Савранський районний суд Одеської області

Справа  № 2-а-230/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року                                                                       смт. Саврань

          Суддя Савранського районного суду Одеської області Лепеха В.А., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Савранському районі Одеської області про визнання дій управління неправомірними та зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як «Дитині війни»,  –

в с т а н о в и в:

          29 березня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Савранському районі Одеської області про визнання протиправними дій та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Савранському районі Одеської області та зобов‘язання нарахувати та виплати недоотриманого підвищення до пенсії як «Дитині війни»щомісячно державну соціальну допомогу за період з 1 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року в розмірі 1327,65 грн.     

Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що належить до соціальної категорії «Дитина війни»та, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року (далі Закон № 2195- IV), має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що виплати підвищення до пенсії проведені відповідачем у меншому, ніж передбачено Законом № 2195- IV розмірі, при зверненні до відповідача на початку 2011 року, в проведені перерахунку вказаної соціальної виплати відмовлено, позивачка просить задовольнити позовні вимоги.    

Також позивачка зазначила, що бездіяльністю відповідача грубо порушені її законні права, вона позбавлена права отримувати щомісячну доплату до пенсії в належному розмірі, що свідчить про нехтування правами громадян з боку відповідача.    

Представник відповідача подав до суду заперечення в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.    

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 з 1 серпня 1999 року отримує пенсію за віком, перебуває на обліку як «Дитина війни»і має право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до ст.. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року. Згідно зі статтею 6 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується - замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Ухвалою Савранського районного суду від 31 березня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду Савранського району Одеської області в частині зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»за період часу з 1 серпня по 28 вересня  2010 року залишені без розгляду.       

Крім того, 23 березня 2011 року позивачка звернулася до суду із письмовою заявою про розгляд справи за її відсутності.

У 2008 році в редакцію статті 6 Закону № 2195- IV внесені зміни Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107- VI (пункт 41 розділ II), (далі Закон № 107 - 6/2007), відповідно до яких «дітям війни»(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.    

Саме на підставі вказаної норми та в такому розмірі відповідачем проводяться виплати дітям війни з 01 січня 2008 року.    

У 2010 році позивачка отримує щомісячно соціальну виплату як «Дитина війни»- 49,80 грн.    

Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказані зупинення дії статті 6 Закону № 2195-ІУ у 2007 році, зміни її редакції у 2008 році визнані, неконституційними, а тому відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, положення Закону України № 107 - 6/2007 відповідно до якого проводяться соціальні виплати дітям війни у 2010 році втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.    

Відповідно до ст. 22  Конституції України конституційні права і свободи громадян гарантуються і не можуть бути скасовані.    

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.    

Згідно частини 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі не відповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.    

Крім того частина 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачає, що соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.    

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Савранському районі Одеської області, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог статті 6 Закону України № 2195 - IV і виплачувати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за той період, коли дія цієї норми не була зупинена, а з 22 травня 2008 року без обмеження строком.    

Оскільки Управління Пенсійного фонду України в Савранському районі Одеської області перерахунок та виплату підвищення до пенсії згідно зі статтею 6 Закону № 2195- IV позивачеві не провело, про свою відмову повідомило в відповіді № 246/Л-2 від 18 березня 2011 року, рішення про останнє не приймалося, чим допустило протиправну бездіяльність, тому права позивачки як "Дитини війни" підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог в межах строку звернення до адміністративного суду, враховуючи законодавчо встановлені правила про початок та закінчення перебігу строку, визначеного місяцями.    

Позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково, оскільки позовні вимоги в частині стягнення з відповідача недоплаченої суми підвищення пенсії в конкретно визначеному розмірі не підлягають задоволенню, так як питання про розрахунок розміру такого роду виплат відноситься до компетенції відповідача. Натомість відповідач зобов‘язаний здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачеві без визначення судом конкретного розміру доплат, що встановлені ст.. 6 Закону № 2195-ІV за період з 29 вересня 2010 року по 31 січня 2011 року з урахуванням виплачених сум.

На підставі ст. ст. 3, 22, 46, 48, 152 Конституції України, Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195 - IV від 18 листопада 2004 року, Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107 -VI від 28 грудня 2007 року, рішення Конституційного Суду України № 6 - рп від 09 липня 2007 року, рішення Конституційного Суду України № 10 - рп від 22 травня 2008 року, керуючись ст. ст. 71, 86, 158, 183-2 КАС України,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.    

Визнати бездіяльність Управління Пенсійною фонду України  в Савранському районі Одеської області  протиправною.    

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Савранському районі Одеської області  здійснити перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1 за період часу з 29 вересня 2010 року по 31 січня 2011 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.    

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Савранський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.   

Суддя           В. А. Лепеха