Справа № 2a-208/2007p.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді - Костюкевича O.K.
при секретарі - Олексюк Т.В.,
з участю прокурора - Леньшина Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за позовом військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частини А-3186 про стягнення заборгованості по речовому забезпеченню,-
встановив:
21.02.2007 року військовий прокурор в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до військової частини А-3186 про стягнення заборгованості по речовому забезпеченню.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що у військову прокуратуру Луцького гарнізону звернувся із заявою про захист своїх законних інтересів колишній військовослужбовець військової частини А-1416 (правонаступник військова частина А-3186) старший сержант запасу ОСОБА_1 позивач по справі. Останній у період з 11.10.1999 року по 20.10.2004 року проходив військову службу у військовій частині А-1416 та в цей же період перебував на речовому забезпеченні у вказаній військовій частині. Згідно наказу командира військової частини А-1416 за № 241 від 20.10.2004 року позивач звільнений з військової служби в запас та з 22.10.2004 року виключений з списків особового складу військової частини А-1416.
Покликається на те. ОСОБА_1 після звільнення з військової служби непрацевлаштований, має на утриманні неповнолітню дитину та внаслідок свого фізичного стану та скрутного матеріального становища не може самостійно захистити свої порушені права та реалізувати процесуальні повноваження. Крім того, він неодноразово звертався до посадових осіб війської частини А-1416 та військової частини А-3186 щодо виплати йому компенсації за речове майно передбачене Законом України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.2004 року „Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час", проте останні свої зобов'язання щодо виплати компенсації за речове майно не виконали.
Просить суд поновити строк звернення до суду з позовом про захист своїх прав та інтересів громадянину ОСОБА_1 та стягнути з військової частини А-3186 на його користь грошову компенсацію за речове майно в розмірі 3292,41 грн.
Прокурор Леньшин Д.В. у судовому засіданні підтримав позовну заяву з підстав в ній зазначених. Просив суд її задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, проте подав на адресу суду письмову заяву в якій просить суд розглядати справу у його відсутності. Позов підтримує в повному об'ємі.
2
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте подав на адресу суду письмову заяву в якій просить суд розглядати справу у його відсутності. В задоволенні позову просив відмовити.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з виписки з наказу командира військової частини А-1416 від 20.10.2004 року за № 241 (а.с.6) позивач ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас у зв'язку зі скороченням штатів. Згідно довідки (а.с.7) виданої цією ж частиною позивачу, судом встановлено, що останній знаходився на речовому забезпеченні у військовій частині А-1416 до звільнення з військової служби в запас.
З довідки від 12.02.2007 року (а.с.8) суд встановив, що правонаступником військової частини А-1416, згідно наказу командувача № 04 14 АвК від 05.02.2004 року призначена військова частинпа А-3186.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Заборгованість за належне позивачу згідно норм вищезазначеного Закону речове майно складає 3292,41 грн., що підтверджується відповідною довідкою-розрахунком виданою військовою частиною А-3186 від 23.06.2005 року за № 147(а.с.9).
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на Закон України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів", оскільки військова частина А-3186 свої зобов'язання перед позивачем щодо виплати компенсації за речове майно не виконала, що призвело до пропуску останнім строків звернення до суду з позовом про захист своїх порушених прав та інтересів, та враховуючи те, що ОСОБА_1 після звільнення з військової служби на даний час непрацевлаштований, має на утриманні неповнолітню дитину, враховуючи фізичний стан та скрутне матеріальне становище останнього, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 6, 17, 159, 161-163 КАС України, ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст. 20, 36-1 Закону України „Про прокуратуру", суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про захист своїх прав та інтересів.
Стягнути з військової частини А-3186 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за речове майно в розмірі 3292 грн. (три тисячі двісті дев'яносто дві гривні) 41 коп. (сорок одну копійку).
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня її проголошення та подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили
3
після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.