Справа №  1-181/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

04.04.2011м. Хуст

 Хустський районний суд                                                                                               

                                                                                                Закарпатської області

                                  в складі: головуючого                            Орос Я.В.

                                  при секретарі                                           Форкош Д.З,

                                  з участю прокурора                                Верховської С.І.

                                  адвоката                                                    ОСОБА_1

                                  законного представника  потерпілого  ОСОБА_2

                                  представника потерпілого                             ОСОБА_3  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу

про обвинувачення

              ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_1,  громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, освіта середня, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні непрацездатних батьків та трьох неповнолітніх братів, раніше  не судимий, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121.ч.1 КК України,    

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4  12 лютого 2011 р. близько 15 год. знаходячись біля автобусної зупинки , що по вул.. Центральній в с. Липча Хустського району, під час сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень , наніс удар правою рукою зажатою в кулак в область плеча та декілька ударів в область лівої сторони живота гр.. ОСОБА_5 , заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді – закритої травми живота, травматичного розриву селезінки, внутрішньочеревної кровотечі, крововтрати середнього ступеня важкості та геморагічного шоку 2 ступеня.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Суду ствердив, що  на початку лютого 2011 р. на його мобільний телефон почав надзвонювати незнайомий абонент із невизначеного номеру , і постійно виражався на його адресу поганими словами, при цьому вимагав від нього, щоб залишив у спокої дівчину. Про яку саме дівчину йшла мова він не знає, а також не знав хто саме йому телефонує.

12 лютого 2011 р йому знову зателефонував невизначений абонент,  в цей момент біля нього знаходився його брат ОСОБА_6. Включивши гучний режим мобільного телефону  розмову почув брат ОСОБА_6 і він зробив припущення , що це голос ОСОБА_5  і це його розлютило.

Біля 15 год. того дня він проходив по вул.. Центральній в с. Липча , де біля автобусної зупинки він побачив ОСОБА_5 до якого вирішив підійти  і з’ясувати причини дзвінків. На його запитання про дзвінки та нецензурні висловлювання на його адресу  ОСОБА_5 сказав , що відношення до даних дзвінків він не має і не розуміє , про що йде мова. Почувши це , він правою рукою затиснутою в кулак наніс ОСОБА_5 один удар в область плеча та удар в  лівий бік  тулубу. Після цього він пішов по своїх справах попередивши ОСОБА_5 про те, щоб він більше йому не дзвонив.         

Підсудний згідний  з доказами зібраними відносно нього органами досудового слідства і вважає за недоцільне дослідження їх в судовому засіданні, так як вину у вчиненому злочині повністю визнає.

Відповідно до ст.299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного,  потерпілого та дослідженням даних про особу підсудного.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що 12 лютого 2011 р. він знаходився в центрі с. Липча на автобусній зупинці разом з ОСОБА_7, де вони чекали на автобус . Біля 15 год. до нього підійшов ОСОБА_4 , який почав висловлюватись в його адресу  нецензурними словами, звинувачувати у дзвінках  на його мобільний телефон, та попереджував , щоб більше йому не дзвонив. Про які саме дзвінки він не усвідомлював, оскільки нічого спільного з ОСОБА_4 він ніколи не мав.  Після цього ОСОБА_4 правою рукою зажатою в кулак наніс йому удари в ліву область тулубу. Просить суд , щоб ОСОБА_8 за вчинений злочин поніс покарання , цивільний позов заявить у порядку цивільного судочинства.  

 Дії підсудного суд кваліфікує за ст.121 ч.1 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження , тобто умисне тілесне ушкодження , небезпечне для життя в момент заподіяння .

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує обставини, що пом’якшують відповідальність: визнання вини, щире розкаяння у вчиненому.

    Обставин , які обтяжують покарання вчинення злочину не встановлено.  

      По місцю проживання   підсудний характеризується позитивно  /а.с.  70  /.

          Згідно відомостей ВОІ УМВС України в Закарпатській області від 17 лютого 2011 р. ОСОБА_4 раніше не судимий /а.с.66/

   Виходячи з обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, а саме те, що підсудний у вчиненому щиро розкаявся, є молодий за віком, раніше не судимий , має на утриманні двох непрацездатних батьків та трьох неповнолітніх братів, суд приходить до висновку про можливість виправлення і перевиховання підсудного без відбування покарання і звільнення його від покарання,  з випробуванням , тобто застосувати до підсудного ст. 75 КК України.

          Цивільного позову по справі не заявлено .

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 323,324,  КПК України, суд ,-

З А С У Д И В :

 ОСОБА_4   за ст. 121 ч.1 КК України до п’яти років позбавлення волі .

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4   від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років  іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_4   повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_4   до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Закарпатської області а засудженим у цей же строк з моменту вручення йому копії цього вироку.

Суддя   Орос Я.В.