Справа №2-35 (2011)

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Волноваха                                                                                    14 березня 2011 року

Волноваський районний суд, Донецької області

в складі: головуючого - судді Гальченко И.В.

            при  секретарі -  Сєрих І.С.

            з участю позивача, його представника –адвоката ОСОБА_1, відповідачки, її              представника –адвоката ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду справу по позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - орган опіки та піклування Волноваської райдержадміністрації про позбавлення батьківських прав і стягнення аліментів на дітей та по зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа –служба у справах дітей Іванівської сільської ради про визначення місця проживання дітей, -

  ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з цим позовом, яким просить позбавити відповідачку батьківських прав відносно  неповнолітніх дочки ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 і сина ОСОБА_6  - ІНФОРМАЦІЯ_2 і стягнути з відповідача аліменти в розмірі по 800грв. щомісячно на утримання дітей, мотивуючи свої вимоги тим, що він з липня 2003р. по червень 2009р. проживав з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі, у них народилося двоє дітей, з червня 2009року відповідачка кинула обох дітей йому і поїхала з іншим чоловіком до м.Волноваха, з того часу дітьми взагалі не цікавиться, вихованням і утримання їх не займається, залишила дочку та сина без батьківського догляду і піклування, з ними не спілкується, не навідує, речей, іграшок, солодощів, продуктів харчування не купує, кинувши їх на його повне утримання і виховання, станом здоровья не цікавиться, матеріально не утримує і йому не допомагає. Тому просить в інтересах неповнолітніх позбавити відповідачку батьківських прав і стягнути аліменти (а.с.2-3).                              

Відповідачка 19.08.2010року звернулася із зустрічними позовними вимогами про визначення містом проживання дітей разом із нею у АДРЕСА_1, моивуючи свої вимоги тим, що з липня 2003року по травень 2009р. вона проживала з позивачем однією родиною, у них двоє дітей, коли вона пішла від позивача, діти залишилися з ним,  вона намагалася забрати їх до себе, але позивач їх дітей не віддав, погрожував їй, з червня 2009р.вона живе з іншим чоловіком. Оскільки позивач не віддає їй дітей і не дає їй із ними спілкуватися, просить визначити місцем проживання дітей разом із нею (а.с.16-17).

В судовому засіданні позивач та його представник на позові наполягають, позивач просив позбавити відповідачку батьківських прав, стягнути з неї аліменти на утримання дітей, зустрічний позов не визнав, суду показав, що жили вони з відповідачкою однією родиною до 13.06.2009р., а з 28.06.2009р., тобто вже півтора роки після того, як кинула його з двома дітьми ззаради чоловіка своєї рідної сестри відповідачка дітьми не цікавилася і не опікувалася, спочатку два-три рази приходила і сказала йому, щоб він приводив дітей до її матері, коли вона туди приїзджає, і кілька разів вона із ними там зустрічалася, але з 28.06.2009р.дотепер жодного разу більше до них не приходила, ніколи не приносила і не передавала для дітей ні іграшок, ні одягу, ні солодощів, здоровьям їх і досі не цікавиться, до дитячого садку ніколи не приходила, діти їй не потрібні, ніякої матеріальної допомоги ні йому на дітей, ні просто дітям не робила взагалі, лише після того як він подав позов в суд, вона подала зустрічний позов, хоча діти їй не потрібні і

                                                                                                                                          6

тепер. Син матір взагалі не пам*ятає, дочка хоче жити із ним, у нього великий будинок, господарство, він повністю утримає і виховує дітей. Навіть коли вони жили разом, відповідачка дітьми практично не займалася, зловживала спиртним, і після того як кинула дітей із ним, вона продовжувала отримувати допомогу на дітей, але жодної копійки на них не витратила, лише на себе особисто, діти її боялися, оскільки у пьяному вигляді вона влаштовувала скандали, і скінчилося тим, що він застав її із чоловіком її рідної вагітної сестри, після чого вона з ним і поїхала і живуть разом у м.Волноваха, знімають будинок, обидва не працюють, дітей утримувати вона не може і не хоче. Крім того моральні якості відповідачки не дають їй права виховувати дітей, яких вона сама кинула і півтора роки ними не цікавалася взагалі (зловживала спиртним, інколи давала спиртне і дочці, влаштовувала постійні сварки, дітьми і за спільне життя майже не займалася, діти завжди були з ним).

Відповідачка позовні вимоги не визнала, оскільки вважає, що діти мають жити із нею, зустрічні вимоги підтримує, суду показала, що дійсно з травня 2009р. вони із позивачем не живуть, діти лишилися із ним, оскільки вона не могла їх доглядати, хоча вона спілкувалася з ними, а у вересні 2009року вона поїхала із співмешканцем (чоловік її рідної сестри) у м.Волноваха, де вони знімають будинок, дітей не забрала, оскільки хотіла це зробити пізніше, приїзджала у село 8-10 разів на рік до матері, але жодного разу дітей не бачила, оскільки на той час їх ніколи не було вдома, вважає, що позивач навмисно їх увозив. Одного разу через мати вона передала дітям куклу і машинку, вони їх передали позивачу, у дітсадок до дітей ніколи не ходила, пособіє на сина вона не отримала, гроші йшли на книжку, але вона їх з рахунку не знімала і не витрачала. До сільської ради, до міліції ніколи не зверталася, щоб забрати дітей. Тепер вона може забрати дітей до себе, оскільки співмешканець згоден із цим, він працює і вона може утримувати дітей, тому просить передати їх їй. З днем народження дітей з червня 2009року жодного разу не привітала, нічого не дарувала.

Зацікавлена особа –орган опіки та піклування Волноваської райдержадміністрації в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала, з зустрічним позовом не згодна, показала суду, що рік назад їм стало відомо, що малолітні діти живуть із батьком, мати їх кинула, позивач працьовитий, доглядає за дітьми, діти ухожені, одягнені, рік відповідачка про дітей не згадувала і лише його позов змусив її подати зустрічні вимоги, хоча утримувати дітей йому не допомагала, кинувши їх взагалі без опіки, дітьми не цікавилася, навіть за дітсадок не платила.

Вподальшому подала заяву про розгляд справи за їхньої відсутності.

Зацікавлена особа по зустрічному позові –орган опіки та піклування Іванівської сільської ради подав заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, вважають, що діти мають жити із двома батьками і слід примирити сторони.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, висновок органу опіки і піклування, які вважали за необхідне в інтересах малолітніх дітей основний позов задовольнити, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а зустрічні позовні вимоги відповідачки задоволенню не підлягають за наступних підстав.

Як було встановлено в судовому засіданні і з матеріалів справи вбачається, що відповідачка має двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 -ІНФОРМАЦІЯ_1 і відносно сина ОСОБА_6 -ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5); тривалий час - з 28.06.2009року дотепер дітьми незважаючи на їхній малолітній вік взагалі не цікавиться, сама навмисно кинула їх чоловіку (позивачу по справі) ззаради іншого чоловіка (чоловіка своєї рідної сестри, шлюб із якою він на той час не розірвав), родину якого зруйнувала, і виїхала на проживання в інший населений пункт (із с.Іванівка до м.Волноваха). З того часу відповідачка ніде не працює, дітьми не опікується, їхнім вихованням не займається, ніякої допомоги не надає

                                                                                                                                          6

і не намагається надати, діти живуть із батьком (позивачем –а.с.6-9), де вони доглянуті, позивач німи опікується, сам повністю утримує їх (а.с.10-13, 40-48).

Лише після того як позивач звернувся до суду із вказаним позовом, відповідачка вперше 17.08.2010року (а.с.22), тобто більше ніж через рік звернулася до служби у справах дітей із заявою щоб діти жили із нею.

Хоча незважаючи на поданий нею зустрічний позов про визначення місця проживання дітей разом із нею (позов поданий до суду 19.08.2010р. (а.с.16) відповідачка навіть на день народження дітей –на 27 грудня 2010року (дочки) і на 07.08.2011року (сина) не приїхала до них, не поздравила з днем народження, не привезла ні іграшки, ні якогось подарунка.

З пояснень свідка ОСОБА_7 видно, що відповідачка у травні 2010року закрила свій рахунок у сбербанку, знявши всі гроші, які були на рахунку –допомога на утримання дітей до трирічного віку. Відповідачка отримувала гроші, а потім забрала всю суму і закрила рахунок.

Таким чином вказаний свідок спростував пояснення відповідачка про те, що вона гроші –утримання на дитину не знімала і не витрачала.

Це свідчить про намагання відповідачки скрити правду навіть у цьому. І підтверджує той факт, що відповідачка навіть гроші держави на утримання дітей витратила на власні потреби, не купивши нічого малолітнім дітям.

В обгрунтування своїх зустрічних позовних вимог відповідачка надала суду лише  копію своєї заяви коли вона вперше звернулася до служби у справах дітей 17.08.2010р. (а.с.22) та три акти від 20.09.2009р., 14.02.2010р., та 17.05.2010р. про те, що вона приїзджала до позивача забрати дітей, але дітей не забрали (одного разу не віддав позивач, двічі ніхто не відкрив двері (а.с.23-25), але всі вказані акти підписані самою відповідачкою і її співмешканцем Ремішевським, а свідків, які б підтвердили цей факт відповідачка до суду відмовилася викликати (заявила про це клопотання в судовому засіданні, заявивши, що інших доказів своїх заперечень та вимог по зустрічному позові у неї немає, а викликати заявлених нею свідків не треба).

Навіть на вимогу суду відповідачка кілька разів не пускала представників служби у справах дітей обстежити її побутові умови (а.с.55-58). Потрапили до неї лише 10.02.2011р. (а.с.91). Відповідачка та її співмешканець ніде не працюють, офіційно право користування жилим приміщенням, де вони мешкають, не оформили (а.с.91).

Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача є всі необхідні умови для належного виховування і утримання дітей та причин, які б перешкоджали мешканню та вихованню дітей за місцем його (і дітей вже тривалий час) проживання, судом не встановлено.

Згідно ст.164 ч.1 п.2 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка з 28.06.2009р., тобто вже більше півтора року навмисно ухиляється від виконання  своїх обов*язків по вихованню, утриманню дітей, кинула їх на позивача, поїхала, дітьми взагалі не опікується, діти з вказаного часу дотепер живуть із батьком, мати жодного разу їх не навідала ні вдома (що підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_8.), ні в дитячому садку (що підтвердила свідок ОСОБА_9.). За вказаний період відповідачка навіть не привітала дітей з днем народження.

Крім того вона отримала гроші –утримання дітей до трирічного віку, які витратила не на дітей, а особисто на себе. І при цьому заперечувала цей факт в судовому засіданні, погодившись з цим фактом лише після допиту свідка  ОСОБА_7.

Тому суд приходить до висновку, що відповідачка дійсно тривалий час ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дітей і тому є підстави для позбавлення її батьківських прав.                                                                                                                       6

І хоча незважаючи на неодноразові вимоги суду орган опіки та піклування Іванівської сільської ради, Волноваського району не надав суду свого висновку, що є обов*язковим при розгляді вказаної справи, але у своєму листі від 11.01.2011р. №5  сільська рада вважає ненормальним що діти живуть без матері та висловлює надію на примирення батьків в суді (а.с.83), що суд розцінює як висновок на користь відповідачки, тобто щоб діти жили разом із матірью.

Разом з цим суду ні сільською радою, ні відповідачкою та її представником не надано доказів того, що відповідачка зверталася (коли та кілька разів, чи зверталася взагалі) до сільської ради з питанням щодо того, що колишній чоловік не дає їй бачити дітей (а.с.83).

Свої пояснення відповідачка не підтвердила, а пояснення позивача не спростувала.

Але таким висновок органу опіки та піклування сільської ради суд не може прийняти до уваги, оскільки він не є достатньо обгрунтованим, не складений відповідно до Закону, не базується на ретельному з*ясуванні обставин справи та протирічить вимогам закону.

Відповідно ст.141 СК України відповідач має одинакове право на виховання дітей з позивачем.          Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов*язків щодо дитини.

Відповідно ст.161 СК України  при вирішенні спору про місце проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов*язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров*я та інші обставини, які мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами,  своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини

В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім*ю України»№16 від 12.06.1998р. при вирішенні спору про місце проживання дитини суд повинен виходити із рівності прав та обов*язків батька й матері щодо своїх дітей та постановити рішення, яке відповідало б інтересах неповнолітніх. При цьому суд має враховувати те, хто із батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання.

Органом опіки і піклування сільської ради не враховано, що дитина з моменту як відповідачка пішла з родини, навмисно кинувши дітей на позивача з червня 2009року  дотепер, тобто досить тривалий час проживала в родині батька, який після того, як діти залишилися з ним без матері, змінив свій звичний ритм життя, приділяючи весь свій час спілкуванню з дітьми та їхньому вихованню.

Крім нього, в родині проживають його родичі –мати (баба дитини), брат, племінниця (яку  кинула мати і вона живе з бабусею), до яких діти сторін також звикли. З урахуванням віку дітей суд вважає, що зміна звичних для них тривалий час умов життя і оточення, в їхньому віці може негативно вплинути на їхній психічний розвиток.

Також органом опіки і піклування не враховано, що ніякої необхідності для зміни умов життя дітей не має, оскільки умови, в яких вони зараз проживають, повністю відповідають встановленим законом вимогам, між батьком та дітьми склалися доброзичливі відносини, батько турбується про них, приділяє достатньо уваги їхньому вихованню та забезпеченню.

Тим більше що орган опіки та піклування вказав на необхідність примирення батьків, що у данному випадку неможливо (відповідачка вагітна від свого другого чоловіка).

У позивачки є необхідні умови (хоча і не всі –а.с.91) проживання в будинку, який вона з

                                                                                                                                        6          

чоловіком знімають. Але при цьому вона  не надала ні органу опіки та піклуванні, ні суду ніяких доказів того, що вона та її чоловік мають достатній самостійний дохід для забезпечення нормальних умов життя малолітніх дітей, официйно не оформила право користування житлом, незважаючи на вимогу органу опіки та піклування.

Крім  того, суд приймає до уваги, що позивач не створював жодного разу ніяких перешкод матері у вихованні чи утриманні дітей і вона мала і має можливість приймати участь як у вихованні так і утриманні дітей у любий зручний для неї час.

Заперечення в цій частині відповідачка суду не довела.

Тому заперечення відповідачки суд не приймає до уваги.

А свої зустрічні позовні вимоги відповідачка не обругнувала і не довела суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в інтересах малолітніх дітей необхідно задовольнити позовні вимоги позивача повністю (в частині позбавлення батьківських прав), а у задоволенні зустрічних позовних вимог відповідачки відмовити і визначити місце проживання дітей разом з батьком за місцем його проживання.

Що стосується позовних вимог позивача в частині стягнення аліментів у твердій грошовій сумі –по 800грв. щомісячно, суд вважає що вони підлягають задоволенню частково, а саме суд вважає необхідним стягнути з відповідачки аліменти в розмірі 1/3 частини її заробітної плати, та інших видів доходів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуми для дитини відповідного віку.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати: 45грв.50коп. (а.с.1а-1б).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.143, 150, 164-165, 181, 182, 184, 193 СК  України, керуючись ст.ст.15,88, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позбавити громадянку України –ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку м.Волноваха, Донецької області батьківських прав відносно дочки ОСОБА_5 -ІНФОРМАЦІЯ_1 і відносно сина ОСОБА_6-ІНФОРМАЦІЯ_2.

Залишити ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в родині батька –ОСОБА_3.

Стягувати щомісяця з ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м.Волноваха, Донецької області на користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/3 частини її заробітної плати, та інших видів доходів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуми для дитини відповідного віку, на утримання дочки ОСОБА_5-ІНФОРМАЦІЯ_1, і сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2., починаючи з 28.07.2010р. і до повноліття дітей.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей разом із нею за адресою АДРЕСА_1  –ВІДМОВИТИ у зв*язку з необгрунтованістю заявлених вимог.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені ним судові витрати в сумі 45грв. 50коп.

                                                                                                                                          6

Рішення  постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступна і резолютивна частини в судовому засіданні 14.03.2011р. в присутності сторін.

Рішення виготовлено у повній редакції 17.03.2011року.

Рішення може бути оскаржене в Донецький апеляційний суд через Волновахский районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя: