Справа № 1- 22/11

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

іменем   УКРАЇНИ

          30 березня 2011 року.                                                  Здолбунівський районний суд

                                                                                                      Рівненської області

          в  складі: головуючого судді                                                          Мішури В.С.

                              секретаря судових засідань                                          Парфенюк Т.А.

          за участю: прокурора                                                                     Пришка О.В.

                                представника потерпілих                          

                                захисників                                                                    ОСОБА_2

                                                                                                                        ОСОБА_3

                                                                                                                        ОСОБА_4

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Здолбунів кримінальну справу по обвинуваченню

          ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  м. Здолбунів Рівненської області, українця, громадянина України,  військовозобов»язаного, з середньою освітою, одруженого, не працює, раніше не судимого,  мешканця АДРЕСА_1,

          у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 189 КК України;

          ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Костопіль Рівненської області, українця, громадянина України,  військовозобов»язаного, з середньою спеціальною освітою, одруженого, судимості немає, мешканця АДРЕСА_2

          у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України;

          ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Здолбунів Рівненської області, українця, громадянина України,  з середньою освітою, неодруженого, працівника приватного підприємця, раніше не судимого,  мешканця АДРЕСА_3

          у  вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, суд –

у  с  т  а  н  о  в  и  в :

          Досудовим слідством встановлено, що 31 липня 2009 року біля 9 год. 00 хв. ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 разом з невстановленими слідством особами близько 20 чоловік рухалися чотирма автомобілями в напрямку с. Уїздці Здолбунівського району Рівненської області.

          В центрі села перекрили рух автомобілю марки «ВАЗ-2108»реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_9

          Із застосуванням психологічного тиску  ОСОБА_9 пересадили в автомобіль марки «Ауді А6»номерний знак  НОМЕР_2, яким прибув ОСОБА_5 Під час руху в напрямку ферми, власником якої є ОСОБА_9, висунули незаконну вимогу про передачу у їх користь 5 000 грн.

          В робочому кабінеті, куди під примусом завели потерпілого, висунули йому вимогу про передачу їм коштів за захист від інших вимагачів.

                     Підсудний ОСОБА_7  вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. Показань на досудовому слідстві не давав.

          Під час судового слідства суду показав, що між ним та ОСОБА_11 був укладений договір

                                                                                                                                                                     -2-

за умовами якого він зобов»язався  виконувати  представництво інтересів останнього при завершенні спільної діяльності його з ОСОБА_9

          Він попросив ОСОБА_5, щоб останній завіз його та ОСОБА_11 31 липня 2009 року в с. Уїздці Здолбунівського району на ферму підприємця ОСОБА_9

          Вранці 31 липня 2009  року на автомобілі ОСОБА_5 він, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 рухалися в сторону с. Уїздці . Назустріч їх автомобілу рухався транспортний засіб у якому був ОСОБА_9, а тому вони зупинили його.  ОСОБА_9 було запропоновано пересісти у їх автомобіль та повернутись на ферму для вирішення господарських питань. Останній погодився і вони по прибуттю на територію ферми, зайшли в робочий кабінет підприємця де почали  з»ясовувати  робочі питання.

          Через деякий час в кабінет зайшли працівники міліції. які запитали про те, що відбувається в приміщенні. ОСОБА_9 та ОСОБА_13 повідомили, що вони вирішують господарські питання. Після цього працівники міліції залишили їх.

          За весь період спілкування ніхто з присутніх не чинив ніякого тиску на підприємця, йому не погрожував і не застосовував сили.

          Підсудний ОСОБА_5  вини у вчиненні інкриміную чого йому злочину не визнав. Показів під час досудового слідства не давав.

          В ході судового слідства  10 серпня 2010 року суду показав, що  за проханням ОСОБА_7  з ним, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 31 липня 2009 року поїхали в с. Уїздці  Здолбунівського району Рівненської області  на ферму приватного підприємця ОСОБА_9

          При зустрічі на дорозі, запропонували йому пересісти в їх автомобіль і повернутися на ферму для з»ясування  питань господарської діяльності між ним та ОСОБА_11 До ОСОБА_9  не застосовувались насильство та погрози  при цьому.

          По прибуттю на ферму, розмістилися в кабінеті  підприємця, де були всі вони та брат ОСОБА_9

          Під час розмови через певний проміжок часу зайшли працівники міліції  для з»ясування  обставин їх перебування там.

          Після повідомлення ОСОБА_9 та ОСОБА_13  працівників міліції про те, що  вони вирішують господарські питання, останні залишили їх.  

          Потерпілий ОСОБА_9  суду показав, що 31 липня 2009 року  він їхав на автомобілі свого брати ОСОБА_13. В салоні перебував ОСОБА_15 Їх зупинили, перекрили рух автомашиною і вийшло біля 20 чоловік. В наказному порядку наказали пересісти в сіру «Ауді»в якій були ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 З ними він приїхав на свиноферму і зайшли в адмінприміщення біля якого знаходився  ОСОБА_16 Він був у середині приміщення з ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_5  ОСОБА_17, братом ОСОБА_13

          Через  деякий час приїхали працівники міліції і запитали про те, що роблять люди, які є на території ферми. Відповів, що не знаю.

          Пізніше приїхало багато міліціонерів серед яких був ОСОБА_18 Їм я відповів, що ці люди приїхали домовитись за зерно.

          На слідуючий день 1 серпня 2009 року ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 вимагали на березі ставка від нього 5 000 грн. за те, що приїжджали працівники міліції.

          Платити він відмовився, а тому з 1 серпня по 3 грудня 2009 року до нього телефонували і вимагали гроші в сумі 15 000 грн.

          31 липня 2009 року на нього ніхто з приїжджих тиску не вчиняли.

          З показань свідка ОСОБА_12 вбачається, що 31 липня 2009 року він за пропозицією ОСОБА_5 їхав на ферму до ОСОБА_9 в с. Уїздці Здолбунівського району.

Коли по дорозі побачили  автомобіль у якому був підприємець, зупинили його і за

пропозицією ОСОБА_5 ОСОБА_9 пересів до їх автомобіля і вернулися на ферму.

          У кабінеті підприємця  вирішувались господарські питання  з оглядом відповідних документів.

          Ніхто з присутніх ніякого тиску, погроз та сили до ОСОБА_9 не застосовували.

          В його присутності також не вимагали ніяких коштів.          

                                                                                                                                                                          -3-

          Свідок  ОСОБА_13 підтвердив показання потерпілого ОСОБА_9

          Про обставини  зустрічі та пересадки в транспортний засіб ОСОБА_5 в середині літа 2009 року повідомив суд свідок  ОСОБА_15,

          В середині літа свідок  ОСОБА_16, бачив на території фермі  в с. Уїздці Здолбунівського району  людей спортивної тілобудови та декілька транспортних засобів. Хтось з них сказав йому, щов він йшов  звідти, так як ОСОБА_9 в даний час зайнятий. Про це він дав показання в суді у якості свідка.

          Свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 повідомили суд, що вони  наприкінці літа 2009 року  на територію ферми в с. Уїздці Здолбунівського району, власником якої є ОСОБА_9, приїжджали декілька автомобілів з людьми частина яких  пішли в кабінет підприємця.

          Представники слідчої оперативної групи свідки  ОСОБА_21,  ОСОБА_22,  ОСОБА_23 в судовому слідстві ствердили той факт, що вони 31 липня 2009 року за вказівкою оперативного чергового виїжджали на свиноферму с. Уїздці Здолбунівського району Рівненської області власником якої є ОСОБА_9

          На території ферми було декілька автомобілів іноземного виробництва та люди біля 15 чоловік.

          В одному з кабінетів адмінприміщення за столом сидів ОСОБА_9, а біля нього знаходилось декілька чоловік.

          На їх звернення ОСОБА_9 відповів, що все нормально, ніхто на нього ніякого тиску не чинить, а вони вирішують свої господарські питання.  Міліції ніхто не викликав.

          В ОСОБА_9 та його брата ОСОБА_13 відібрали пояснення в яких вони зазначили, що ніхто ніякого психологічного та фізичного тиску на них не чинив, незаконного утримання людей не проводив, ніяких претензій  не мають і хто телефонував у міліцію –не знають.

          Свідку ОСОБА_18 ОСОБА_9 також повідомив, що ніяких протиправних дій особи, що знаходилися 31 липня 2009 року в його кабінеті, не вчиняли. Вони вирішували господарські справи. Цю обставину він ствердив при його допиті в суді в якості свідка.

          На досудовому слідстві ( т.1; а. с. 191-197) свідок ОСОБА_11 пояснив, що він знайомий з родичем ОСОБА_9 ОСОБА_24 ,  який в розмові з ним попросив, при  можливості, допомогти з постачання кормів на свиноферму ОСОБА_9, що розташована в с. Уїздці  Здолбунівського району Рівненської області.

          Приїхавши на ферму, він переконався, що ОСОБА_9 має біля 100 свиноматок і близько 160 поросят, а тому він заключив договір з Луцьким КГПП та Радивилівським КГПП на поставку кормів.

          Пізніше ОСОБА_9 та ОСОБА_24 запропонували йому втрьох побудувати бойню для свиней в с. Коршів Здолбунівського району та разом вирощувати свиней.

          1 березня  2009 року  укладено договір між ОСОБА_9 та його дружиною ОСОБА_25 про спільну діяльність та співпрацю за № 1-09. На виконання цього правочину в ПСГП «Здолбунівське»він придбав  50 свиноматок та кнура на загальну суму 93 000 грн., які офіційно передані на свиноферму ОСОБА_9

          Між ними виникли непорозуміння, а тому, перебувачи 26-27 липня 2009 року  на свинофермі,  вирішував питання про розірвання договору з ОСОБА_9, так як останній не виконував умов договору по розподілу прибутку  від реалізації спільного майна. Ними підписана угода 27 липня 2009 року про завершення співпраці.

          Із знайомим ОСОБА_7 він уклав договір за умовами якого останній контролюватиме ОСОБА_9 за виконанням підприємцем основного договору і угоди на  завершення співпраці. 31 липня 2009 року ця угода була підписана. При цьому був знайомий                                                                                                                                                      ОСОБА_7 кум ОСОБА_5 Між ними досягнуто згоди, що ОСОБА_5 працюватиме разом з ОСОБА_7

          Він першим поїхав в с. Уїздці на своєму автомобілі. Перед поворотом на ферму зустрівся з ОСОБА_9, який повідомив, що під»їде пізніше.

          Через 5-10 хв. під»їхав автомобіль ОСОБА_5 та підприємець з своїм братом ОСОБА_13.

          В кабінеті ОСОБА_9 був він, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_9 та його брат ОСОБА_13. В їх присутності повідомив підприємця, що його інтереси буде представляти ОСОБА_7 який повине після 31 жовтня 2009 року забрати  належне йому майно.

                                                                                                                                                                              -4-

          Через хвилин 10 до кабінету зайшли працівники міліції.

          Разом з ОСОБА_7 був на фермі у 20 числах жовтня 2009 року. Вони разом провели перерахунок поросят, яких було 210 голів.

          12 листопада 2009 року разом з ОСОБА_7, ОСОБА_5 та покупцем  на двох автомобілях забрали 49 голів свиней.  Все було оформлено документально.

          ОСОБА_9 залишився йому винним 38 поросят або в грошовому виразі 7 500 грн.

          З 12 листопада 2009 року з ОСОБА_9 він не спілкувався, а лише з ОСОБА_7 та ОСОБА_5

          Жодного разу ОСОБА_9 не скаржився йому, що довірені особи  здійснюють на нього тиск.

          Підприємця вважає недобросовісним, так як по даний час він не виконав своїх зобов»язань перед ним згідно укладених договорів.   

          Проаналізувавши добуті в ході судового слідства  докази по даному епізоду, суд не вбачає підстав для  визнання  підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_7 винними у вимаганні.

          Як встановлено судовим слідством, між ОСОБА_9 та  ОСОБА_25  1 березня 2009 року укладено  договір на спільну підприємницьку діяльність (т.1; а. с. 198). Представником  ОСОБА_25 був  її  чоловік ОСОБА_11

          Останнім через певний час встановлено, що ОСОБА_9 недобросовісно виконує  умови правочину, а тому він  27 липня 2009 року укладає договір  на представлення інтересів ОСОБА_25  по виконанню договору від 1 березня 2009 року та угоди по завершення співпраці від 27 липня 2009 року з ОСОБА_7 (т. 1; а. с.  203, 206), яка була підписана стронами 31 липня того ж року. Крім цього, між ними досягнуто згоди, що ОСОБА_7 буде допомагати ОСОБА_5

          Виходячи з  наведених обставин, суд прийшов до висновку про наявність між потерпілим та підсудними цивільно-правовх відносин.

          Всі дії, що вчинялися ними, були спрямовані на виконання правочину, а тому відсутні будь-які підстави для звинувачення підсудних у вимаганні, так як вони контролювали виконання приватним підприємцем договору з особою, інтереси якої вони представляли.

          По факту телефонного повідомлення  невідомою особою про події 31 липня 2009 року на території  ферми с. Уїздці Здолбунівського району проведена дослідча перевірка за результатами якої є чинна постанова від 7 серпня 2009 року про відмову у порушенні кримінальної справи на підставі п. 1 ст. 6 КПК  України  (відмовний матеріал № 1615 (т. 1; а. с. 238-246).

          З пояснень  ОСОБА_9  та ОСОБА_13 вбачається, що  31 липня 2009 року близько 10 год.  в адміністративному приміщенні ферми  вони та декілька невідомих чоловік вирішували питання співпраці. Ніхто на них не здійснював психологічного та фізичного тиску. (т. 1; а. с. 242, 243).

          Начальнику УБОЗ УМВС  України в Рівненській області ОСОБА_9 подав заяву про вимагання лише 3 грудня 2009 року, тобто через 4 місяці після подій 31 липня того ж року.

          Є сумнівною та обставина, що дана заява подана  добровільно за значним  перебігом часу.

          Показання ОСОБА_9 в ході досудового слідства  супепчать  тим поясненням, які ним давалися в день події, тобто 31 липня 2009 року. Вони також суперечать  показанням підсудних, свідка ОСОБА_11 та іншим матеріалам справи.

                    Таким чином, вони не можуть  братися до уваги при  вирішенні питання щодо винності підсудних.  Суд вважає, що потерпілий та його брат ОСОБА_13, даючи  показання  

проти учасників правочину,  переслідують свої  інтереси, що випливають з недоброзичливої  співпраці із стороною договору про співпрацю та прикривають  неправомірну  поведінку підприємця  щодо виконання взятих зобов»язань по правочину.

          Оскільки обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_7 по вимаганню у ОСОБА_9 коштів за «кришування» ґрунтується виключно на показаннях  потерпілого та його брата, суд вважає, що їх вина є не доведеною досудовим слідством.

          По даному епізоду в ході дослідчої перевірки  винесено постанову про відсутність події злочину 31 липня 2009 року, яка є чинною на даний час, а тому у слідчого в ході досудового слідства  були відсутні правові підстави для пред»явлення підсудним обвинувачення по даному епізоду.

          Кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю, якщо про відмову  в порушенні справи по тому ж факту є не скасована постанова органу дізнання, слідчого прокурора.

          Таким чином, кримінальна справа в частині подій 31 липня 2009 року на фермі підприємця ОСОБА_9, що в с. Уїздці Здолбунівського району Рівненської області, відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_7 підлягає закриттю.

          Керуючись ст. 282 КПК  України; на підставі п. 11  ч. 1 ст. 6  того ж Кодексу, суд –

                                                                                                                                                                     -5-

п  о  с  т  а  н  о  в  и  в  :

          Провадження в частині епізоду, що мав місце 31 липня 2009 року на території ферми с. Уїздці  Здолбунівського району Рівненської області, стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України закрити у зв»язку з наявністю  постанови органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи по даному факту.

          На постанову може бути  подана апеляція в апеляційний суд Рівненської області протягом семи діб з моменту її проголошення через Здолбунівський районний суд.

          Суддя