01.04.2011

Справа №22ц-1412/2011 р.          Головуючий в 1-й інстанції Ширінська О.Х.

Категорія:          67          Доповідач –Кутурланова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          2011 року квітня місяця «01»дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

          Головуючого:           Кутурланової О.В.

          Суддів:           Ігнатенко П.Я., Майданіка В.В.               

          при секретарі:           Шевардіній К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Голопристанського району Херсонської області на рішення Голопристанського  районного суду Херсонської області від 22 квітня 2010 року у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа ВГІРФО УМВС України в Херсонській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И Л А :

12 квітня 2010 року заявник ОСОБА_1 звернувся з заявою про встановлення факту постійного проживання його батьків на території України до 24.08.1991 року, посилаючись на те, що згідно з Міжурядовою угодою від 02 квітня 1981 року про направлення та прийом в’єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємствах та в організаціях СРСР його батьки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 приїхали із республіки В’єтнам в Україну, де з 1988 по 1992 р.р. працювали на Херсонському бавовняно-паперовому комбінаті. Після закінчення строку угоди вони були звільнені з підприємства, однак залишилися проживати в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, а у 2007 р. повернулись до В’єтнаму.  Заявник же залишився в Україні, на теперішній час проживає за адресою: АДРЕСА_2.

Встановлення факту постійного проживання батьків на території України необхідно заявнику для отримання громадянства за територіальною ознакою згідно ст.8 Закону України «Про громадянство».

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 22 квітня 2010 року заяву ОСОБА_1 задоволено, встановлено факт постійного проживання його батьків  ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на території України до 24.08.1991 року.

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор Голопристанського району Херсонської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив його скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні заяви відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Із поданої ОСОБА_1 заяви про встановлення факту постійного проживання його батьків на території України до 24.08.1991 року вбачається, що встановлення цього факту необхідне заявнику для набуття громадянства за територіальною ознакою згідно ст.8 Закону України «Про громадянство».

Частиною 1 цієї статті передбачено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» або яка сама постійно проживала на інших територіях, що входили на час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) і є іноземцем, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство та подав заяву про набуття громадянства України, реєструється громадянином України.

У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

На думку колегії заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що його батьки на законних підставах постійно проживали на території України до 24.08.1991 року.

Проживання на території України на законних підставах згідно зі ст.1 Закону України «Про громадянство»- це проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні.

Із матеріалів справи вбачається, що батьки заявника знаходилися на території України відповідно до Угоди між Урядом СРСР та Урядом Соціалістичної Республіки В’єтнам про направлення та прийняття в’єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємствах і в організаціях СРСР від 02 квітня 1981 року, а тому проживали на території України тимчасово, на період роботи, та після завершення мали повернутися до В’єтнаму. Однак повернулися вони до В’єтнаму лише в 2007 році, а тому до часу виїзду перебували на території України без законних підстав.

За таких обставин у суду першої інстанції не було законних підстав для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на території України до 24.08.1991.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Голопристанського району Херсонської області задовольнити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 22 квітня 2010 року скасувати і ухвалити нове.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання його батьків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на території України до 24.08.1991 року відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: