30.03.2011
Справа № 22ц-40/11р. Головуючий в І інстанції: Головко О.В.
Категорія 27 Доповідач: Вадзінський П.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі:
Головуючого: Капітан І.А.,
Суддів: Вадзінського П.О.,
Колісниченка А.Г.,
при секретарі: Прохоровій І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк АВАЛЬ»та ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 17 вересня 2010 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк АВАЛЬ»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного підприємства «Мегаполіс», приватного підприємства «Омега-Сервіс», товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Юг-Трейд ЛТД»про дострокове стягнення заборгованості за кредитними договорами, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк АВАЛЬ»про визнання недійсними кредитних договорів, а також договорів іпотеки та поруки, -
В С Т А Н О В И Л А:
В грудні 2009 року ПАТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ»звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 14 листопада 2006 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 012/04-01/1022 з додатковою угодою до нього № 1 від 24 грудня 2008 року, згідно з яким відповідач-1 отримав кредит у розмірі 220000,00 доларів США зі строком погашення до 13 листопада 2016 року зі сплатою 12,0% річних, з цільовим призначенням: придбання нерухомого майна. В забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань за вказаним кредитним договором Банк уклав договори іпотеки з ОСОБА_3, ПП «Омега –Сервіс» та договори поруки з ПП «Омега-Сервіс», ПП «Мегаполіс», ТОВ «ВКФ «Юг-Трейд ЛТД».
13 грудня 2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ»та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 010/04-02/1891 з додатковою угодою до нього № 1 від 24 грудня 2008 року, згідно з яким відповідач-1 отримав кредит у розмірі 59000,00 доларів США з кінцевим строком погашення до 12 грудня 2017 року зі сплатою 12,5% річних на споживчі цілі. В забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань за вказаним кредитним договором банк уклав договір іпотеки з ОСОБА_4
Оскільки ОСОБА_3 не виконує зобов'язання щодо погашення заборгованості та сплати відсотків за кредитним договором № 012/04-01/1022 від 14 листопада 2006 року, позивач просив стягнути з ОСОБА_3, ПП «Омега-Сервіс», ПП «Мегаполіс», ТОВ ВКФ «Юг-Трейд ЛТД»достроково і солідарно на користь ПАТ „Райффайзен Банк АВАЛЬ” заборгованість за кредитним договором в сумі 1464438,35 грн., у тому числі заборгованість по кредиту в сумі 174476,81 дол. США, що еквівалентно 1392813,48 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом в сумі 8063,75 доларів США, що еквівалентно 64371,30 грн., пеню за порушення троків повернення кредиту в сумі 4487,61 грн. та пеню за порушення сплати відтоків в сумі 2765,96 грн., в тому числі за рахунок заставного майна, перелік якого наведений в договорах іпотеки від 17 листопада 2006 року за реєстровим №7076 та від 12 жовтня 2007 року за реєстровим № 7701.
Крім того, відповідач ОСОБА_3 також не виконував взяті на себе зобов’язання щодо погашення заборгованості та сплати відсотків за кредитним договором № 010/04-02/1891 від 13 грудня 2007 року, позивач просив стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 достроково і солідарно на користь ПАТ „Райффайзен Банк АВАЛЬ” заборгованість в сумі 463967,60 грн., у тому числі заборгованість по кредиту в сумі 55180,17 доларів США, що еквівалентно 440492,26 грн., заборгованість по відмотках за користування кредитом в сумі 2673,21 доларів США, що еквівалентно, 21339,70 грн., пеню за порушення строків повернення кредиту в сумі 1218,26 грн. та пеню за порушення строків сплати відсотків в сумі 917,38 грн., в тому числі за рахунок заставного майна, перелік якого наведений у договорі іпотеки від 18 грудня 2007 року за реєстровим № 9454. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. покласти солідарно на відповідачів.
У травні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом. Посилаючись на те, що всупереч діючому законодавству кредитні договори від 17 листопада 2006 року та від 13 грудня 2007 року були укладені в іноземній валюті без відповідної ліцензії Банку, а їх умови, зокрема, про покладання усіх ризиків знецінення національної валюти України при користуванні кредитом в доларах США, на позичальника, є несправедливими і такими, що порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», просив суд визнати недійсними кредитний договір № 012/04-01/1022 від 14 листопада 2006 року з додатковою угодою до нього № 1 від 24 грудня 2008 року та кредитний договір №010/04-02/1891 від 13 грудня 2007 року з додатковою угодою до нього № 1 від 24 грудня 2008 року із застосуванням наслідків їх недійсності відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України. Відповідач-1 також просив, посилаючись на положення ч.2 ст. 548 ЦК України, визнати недійсними договори іпотеки від 17 листопада 2006 року між Банком та ОСОБА_3, від 12 жовтня 2007 року між Банком та ПП «Омега-Сервіс»; від 18 грудня 2007 року між Банком та ОСОБА_4, та договори поруки від 14 листопада 2006 року між Банком та ПП «Омега-Сервіс»; від 14 листопада 2006 року між Банком та ПП «Мегаполіс», від 14 листопада 2006 року між Банком та ТОВ «ВКФ «Юг-Трейд ЛТД».
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 17 вересня 2010 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк АВАЛЬ»в особі Херсонської обласної дирекції до ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного підприємства «Мегаполіс», приватного підприємства «Омега-Сервіс», товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Юг-Трейд ЛТД»про солідарне і дострокове стягнення за заборгованості за кредитними договорами, у тому числі за рахунок заставного майна, в розмірі 192405,95 грн. відмовлено і задоволено зустрічний позов ОСОБА_3, яким визнано недійсними укладені між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк АВАЛЬ»в особі Херсонської обласної дирекції кредитні договори від 14.11.2006 року № 012/04-01/1022 із додатковою угодою до нього № 1 від 24.12.2008 року, від 13.12.2007 року № 010/04-02/1891 із додатковою угодою до нього № 1 від 24.12.2008 року, а також визнано недійсними договір іпотеки від 17.11.2006 року, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк «АВАЛЬ»та ОСОБА_3, договір іпотеки від 12.10.2207 року, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк «АВАЛЬ»та ПП «Омега-сервіс», договір іпотеки від 18.12.2007 року, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк «АВАЛЬ»та ОСОБА_4, договір поруки від 14.11.2006 року, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк «АВАЛЬ»та ПП «Омега-сервіс», договір поруки від 14.11.2006 року, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк «АВАЛЬ»та ПП «Мегаполіс», договір поруки від 14.11.2006 року, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк «АВАЛЬ»та ТОВ «ВКФ «Юг-Трейд ЛТД», та стягнено з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк АВАЛЬ»залишок неповернутої суми по кредитному договору № 010/04-02/1891 від 13.12.2007 року 433794,18 грн., що еквівалентно 54980,17 доларів США, а також залишок по кредитному договору № 012/04-01/1022 від 14.11.2006 року в сумі 1373470,95 грн., що еквівалентно 173676,81 доларів США, а всього: 1807265, 99 грн. (один мільйон вісімсот сім тисяч двісті шістдесят п’ять грн. 99 коп.) та зобов’язано приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за договорами іпотеки від 17.11.2006 року за реєстровим № 7076; від 12.10.2207 року за реєстровим № 7701; від 18.12.2007 року за реєстровим № 9454, укладених відповідно між ОСОБА_3, ПП «Омега-Сервіс», ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк АВАЛЬ»в особі Херсонської обласної дирекції. Крім того, скасовано ухвалу суду від 09.03.2010 року про застосування до ОСОБА_3 тимчасового обмеження виїзду за межі України.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ПАТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ»подало апеляційну скаргу, з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду. Просить скасувати рішення, ухвалене судом першої інстанції, та ухвалити нове, яким у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3. відмовити повністю, а заявлені позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ»задовольнити у повному обсязі.
ОСОБА_3 також оскаржив постановлене рішення в частині суми стягнення з нього на користь Банку залишку неповернутої суми, посилаючись на те, що суд невірно обрахував суми залишку кредитних коштів. Просив зменшити суми залишку кредитних коштів за кредитним договором № 010/04-02/1891 від 13.12.2007 року до 205085,49 грн., за кредитним договором № 012/04-01/1022 від 14.11.2006 року до 515913,63 грн.
ТОВ „ВКФ „Юг-Трейд ЛТД” в своїх письмових запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ» доводи, зазначені в апеляційній скарзі, не визнало і вважає, що суд першої інстанції справедливо визнав кредитні договори недійсними.
Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з’явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ» підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_3. задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що кредитні договори в іноземній валюті, укладені Банком без відповідної ліцензії, а також договори іпотеки та поруки як правочини, укладені в забезпечення кредитного договору, є недійсними, а за наслідками недійсності правочину ОСОБА_3 повинен повернути Банку залишок грошової суми.
Проте такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення і ухвалення нового рішення.
Як свідчать матеріали справи і це встановлено судом, 14 листопада 2006 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 012/04-01/1022 з додатковою угодою до нього № 1 від 24 грудня 2008 року, згідно з яким відповідач-1 отримав кредит у розмірі 220000,00 доларів США зі строком погашення до 13 листопада 2016 року зі сплатою 12,0% річних, з цільовим призначенням: придбання нерухомого майна. В забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань за вказаним кредитним договором Банк уклав договори іпотеки від 17.11.2006 року з ОСОБА_3, від 12.10.2007 року з ПП «Омега –Сервіс» та договори поруки від 14.11.2006 року з ПП «Омега-Сервіс», від 14.11.2006 року з ПП «Мегаполіс», від 14.11.2006 року з ТОВ «ВКФ «Юг-Трейд ЛТД».
