.185-3 КУпАП.
До застосування вказаної аналогії кримінально-процесуального закону спонукає відсутність у КУпАП норми, яка визначала б підстави для скасування постанови суду за наслідками апеляційного розгляду справи. Необхідність її застосування також випливає з висновків Європейського суду з прав людини, викладених в рішенні у справі Гурепко проти України, де зазначено, що санкція 1853 КУпАП носить кримінальний характер (пункти 29, 55). А відтак при розгляді апеляційних скарг у справах про адміністративні правопорушення слід використовувати й відповідні положення Кримінально-процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 03 лютого 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого 1853 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко