Справа  № 2-185/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

30 березня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Крижанівська Г.  В. ,

при секретарі –                    Віштак С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» про стягнення банківського вкладу та штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «ІМЕКСБАНК» про повернення строкового банківського вкладу, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 05.03.2009 року між позивачем та Акціонерним комерційним банком «ІМЕКСАНК», правонаступником всіх прав та обов’язків якого є ПАТ «ІМЕКСБАНК», було укладено договір строкового банківського вкладу фізичної особи в національній валюті «Веселка» № 21-09/1, згідно умов якого банк приймає кошти вкладника в сумі 81000,00 грн. строком на 183 дні, на депозитний рахунок НОМЕР_1, зі сплатою 23% річних.

14.04.2009 року між сторонами даної справи було укладено договір про внесення змін до договору № 21-09/1 від 05.03.2009 року, згідно умов якого вкладник поповнює депозитний рахунок грошовими коштами в сумі 24326,00 грн., залишок грошових коштів після поповнення рахунку складав 105326,00 грн.

Позивач вказує, що протягом дії договору відсотки за договором нараховувались та виплачувались. Разом з тим, після закінчення строку дії договору сума депозиту повернута не була, а відтак просив стягнути суму вкладу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, три відсотки річних від простроченої суми та 5000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.   

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити заявлені вимоги та вказав, що просить повернути суму вкладу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми за період з листопада 2009 року по день ухвалення рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.03.2009 року між позивачем та Акціонерним комерційним банком «ІМЕКСАНК», правонаступником всіх прав та обов’язків якого є ПАТ «ІМЕКСБАНК», було укладено договір строкового банківського вкладу фізичної особи в національній валюті «Веселка» № 21-09/1, згідно умов якого банк приймає кошти вкладника в сумі 81000,00 грн. строком на 183 дні, на депозитний рахунок НОМЕР_1, зі сплатою 23% річних.

Дата зарахування коштів на рахунок визначена 05.03.2009 р, дата повернення коштів 07.09.2009 р.

Згідно п.2.2.2 договору вкладник зобов’язується внести у повному обсязі суму грошових коштів, встановлену в п.1.1 цього договору, готівкою, чи шляхом перерахування з іншого власного депозитного або поточного рахунку, в день укладання цього договору.  

Відповідно до п.2.4.4 договору, банк зобов’язаний повернути Вкладнику суму депозиту з нарахованими відсотками після закінчення терміну дії договору, на першу вимогу Вкладника, готівкою або в безготівковій формі за заявою Вкладника, шляхом перерахування на поточний рахунок, вказаний Вкладником.

14.04.2009 року між сторонами даної справи було укладено договір про внесення змін до договору № 21-09/1 від 05.03.2009 року, згідно умов якого вкладник поповнює депозитний рахунок грошовими котами в сумі 24326,00 грн., залишок грошових коштів після поповнення рахунку складав 105326,00 грн.

08.09.2009 року та 03.11.2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення депозитного вкладу в розмірі 105326,00 грн.

Листом від 18.11.2009 року № 2422 представник відповідача відмовив позивачеві у поверненні суми вкладу, посилаючись на проведення  службового розслідування стосовно посадових осіб 1-го відділення філії «ІМЕКСБАНК» у м. Києві.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Посилання представника відповідача на те, що позивачем не надані суду документи, які підтверджують внесення ним грошових коштів на депозитний рахунок НОМЕР_1, тобто недодержана письмова форма договору банківського вкладу, не може бути прийняте судом до уваги як таке, що не ґрунтується на доказах та спростовується наявними в матеріалах справи копією договору банківського вкладу фізичної особи в національній валюті «Веселка» № 21-09/1 від 05.03.2009 року та копією договору № 14.04.2009 р. про внесення змін до  договору банківського вкладу фізичної особи в національній валюті «Веселка» № 21-09/1 від 05.03.2009 року.

Відповідно до правила ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Таким чином, в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач не виконав передбачені договорами зобов’язання щодо повернення позивачеві вищевказаної суми в обумовлені договором строки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора  зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

105326,00 грн.* 3 % /365*515 = 4458,31 грн.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу за договором з урахуванням індексу інфляції підлягають задоволенню за весь час прострочення в межах заявлених вимог, оскільки відповідно до положень ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

А відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення в межах заявлених позовних вимог, тобто з 1 листопада 2009 року по 30 березня 2011року

105 326,00 грн. х 113/100-105326,00 = 13 692,38 грн.

Оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідачем порушено передбачений договором порядок повернення вкладу позов в цій частині підлягає задоволенню.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням прав позивача, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до роз’яснення Пленуму Верховного Суду України п.2 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування моральної шкоди розглядаються, зокрема, при порушенні зобов’язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов’язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Разом з тим, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає право споживача на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією (роботою чи послугою, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб) у випадках, передбачених законодавством.

Оскільки в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження та обставина, що саме порушення споживчих прав позивача було пов’язане з небезпекою для його життя і здоров`я, позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення як такі, що не ґрунтуються на нормах закону.

Судові витрати по справі суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 614, 625, 1060 ЦК України, ст. ст.10, 57, 60, 61, 88, 215,224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» про стягнення банківського вкладу та штрафних санкцій – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 123 476 (сто двадцять три тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 69 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» на користь ОСОБА_1 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» на користь держави 1234 (одну тисячу двісті тридцять чотири) грн. 76 коп. у відшкодування судового збору.

Заочне рішення може бути  переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про  перегляд  заочного рішення  може бути  подано  протягом  десяти днів з дня отримання  його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.     

Суддя                                                                                          Г. В. Крижанівська