Судове рішення #14477552

копія

Справа 11-196/11, 2011 року                                                 Головуючий в 1-й інстанції      Бондарчук Л.А.

Категорія:   ч.ч.1, 2 ст.125 КК України                            Доповідач                                        Ващенко С.Є.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 березня 2011 року     Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді     Ващенка С.Є.,

суддів                              Кобріна І.Г., Курдзіля В.Й.,

засудженої                      ОСОБА_1,

захисника                       ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_3 на вирок Старокостянтинівського районного суду від 21 січня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

Вироком Старокостянтинівського районного суду від 21 січня 2010 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительку АДРЕСА_1, громадянку України, не судиму,

визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, і призначено їй покарання у виді 900 грн. штрафу;

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку с. Капустин Старокостянтинівського району, жительку      АДРЕСА_1, громадянку України, пенсіонерку, не судиму,

визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і призначено покарання у виді 600 грн. штрафу.

          Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 75 грн. 50 коп. матеріальної та 500 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 200 грн. моральної шкоди.

За вироком суду біля 17 години 4 червня 2009 року ОСОБА_3, знаходячись біля огорожі свого домоволодіння, що по АДРЕСА_1, на ґрунті неприязних відносин вилила в обличчя ОСОБА_1 невстановлену рідину, спричинивши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Того ж дня, в денний час, ОСОБА_1, знаходячись на тому самому місці, на ґрунті неприязних відносин, нанесла удар ручкою сапи по руці        ОСОБА_3, спричинивши їй легке тілесне ушкодження.

За змістом апеляції засудженої ОСОБА_1, вона просить вирок суду першої інстанції в частині засудження її за ч.1 ст.125 КК України скасувати за недоведеністю її участі у вчиненні злочину і відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову, а в частині засудження ОСОБА_3 за ч.2 ст.125 КК України - скасувати і постановити свій вирок, яким призначити їй покарання у виді 1700 грн. штрафу та задовольнити її позов до ОСОБА_3 у повному обсязі. При цьому ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи і невідповідність призначеного для ОСОБА_3 покарання тяжкості вчиненого нею злочину та її особі. Зазначає, що в силу своїх фізичних можливостей вона не могла заподіяти тілесних ушкоджень значно більшій за неї ОСОБА_3, остання ж вилила їй в обличчя хімічну рідину з метою позбавити її зору та індивідуальних ознак обличчя. Стверджує, що ОСОБА_3 і раніше неодноразово заподіювала їй тілесні ушкодження, тобто схильна до рецидиву, тому, на її думку, призначене ОСОБА_3 покарання є занадто м’яким. Звертає увагу нате, що ОСОБА_3 є матеріально забезпеченою особою і здатна відшкодувати їй моральну шкоду в повному об’ємі.

За змістом апеляції засудженої ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотні порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, вона просить вирок щодо неї скасувати, а справу закрити за недоведеністю її участі у вчиненні злочину. На її думку, доказів на підтвердження заподіяння нею тілесних ушкоджень ОСОБА_1 у справі немає, а висновки суду про її винність спростовуються показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які повідомили суду, що не бачили на обличчі ОСОБА_1 слідів опіку. Звертає увагу на те, що підстав для задоволення позову у вироку не зазначено.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженої ОСОБА_1 та її захисника, які підтримали апеляцію ОСОБА_1, посилаючись на зазначені у ній доводи, та заперечили обґрунтованість апеляції ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, керуючись ст.111 КПК України, Старокостянтинівський районний суд зі стадії судового слідства 17 серпня 2010 року направив її Старокостянтинівському міжрайонному прокурору для проведення досудового слідства.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 24 листопада 2010 року ця постанова суду була скасована, а справа повернута на новий судовий розгляд до того ж суду у тому ж складі.

Відповідно до ст.375 КПК України після скасування вироку (постанови) апеляційним судом суд першої інстанції розглядає справу у відповідності з вимогами глав 25-28 цього Кодексу („Підготовча частина судового засідання”, „Судове слідство”, „Судові дебати і останнє слово підсудного”.

Тому, після надходження кримінальної справи на новий судовий розгляд суду першої інстанції належало розпочати розгляд справи з підготовчої частини, потім у встановленому главою 26 (ст.ст.297-317) КПК України порядку провести судове слідство, і лише після цього перейти до судових дебатів.

Однак, отримавши справу з апеляційного суду, суд першої інстанції, в порушення вимог ст.375 КПК України, 21 січня 2011 року без проведення підготовчої частини, у тому числі без роз’яснення прав підсудним, прав та обов’язків особам, що беруть участь у справі; без опитування учасників судового розгляду, чи мають вони клопотання, тощо, та не розпочавши у встановленому главою 26 цього Кодексу порядку судового слідства, оголосив судове засідання продовженим.

Відповідно до протоколу судового засідання, після цього головуюча оголосила склад суду і роз’яснила право відводу, винесла на обговорення питання про порядок подальшого слухання справи і, заслухавши тільки думку захисників з цього приводу (хоча в судове засідання з’явилися і підсудні), оголосила про продовження дослідження матеріалів справи. Але при цьому досліджувалися документи, які не мають ніякого доказового значення для правильного вирішення справи. Зокрема, в цьому судовому засіданні були дослідженні:

- вказана вище постанова суду від 17.08.2010 року про направлення справи прокурору для проведення досудового слідства;

- апеляція прокурора на цю постанову суду;

- постанова апеляційного суду, якою зі стадії попереднього розгляду справу з апеляцією прокурора повернуто до суду першої інстанції для виконання вимог ст.353 КПК України;

- витяг з журналу реєстрації вхідної кореспонденції;

- постанова Старокостянтинівського районного суду від 11 жовтня 2010 року про відновлення пропущеного строку;

- ухвала апеляційного суду про скасування постанови суду від 17.08.2010 року.

Після цього, тобто фактично без проведення судового слідства, суд провів дебати, надав підсудним останнє слово і вийшов до нарадчої кімнати, повернувшись з якої оголосив вирок.

Зазначеними діями суду було допущено порушення засад безпосередності і безперервності судового розгляду справи, засад змагальності та диспозитивності, всебічності та повноти дослідження обставин справи, а також порушення права на захист, що виключало можливість постановлення вироку.

Відповідно до ч.1, ч.2 п.3 .ст.370 та ч.2 ст.374 КПК України, ці істотні порушення кримінально-процесуального закону є підставою для скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що вироком Старокостянтинівського районного суду від 26 листопада 2009 року за вчинення вказаних злочинів ОСОБА_3 була засуджена за ч.2 ст.125 КК України до 850 грн. штрафу, а ОСОБА_1 - за ч.1 ст.125 КК України до           510 грн. штрафу.

Скасовуючи цей вирок з причин істотного порушення кримінально-процесуального закону та направляючи справу на новий судовий розгляд, апеляційний суд Хмельницької області в ухвалі від 03 березня 2010 року дав вказівку суду першої інстанції встановити речовину, яку ОСОБА_3 вилила в обличчя ОСОБА_1, час нанесення останньою удару по руці ОСОБА_3 та хто з них перший вчинив протиправні дії.

Однак ці вказівки апеляційного суду, в порушення вимог ч.7 ст.374 КПК України, залишилися невиконаними.

Оскільки попередній вирок був скасований не у зв’язку з необхідністю застосувати більш суворе покарання, то, відповідно до ст.375 КПК України, суд першої інстанції не вправі був посилити покарання підсудним при новому розгляді справи.

Проте і ці вимоги закону при постановленні вироку 21 січня 2011 року були порушені.

Враховуючи, що вирок скасовується з підстав істотного порушення кримінально-процесуального закону, інші доводи апеляцій не перевіряються. Однак вони мають бути перевірені при новому судовому розгляді справи, в ході якого також слід виконати вказівки апеляційного суду Хмельницької області, зазначені в ухвалі від 03 березня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

          Апеляції засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Старокостянтинівського районного суду від 21 січня 2011 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

          Суддя апеляційного суду

          Хмельницької області                                                 С.Є.Ващенко

                                                                        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація