копія
Справа 11-216/11, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Воєвідко І.Я.
Категорія: ч.2 ст.286 КК України Доповідач Ващенко С.Є
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого –судді Ващенка С.Є.,
суддів Кобріна І.Г., Курдзіля В.Й.,
з участю секретаря Купельської Н.П.,
прокурора Лугового О.П.,
представника цивільного
позивача ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 на вирок Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 15 листопада 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Креховичі, Рожнятівсько району Івано-Франківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначено йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язано засудженого:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції:
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1. до набрання вироком законної сили залишено без зміни - підписку про невиїзд.
Вирішено речові докази:
- легковий автомобіль Мерседес-Бенц 308Д, реєстраційний номер НОМЕР_2, - повернути власнику;
- легковий автомобіль «Пежо-експерт», реєстраційний номер НОМЕР_1, - повернути власнику;:
- компакт-диск з відеозаписом огляду місця події, - залишити при матеріалах кримінальної справи.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 911,99 грн. судових витрат за проведення експертиз:
- 294,19 грн. - за проведення експертизи технічного стану;
- 533,03 грн. - витрат за проведення авто-товарознавчої експертизи;
- 264,77 грн. за проведення авто-технічної експертизи.
Цивільний позов прокурора Кам'янець-Подільського району задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні 10447,38 грн. витрат на лікування потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_2 та „Української пожежно-страхової компанії” про відшкодування 9934,57 грн. та 50000 грн матеріальної та моральної шкоди відповідно задоволено частково. Стягнуто на її користь: з ОСОБА_2 - 20000 грн. у відшкодування моральної шкоди; з „Української пожежно-страхової компанії” - 34,57 грн. у відшкодування матеріальної та 2500 грн. у відшкодування моральної шкоди. В решті її позовних вимог відмовлено.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до ОСОБА_2 та „Української пожежно-страхової компанії” про відшкодування 656,50 грн. матеріальної, 8000 грн. моральної шкоди та 150 грн. витрат на правову допомогу задоволено частково. Стягнуто на її користь з „Української пожежно-страхової компанії” 2500 грн. у відшкодування моральної шкоди. В решті її позовних вимог відмовлено.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та „Української пожежно-страхової компанії” про відшкодування 40640,61 грн. у відшкодування матеріальної та 50000 грн. моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто на його користь: з ОСОБА_2 - 15740,61 грн. та з „Української пожежно-страхової компанії” - 24900 грн. у відшкодування матеріальної шкоди. В решті його позовних вимог відмовлено.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди та упущеної вигоди в розмірі 40640,61 грн., 50000 грн. та 8806,68 грн. відповідно відмовлено.
За вироком суду ОСОБА_2 близько 15 год. 28 грудня 2009 року, рухаючись за кермом автомобіля «Пежо-експерт», реєстраційний номер НОМЕР_1, на 260 км + 500 м автодороги із двостороннім рухом Р-24 Татарів - Кам'янець-Подільський в напрямку с. Оринін, неподалік с. Довжок Кам’янець-Подільського району, порушив вимоги п.п.1.2., 1.5., 2.3. (б, д, е), 11.2., 11.3., 12.1., 12.2. та п.12.3. Правил дорожнього руху, якими зокрема встановлено правосторонній рух транспортних засобів і нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, дії або бездіяльність не повинні створювати небезпеку для руху, загрожувати життю та здоров'ю громадян, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, перед будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів до зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив неуважність в умовах недостатньої видимості із-за опадів снігу, не вжив заходів безпеки для руху в межах своєї смуги, допустив занос керованого ним автомобіля на смугу зустрічного транспорту та зіткнення з мікроавтобусом «Мерседес-Бенц 308»реєстраційний номер НОМЕР_2, який здійснював пасажирські перевезення за маршрутом Чортків-Кам’янець-Подільський. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля „Пежо -експерт” ОСОБА_10 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці, пасажири мікроавтобуса „Мерседес - Бенц 308” отримали тілесні ушкодження різного ступеня важкості, а саме:
- ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент їх спричинення;
- ОСОБА_9 - середньої тяжкості тілесні ушкодження, які призвели до тривалого розладу здоров'я, більше 21 дня;
- ОСОБА_8 - середньої тяжкості тілесні ушкодження, які привели до тривалого розладу здоров'я, більше 21 дня;
- ОСОБА_12 - середньої тяжкості тілесні ушкодження, які привели до тривалого розладу здоров'я, більше 21 дня.
В апеляції прокурор не оспорюючи доведеності вини засудженого, правильності кваліфікації його дій та строку призначеного покарання у виді позбавлення волі, просить вирок суду першої інстанції скасувати і постановити свій вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 3 роки. На думку прокурора призначене засудженому покарання із застосуванням ст.75 КК України не відповідає тяжкості злочину і є недостатнім для виправлення винного та попередження нових злочинів внаслідок його м’якості.
За змістом апеляцій потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вони просять в них вирок в частині рішення щодо їх цивільних позовів скасувати і задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі. Кожен з них просить стягнути з відповідача на його користь по 40640 грн. 61 коп. у відшкодування матеріальної та 50000 грн. моральної шкоди. ОСОБА_5, крім того, просить стягнути з відповідача на його користь 8706 грн. 68 коп. у відшкодування упущеної вигоди. При цьому зазначають, що пошкодженням автомобіля їм заподіяні моральні страждання, змістом яких були негативні емоції, порушене психічне благополуччя, душевна рівновага, звичайний спосіб життя, відношення з близькими людьми, вони змушені ходити до суду, у зв’язку з чим втрачати заробіток. Вказують, що судом першої інстанції було порушено право на правову допомогу та захист своєї позиції. Звертають увагу на те, що станом на день написання апеляції ні матеріальної, ні моральної шкоди їм не відшкодовано, відповідач відмовляється відшкодувати завдані ним збитки у добровільному порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника цивільного позивача ОСОБА_5 ОСОБА_1, яка підтримала апеляції ОСОБА_5 і ОСОБА_4 з посиланням на зазначені у них доводи, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, що брав участь у розгляді справи, і заперечив обґрунтованість апеляцій потерпілих, пояснення засудженого та його захисника-адвоката ОСОБА_3, перевіривши матеріали кримінальної справи, у тому числі шляхом часткового судового слідства, та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції потерпілих підлягають задоволенню частково, а апеляція прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за вказаних у вироку обставин ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах і сторонами не оспорюються.
Покарання у виді чотирьох років позбавлення волі ОСОБА_2 призначене з дотриманням вимог ст.65 КК України.
При цьому суд врахував ступінь тяжкості злочину, вчиненого з необережності, щире каяття підсудного та добровільне відшкодування ним заподіяних злочином збитків, те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується, є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 2-ї категорії та інвалідом 2-ї групи, має на утриманні двох малолітніх дітей та матір похилого віку.
Зазначені обставини, що пом’якшують покарання та дні про особу ОСОБА_2, за відсутності обтяжуючих обставин, давали суду достатньо підстав для висновку про можливість його виправлення без відбування покарання.
Сама по собі тяжкість злочину, до того ж вчиненого з необережності, за вказаних обставин не може бути перешкодою для застосування щодо засудженого ст.75 КК України, оскільки будь-яких обмежень з цього приводу у ній немає.
Крім того, як видно з протоколу судового засідання, ніхто з потерпілих не наполягав на позбавленні ОСОБА_2 волі і просили суворо його не карати.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає доводи прокурора необґрунтованими і підстав для скасування вироку в межах його апеляції не убачає.
Разом з тим, на думку колегії суддів, наявність вказаних кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також даних про особу винного дає підстави не призначати йому додаткове покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Дані про особу винного, його ставлення до скоєного та поведінка після вчинення злочину не дають підстав й для висновку про необхідність покласти на нього обов’язок періодично з’являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.
У зв’язку з цим, на підставі ч.2 ст.365 КПК України, вирок в частині призначення покарання слід змінити, призначивши ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами та без покладення на нього обов’язку з’являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції при звільненні його від відбування покарання з випробуванням.
Що стосується вироку в частині розв’язання цивільних позовів ОСОБА_4 і ОСОБА_5, то воно прийняте без з’ясування судом усіх обставин, що мають значення для справи.
Як видно з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_5 на досудовому слідстві та в судовому засіданні спочатку стверджував, що автомобіль Мерседес Бенц -308 належить йому, що він купив його у ОСОБА_4 разом з маршрутом, при цьому заплатив ОСОБА_4 кошти, а згодом пояснював суду, що мав віддати гроші, коли заробить, але від позову не відмовився і наполягав на відшкодуванні упущеної вигоди, хоча й не зміг назвати цін на квиток і її розрахунку не надав; в позовній заяві ставить питання про відшкодування йому ОСОБА_2 40640,61 грн. матеріальної, 50000 грн. моральної шкоди та 8706,68 грн. упущеної вигоди.
ОСОБА_4 в свою чергу теж звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аналогічних сум, крім упущеної вигоди. При цьому стверджував в суді, що автобус належить йому, він дав його ОСОБА_5 в користування. Останній мав намір віддати йому гроші за автобус тоді, коли заробить.
Не дивлячись на такі суперечливі доводи позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 без посилання на докази, які не викликали б сумнівів у їх належності, достовірності, допустимості та достатності, суд задовольнив позов лише ОСОБА_4 в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди, а в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовив взагалі. При цьому, в порушення вимог ст.334 КПК України, суд не навів підстав часткового задоволення позову ОСОБА_4 та відхилення позовних вимог ОСОБА_5.
За таких обставин вирок в частині розв’язання цивільних позовів ОСОБА_5 і ОСОБА_4, відповідно до ч.1 п.1 ст.367, ч.1 п.2 ст.368 КПК України, підлягає скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляції потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково, а апеляцію прокурора залишити без задоволення.
Вирок Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 15 листопада 2010 року щодо ОСОБА_2 в частині розв’язання цивільних позовів потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 скасувати, а справу в цій частині направити до того ж суду для розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі ст.365 КПК України, цей же вирок в частині призначення ОСОБА_2 покарання змінити. За ч.2 ст.286 КК України призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на нього обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В решті вирок залити без зміни.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко