АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-872 /2006 р Головуючий у І інстанції: Івашкович І.І.
РІШЕННЯ Іменем України
27 липня 2006 року м, Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого Павліченка С.В.
суддів: Куштана Б.П., Фазикош Г.В.
при секретарі Байзат С.Ю., з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника Акціонерно-комерційнорго банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", ОСОБА_3, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерно-комерційнорго банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", приватного підприємця ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною,
встановила:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Акціонерно-комерційнорго банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", приватного підприємця ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною.
Позивачка зазначала, що відповідач ОСОБА_2, який є її чоловіком 27 травня 2004 року уклав договір порукиНОМЕР_1 з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" а наступного дня договір був виконаний і ОСОБА_2 сплатив банку 46 000 грн.
ОСОБА_1 вважала, що договір поруки не відповідає вимогам закону, оскільки ОСОБА_2 без її згоди розпорядився спільним майном подружжя в порушення ст 63,65 СК України.
В процесі розгляду справи позивачка змінювала підстави вимог та доповнювала позовні вимоги і крім того просила визнати договір удаваним та стягнути з "Укрсоцбанку" 37701 грн. 42 коп.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 10 квітня 2006 року позов задоволений частково.
Визнано недійсним договір поруки НОМЕР_1 від 27 травня 2004 року, а в іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі "Укрсоцбанку" ставиться питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про відмову у позові щодо всіх вимог.
Зазначається, що позивачка не довела своїх вимог, тому рішення суду необгрутоване.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають рішення суду законним і обгрунтованим.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
При розгляді даної справи суд першої інстанції дійшов до висновку, що при виконанні договору поруки ОСОБА_2 розпорядився спільним майном подружжя без згоди дружини і з цих підстав визнав договір поруки недійсним.
В рішенні суду відсутні посилання на конкретну норму ЦК України за якою правочин визнано недійсним, однак з тексту рішення вбачається, що договір поруки визнаний недійсним на підставі ч.1 ст. 203 ЦК України, оскільки були порушені норми ст.63 п.З та 65 СК України.
Колегія суддів уважає, що суд при постановленні рішення в частині визнання правочину недійсним базувався на висновках, які не відповідають обставинам справи.
Матеріали справи, зокрема договір поруки НОМЕР_1 свідчать, що дана угода укладена між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 як суб'єктом підприємницької діяльності, приватним підприємцем і не передбачала використання чи відчуження спільного майна подружжя ОСОБА_1, ОСОБА_2.
Таким чином зміст договору поруки не суперечив вимогам чинного законодавства, що регулює майнові права подружжя.
Факт виконання ОСОБА_2 умов договору, як вказує позивачка, за рахунок спільного майна не може бути підставою для для визнання угоди недійсною, оскільки текст угоди не передбачав можливості такої дії.
Зазначені обставини, відповідно до п.З ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і відмови у позові в цій частині.
Керуючись ст. 203, 215 ЦК України, ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області,
рішила:
Апеляційну скаргу Акціонерно-комерційнорго банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10 квітня 2006 року в частині визнання недійсним договору поруки НОМЕР_1 від 27 травня 2004 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерно-комерційнорго банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", приватного підприємця ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною відмовити.
В іншій частині рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10 квітня 2006 року залишити без змін.
Рішення проголошене, набирає законної сили з моменту його проголошення і відповідно до ст. 326,327 ЦПК України може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.