Справа № 11-12/2011
Категорія ст.190 ч.3 КК України
Головуючий у 1 інстанції Пулик М.В.
Суддя-доповідач Флісак Р.Й.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Флісака Р.Й.,
суддів Гриновецького Б.М. Іванів О.Й.,
з участю: прокурора Левенець Я,І.
захисника ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Рожнятівського районного суду від 28 вересня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
Вказаним вироком ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Нараїв Бережанського району Тернопільської області, житель АДРЕСА_1 українець, освіта вища, одружений, на утриманні неповнолітня дитина, не працює, раніше не судимий, громадянин України, -
засуджений:
- за ч.1 ст.190 КК України –на один рік обмеження волі;
- за ч.3 ст.190 КК Україпи –на чотири роки позбавлення волі;
- за ч.І ст.364 КК України - на два роки обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади, пов"язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на два роки;
- за ч.І ст.366 КК України –на один рік шість місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади, пов"язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями на підприємствах, установах, організаніях усіх форм власності строком один рік;
- за ч.2 ст.191 КК України –на два роки позбавлення волі з позбавленням права біймати керівні посади, пов"язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком два роки один 1місяць;
- за ч.2 ст.364 КК Україпн –на три роки шість місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, пов"язані з оргапізаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком три роки;
На підставі ст.70 КК України остаточно визначено ОСОБА_3 покарання за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим –чотири роки позбавленпя волі з позбавленням права обіймати керівні посади, пов"язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями на підприємствах, установах ,організаціях усіх форм власності строком три роки.
У відповідності до вимог ст.75 КК України засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі звільнено з випробуванням з іспитовим строком три роки.
Призначене ОСОБА_3 додаткове покарання постановлено звернути до реального виконання.
Згідно вимог ст.76 КК України на нього покладено певні обов’язки.
За ч.1 ст.209 КК України ОСОБА_3 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено попередньо обраний – підписку про невиїзд.
За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що він, працюючи на посаді голови правління Рожнятівського орендно-господарського ВАТ «Агрохім», зловживав службовим становищем, що заподіяло істотну шкоду та спричинило тяжкі наслідки інтересам юридичної особи; вчинив службове підроблення, заволодів чужим майном шляхом обману, повторно, у великих розмірах; заволодів чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем.
Судом встановлено, що злочини було вчинено за таких обставин.
21 квітня 2006 року Івано-Франківською філією АКБ «Мрія»та ВАТ «Агрохім», в особі ОСОБА_3, як голови правління цього товариства, укладено договір кредиту №63-06/70 про надання ВАТ «Агрохім»кредиту в сумі 100 000 грн. під заставу транспортних засобів, погодженою заставною вартістю 350 000 грн. Однак, після закінчення терміну дії цього договору, ВАТ «Агрохім»кредит в сумі 100 000 грн.не повернуло.
28 грудня 2006 року гр. ОСОБА_4, запропонував засудженому ОСОБА_3 продати йому екскаватор ЄО-262. 29 грудня ОСОБА_3,, без погодження з банком, реалізував ОСОБА_4 згаданий вище екскаватор-навантажувач, який перебував у заставі, погоджена ціна якого становила 10 000 грн., за 8 000 грн., з яких: 7 531 грн. 47 коп. використав для виплати заробітної плати працівникам товариства, а 468 грн. 53 коп. отримав сам під виглядом повернення йому фінансової допомоги.
На пропозицію ОСОБА_5, ОСОБА_3 погодився реалізувати йому трактор МТЗ-80. і 1 липня 2007 р засуджений. реалізував трактор МТЗ-80, за 7 тис. грн. ,погоджена ціна якого становила 15 тис. грн. та отримав з каси товариства кошти, як повернення йому фінансової допомоги,
Крім того, засуджений ОСОБА_3, як фізична особа, 20 квітня 2006 року в Калуському відділенні №2 Івано-Франківської філії АКБ «Мрія»одержав споживчий кредит на суму 5 тис.грн. для закупівлі оргтехніки. Після завершення дії кредитного договору 19 квітня 2007 року, ОСОБА_3 кредит банку не повернув, а отриману оргтехніку реалізував невстановленій досудовим слідством особі,
28 грудня 2005 року між Івано-Франківською філією "Приват Банку" та ВАТ "Агрохім" в особі ОСОБА_3, як голови правління цього товариства, було укладено кредитний договір № 2063/01/ IFRO про надання ВАТ "Агрохім" кредиту у вигляді поновлюваної кредитної лінії із загальним лімітом 184 000 грн. під заставу основних засобів позичальника. Крім цього, ВАТ "Агрохім" передало в іпотеку нерухоме майно, в тому числі пилораму та заправочний пункт, загальною вартістю 368246 грн. Цим договором було передбачено, що відчуження предмету іпотеки зоборонено.
В зв"язку із невиконанням зобов"язань по кредитному договору 05 березня 2007 року на майно ВАТ "Агрохім".було накладено арешт, а 30 березня і на рахунки.
18 липня 2007 року ВАТ "Агрохім", в особі голови правління ОСОБА_3, уклало договір №8 про спільну діяльність з ТзОВ "Українська лісова промислова заготівельна компанія", про переробку лісодеревини на території ВАТ "Агрохім".
23 серпня 2007 року ОСОБА_3 одержав 10 тис. грн. від ТзОВ, однак прибутковий касовий ордер в касовій книзі не зареєстрував, готівку в касу не здав., а гроші привласнив. Після цього, склав завідомо неправдивий документ про повернення йому фінансової допомоги в сумі 10 тис. грн.
4 лютого 2008 року ОСОБА_3, в якості директора ВАТ "Агрохім", із ПП "Неллі" уклав попередній договір купівлі-продажу про реалізацію пилорами та автозаправочного пункту ВАТ "Агрохім" за 150 тис. грн., вказавши банківські реквізити ДП МТС замість реквізитів ВАТ "Агрохіму" Одержавши кошти, засуджений платіжними дорученнями перерахував їх в місцеві бюджети, як страхові внески, перерахував ПДВ в держбюджет, провів інші відрахування, а також виплатив зарплату.
В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_3, просить вирок суду скасувати у зв'язку необґрунтованим виправданням засудженого за ст. 209 ч.1 КК України та м’якістю призначеного йому покарання, яке не відповідає тяжкості злочинів та його особі і постановити новий вирок, призначивши покарання без застосування ст.75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, прокурора Левенець Я.І., яка підтримала апеляцію, засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_2., які заперечували проти апеляції та вважали вирок суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав до її задоволення не вбачає.
Винуватість засудженого у вчиненні злочинів,передбачених ст.ст.190 ч. 1 і 3, 364 ч.1 і 2, 366 ч.1, 191 ч.2 КК України, доведена приведеними у вироку доказами, кваліфікація його дій є правильною і ці обставини не оспорюються в апеляції прокурора.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_3, суд врахував його щире каяття у вчиненому і позитивну характеристику, що на утриманні в нього є неповнолітня дитина та перестаріла матір, яка потребуї сторонньої допомоги, думку потерпілого, а також повне відшкодування шкоди. За таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене покарання із застосуванням ст. 75 КК України відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним та достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів. В зв’язку з наведеним, колегія суддів вважає, що твердження в апеляції про м’якість призначеного покарання ОСОБА_3, – необґрунтоване.
Оскільки 150 тис. грн., одержаних від ПП «Неллі»засуджений скерував на господарську діяльність підприємства, зокрема, для виплати заробітної плати, сплати податків, повернення фінансової допомоги, тобто ці кошти не були одержані внаслідок вчинення суспільно -небезпечного протиправного діяння, що передувало відмиванню коштів, тому суд обґрунтовано виправдав ОСОБА_3 за ст.. 209 ч.1 КК України.
Таким чином, твердження прокурора в апеляції про безпідставне виправдання засудженого за цим законом, суперечить здобутим доказам по справі, які не підтверджують винуватості ОСОБА_3
Враховуючи наведене, колегія суддів підстав до скасування вироку суду, про що йдеться в апеляції прокурора, не вбачає.
Керуючись ст..ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом 1 інстанції залишити без задоволення, а вирок Рожнятівського районного суду від 28 вересня 2010 року щодо ОСОБА_3,- без зміни.
Головуючий Р.Й. Флісак
Судді О.Й. Іванів
Б.М. Гриновецький
Згідно з оригіналом
Суддя Р.Й. Флісак