У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Справа № 11-132 / 2011 року. Головуючий в 1-й інстанції: Чернюк В.Д.
Категорія: ч.2 ст.185 КК Україна С.Т. Доповідач: Копитько Л.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2011 року березня місяця 15 дня. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі :
головуючого –судді Копитько Л.І.
суддів: Давиденка Е.В., Томилка В.П.
з участю прокурора Деряги Л.М.
засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією заступника Миргородського міжрайонного прокурора Полтавської області на вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 листопада 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, непрацюючий, судимий:
- 26 грудня 2008 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч.1 ст.162 КК України до штрафу в дохід держави в сумі 1190, 0 грн.;
- 5 серпня 2010 року Великобагачанським районним судом Полтавської області за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт, -
засуджений за ч.2 ст.185 КК України на 5 (п’ять) місяців арешту.
На підставі ч.1 ст.71 КК України ОСОБА_3 до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 5 серпня 2010 року і остаточно призначено покарання у виді 5 (п’яти) місяців 1 (однієї) доби арешту;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Шахтарськ Донецької області, громадянин України, непрацюючий, мешканець АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не судимий, -
засуджений за ч.2 ст. 185 КК України з застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с. Красна Прєсня Боровського району Кустанайської області республіки Казахстан, громадянин України, непрацюючий, мешканець АДРЕСА_1, не судимий, -
засуджений за ч.2 ст. 185 КК України з застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт.
За вироком суду ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнані винуватими в тому, що вони в середині березня 2010 року, приблизно о 01.00 годині, за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_3 і повторно, з метою заволодіння чужим майном прибули на територію домогосподарства ОСОБА_6, розташованого в АДРЕСА_1, де виявили та таємно викрали 130 кг чорного металобрухту вартістю 1,70 грн. за 1 кг на загальну суму 221 грн., яким розпорядилися на власний розсуд.
В апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний вирок, порушує питання про зміну вироку щодо засудженого ОСОБА_3 в частині призначення остаточного покарання, стверджує, що суд неправильно призначив йому покарання за сукупністю вироків, оскільки засуджений ОСОБА_3 учинив злочин до постановлення попереднього вироку, а тому останньому слід призначити покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст.70 КК України, залишивши при цьому остаточне покарання у виді 5 (п’яти) місяців 1 (однієї) доби арешту, в іншій частині вирок залишити без зміни.
Інші учасники судового розгляду вирок не оскаржили.
Заслухавши доповідача, думку прокурора який підтримав апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_3, який не заперечує проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню.
Доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення чужого майна, що завдало шкоди потерпілому, за попередньою змовою групою осіб, вчинене ОСОБА_3 повторно, підтверджена сукупністю зібраних у справі доказів, що правильно оцінені та обґрунтовано покладені судом в основу вироку, і, по суті, в апеляції не заперечується.
Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч.2 ст.185 КК України є правильною і також не оспорюється.
Міра покарання призначена засудженому ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням даних про його особу та усіх обставин, що пом’якшують покарання та за відсутності обтяжуючих покарання обставин, а також з урахуванням конкретних обставин справи, відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, і також не оскаржується в апеляції.
З огляду на матеріали справи ОСОБА_3 в середині березня 2010 року вчинив злочин, за який його засуджено цим вироком, до постановлення попереднього вироку щодо нього від 5 серпня 2010 року.
За таких обставин суд першої інстанції мав призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів і керуватися правилами ч.4 ст.70 КК України, чого у даній справі зроблено не було. Суд помилково керувався правилами ст.71 КК України, а тому вирок щодо нього в цій частині підлягає зміні.
Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, не встановлено.
За таких обставин апеляція прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію заступника Миргородського міжрайонного прокурора Полтавської області
задовольнити.
Вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 листопада 2010 року щодо ОСОБА_3 змінити: вважати ОСОБА_3 засудженим за ч.2 ст.185 КК України на 5 (п’ять) місяців арешту.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_3 до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 5 серпня 2010 року у виді 1 (однієї) доби арешту і остаточно вважати ОСОБА_7 засудженим на 5 (п’ять) місяців 1 (одну) добу арешту, тобто до покарання призначеного судом.
В решті цей вирок залишити без зміни.
С У Д Д І:
Копитько Л.І. Давиденко Е.В. Томилко В.П.