копія
Справа 11-232/11, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Сарбей В.Л.
Категорія:ст. 286 ч. 1 КК України Доповідач Болотін С.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.03.2011 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого-судді Болотіна С.М.,
суддів Дуфнік Л.М., Трохимчука О.О.,
секретаря Логвин І.О.,
з участю прокурора Сурника Р.П.,
представника потерпілого ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 22 грудня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
вироком Хмельницького міськрайонного суду від 22 грудня 2010 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вільхівці Чемеровецького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, інваліда ІІ-ї групи, раніше не судимого,
визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 3400грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 1000 грн. спричинених моральних збитків.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Запобіжний захід ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, залишено попередній –підписку про невиїзд.
За вироком суду, 12 вересня 2010 року біля 13 год. 30 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «РЕUGEOТ Ехреrt», д/н –НОМЕР_1, рухаючись в дворі біля будинку 16 від будинку 18 по вулиці Тернопільській в м. Хмельницький, під час об’їзду примусового засобу для зниження швидкості допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який рухався в попутному напрямку. Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я.
В поданій апеляції потерпілий ОСОБА_3, не оспорюючи доведеності вини засудженого та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати із-за м’якості призначеного покарання. На переконання потерпілого, судом в достатній мірі не враховано його думку відносно призначення суворого покарання, вид спричинених йому тілесних ушкоджень, поведінку засудженого, який збитки, завдані злочином, не відшкодував. А тому просить постановити новий вирок, яким призначити засудженому більш суворе покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України та задовольнити його цивільний позов в сумі 20000 грн.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника потерпілого на підтримку апеляції, з посиланням на зазначені в ній доводи, засудженого, який просить апеляцію потерпілого залишити без задоволення, а вирок –без зміни, прокурора, який підтримує апеляцію потерпілого в частині збільшення розміру моральної шкоди, провівши судове слідство, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково.
Висновок суду про винність ОСОБА_2 у вчинені злочину при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах і не заперечується в апеляції, як не оспорюється і кваліфікація його дій за ст. 286 ч. 1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження.
При цьому, колегія суддів вважає, що покарання засудженому призначено в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України, відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, його особи та обставин, що пом’якшують покарання.
Зокрема, при призначенні засудженому покарання взято до уваги невелику суспільну небезпечність вчиненого злочину, вид тілесних ушкоджень, враховано, що у вчиненому ОСОБА_2 щиро розкаявся, до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітню дитину, є інвалідом ІІ-ї групи загального захворювання.
За таких обставин колегія суддів вважає, що покарання, призначене ОСОБА_2 у виді штрафу, при даних конкретних обставинах справи та особі засудженого є достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, тобто ґрунтується на вимогах закону.
Сама по собі та обставина, що ОСОБА_2 в повному обсязі не відшкодував потерпілому кошти, на стягненні яких наполягає останній, в даному випадку не може слугувати підставою для призначення йому більш суворого покарання.
З огляду на те, що засуджений є інвалідом ІІ-ї групи загального захворювання, колегія суддів не вбачає підстав для позбавлення останнього права керувати транспортними засобами.
Разом з тим, доводи потерпілого про безпідставне зменшення сум морального відшкодування є обґрунтованими. Судом розмір моральної шкоди визначено у сумі 1000 грн., при тому, що потерпілий стверджував про розмір у 20000 грн. і саме на стягненні цієї суми наполягав представник потерпілого в процесі судового розгляду.
Місцевим судом в достатній мірі не враховано, що діями засудженого було допущено порушення нормального способу життя потерпілого та його сім’ї, порушенням одного із основних конституційних прав –права на здоров’я, перенесеного ОСОБА_3 стресу, часу необхідного для відновлення попереднього стану здоров’я, характеру та виду тілесних ушкоджень, з врахуванням матеріального становища засудженого, беручи до уваги інфляційні процеси в державі, колегія суддів визначає розмір моральної шкоди у сумі 6000 грн. А тому вирок суду в цій частині підлягає зміні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 22 грудня 2010 року щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову про стягнення моральної шкоди змінити.
Збільшити розмір моральної шкоди та стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 6000 грн. (шість тисяч грн.) моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовити.
В решті цей вирок залишити без зміни.
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.М. Болотін