13 грудня 2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ»та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 010/04-02/1891 з додатковою угодою до нього № 1 від 24 грудня 2008 року, згідно з яким відповідач-1 отримав кредит у розмірі 59000,00 доларів США з кінцевим строком погашення до 12 грудня 2017 року зі сплатою 12,5% річних на споживчі цілі. В забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань за вказаним кредитним договором банк уклав договір іпотеки від 18.12.2007 року з ОСОБА_4
При цьому шляхом підписання 13 грудня 2007 року Умов кредитування за програмою «Комерційна іпотека на розвиток бізнесу для Клієнтів МСБ»ОСОБА_3 підтвердив що він до підписання кредитного договору ознайомився з умовами, на яких Банк здійснює кредитування, та свідомо обрав такі умови. Такими чином, позичальник підтвердив, що перед укладенням договору Банк надав йому в письмовій формі всю інформацію про умови кредитування, а також йому була надана вся необхідна інформація, передбачена «Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»,затверджених Постановою Правління НБУ від 10 травня 2007 року №158 в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_3 своїх зобов’язань по своєчасному і повному погашенню кредитів виникла заборгованість /а.с. 17-22,/. Банком вчинено всі дії, згідно із законом та умовами договору кредиту, для досудового врегулювання спірних правовідносин /а.с. 58-63/.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. Однак, Основний закон держави не встановлює будь-яких обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Згідно п.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями.
Відповідно до п.2.3 Положення про порядок видачі банком банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджена Постановою Правління НБУ №275 від 17.07.2001р., за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку України, банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.
Таким чином, уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями, мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.
Оскільки, позивач має Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій та письмовий дозвіл Національного банку України колегія суддів вважає, що здійснення Банком кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України і не є підставою для визнання недійсними кредитного договору та договорів, які укладено на його забезпечення.
Згідно вимог, передбачених ст.60 ЦПК України, ОСОБА_3 не довів інші заявлені ним підстави для визнання недійсними вищезазначених договорів та не надав належних доказів на підтвердження заявлених вимог.
Враховуючи наведене, постановлене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги ПАТ „Райффайзен Банк АВАЛЬ” слід задовольнити вимоги позивача в повному обсязі оскільки вони є обґрунтованими, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 слід відмовити.
На підставі ст.ст. 526,527,530 ЦК України, керуючись ст.ст. 303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, відхилити.
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк АВАЛЬ» задовольнити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 17 вересня 2010 року скасувати і ухвалити нове, яким позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк АВАЛЬ»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного підприємства «Мегаполіс», приватного підприємства «Омега-Сервіс», товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Юг-Трейд ЛТД»про дострокове стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, приватного підприємства «Омега-Сервіс», приватного підприємства «Мегаполіс», товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Юг-Трейд ЛТД»достроково і солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк АВАЛЬ»заборгованість за кредитним договором № 012/04-01/1022 від 14 листопада 2006 року в сумі 1464438,35 грн. (один мільйон чотириста шістдесят чотири тисячі чотириста тридцять вісім грн. 35 коп.), у тому числі заборгованість по кредиту в сумі 1392813,48 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом в сумі 64371,30 грн., пеню за порушення троків повернення кредиту в сумі 4487,61 грн. та пеню за порушення сплати відтоків в сумі 2765,96 грн., в тому числі за рахунок заставного майна, перелік якого наведений в договорах іпотеки від 17 листопада 2006 року за реєстровим №7076 та від 12 жовтня 2007 року за реєстровим № 7701.
Також стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 достроково і солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк АВАЛЬ»заборгованість за кредитним договором № 010/04-02/1891 від 13 грудня 2007 року в сумі 463967,60 грн. (чотириста шістдесят три тисячі дев’ятсот шістдесят сім грн. 60 коп.), у тому числі заборгованість по кредиту в сумі 440492,26 грн., заборгованість по відмотках за користування кредитом в сумі 21339,70 грн., пеню за порушення строків повернення кредиту в сумі 1218,26 грн. та пеню за порушення строків сплати відсотків в сумі 917,38 грн., в тому числі за рахунок заставного майна, перелік якого наведений у договорі іпотеки від 18 грудня 2007 року за реєстровим № 9454.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк АВАЛЬ»про визнання недійсними кредитних договір, а також договорів іпотеки та поруки, відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного підприємства «Мегаполіс», приватного підприємства «Омега-Сервіс», товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Юг-Трейд ЛТД»солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк АВАЛЬ» судові витрати в розмірі 1820 грн.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення, однак воно може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: