Справа № 22- 5238/2006р. Головуючий в 1 інстанції Рецебуринський Ю.І.
Категорія 41 Доповідач Молчанов С.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого Стельмах Н.С. Суддів: Молчанова С.І. Звягінцевої О.М. При секретарі Таранець В.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Тріо" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ТОВ „ Тріо" на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 березня 2006 року.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи,
ВСТАНОВИВ
В апеляційній скарзі представник відповідача за довіреністю ставить питання про скасування рішення Краматорського міського суду від 27.03.2006 року, яким частково задоволені позовні вимоги, стягнуто на користь позивача зарплата, індексація заборгованості по зарплаті, компенсація за невикористану відпустку, зарплату за затримку розрахунку, моральну шкоду, просив новим рішенням відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом було порушено вимоги матеріального та процесуального закону, не було ураховано, що у позивача перед відповідачем була нестача матеріальних цінностей, яка наказом по підприємству було погашена за рахунок заробітної плати, що суд не взяв до уваги при вирішенні спору.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 27 березня 2006 року з відповідача на користь позивача стягнуто заробітну плату з сумі 562.56 грн., суму індексації зарплати в розмірі 243.89 грн., компенсацію за невикористану відпустку за 2005 рік - 917.60 грн. у відшкодування моральної шкоди - 200 грн. та судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення в розмірі 30 грн.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду не підлягає скасуванню
З матеріалів справи вбачається, що у січні 2005 року позивач звернувся у суд з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди , посилаючись на те, що він з березня 2003 року перебував із відповідачем у трудових відносинах, працював барменом.
Наказом НОМЕР_1 його було звільнено на підставі ст.38 КЗпП України. При звільненні йому не сплатили заробітну плату за липень, серпень та листопад 2006 року на загальну суму 1050 грн., крім того, йому не виплачена компенсація за невикористану відпустку. В результаті невиплати розрахункових порушено його трудові права чим заподіяно моральну шкоду.
Просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 1050 грн., проіндексувавши її, середній заробіток за час вимушеного прогулу, компенсацію за невикористану відпустку за 2005 рік та у відшкодування моральної шкоди 800 грн.
Задовольняючи вимоги позивача частково, суд обґрунтовано виходив із того, що відповідач при звільненні позивача не проведено розрахунок, чим порушено вимоги ст. 116 КЗпП України, а тому він на підставі ст. 117 КЗпП України повинен нести матеріальну відповідальність передбачену законом.
Висновок суду про те, що відповідач повинен був розрахуватися з працівником у день звільнення, відповідає фактичним обставинам справи і доказам, які сторони надали суду.
Суд встановив, що адміністрація товариства звинуватила позивача у нестачі матеріальних цінностей, та відрахувала з його заробітку суми нестачі. Такі дії адміністрації не позбавляють її обов,язку розрахуватися з працівником у день звільнення, тому суд правильно застосував вимоги матеріального права, встановив, що право позивача порушено, поновив порушене право.
Доводи скарги про те, що з відповідачем було укладено договір про повну матеріальну відповідальність і у нього виявлена недостача товарів на суму 1369.26 грн., а тому відповідач мав право утримати її із заробітної плати позивача, не може бути прийнята до уваги, тому, що позивач не давав згоди на утримання з його заробітної плати сум у погашення недостачі і причина невиплати не є такою, що звільняє відповідача від санкцій передбачених ст. 1 і 7 КЗпП України.
При подачі апеляційної скарги відповідачем не було оплачено витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи, тому їх слід стягнути в розмірі 30.00грн.
Керуючись ч.1п.1 ст. 307, ст.308, 313, 315 ЦПК України
УХВАЛИВ
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Тріо" відхилити.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 березня 2006 року залишити без зміни.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо" м. Краматорськ витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи на рахунок Державного підприємства „ Судовий інформаційний центр" Код ЄДРПОУ 30045370 розрахунковий рахунок 26001014180002 відкритого акціонерного товариства „ Банк Універсальний" м. Львів, МФО банку 325707 у розмірі 30 (тридцять) грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.