Справа № 1-66

2007 рік

ВИРОК

 ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

25 травня 2007 року                                                                                 місто     Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Поповича С.С.

з участю секретаря Черкес У.О.

прокурора Баландіної Ю.Ю.

захисника адвоката ОСОБА_2.

адвоката представника потерпілої ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківська кримінальну

справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки м.

Івано-Франківська, проживає АДРЕСА_1, освіта середня спеціальна, не працює,

розлучена, на утриманні малолітня дитина віком чотири роки, українки, громадянки України,

раніше не судимої,

за ст. 185 ч.1 КК України

установив:

Підсудна ОСОБА_1. вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Злочин вчинено за наступних обставин.

Восени 2005 року, точної дати не встановлено, приблизно у вересні-жовтні 2005 року підсудна перебуваючи разом зі своїми подругами у сауні спорткомплексу „Олімп" котрий знаходиться у місті Івано-Франківську по вул. Сахарова, скориставшись тим, що за нею ніхто не спостерігає, таємно викрала золоті вироби ( золотий ланцюжок з кулоном, обручку та два кольца) загальною вартістю 2200 гривень.

В судовому засіданні підсудна свою вину в скоєному вище визнала повністю та пояснила, що злочин вчинила саме при викладених вище обставинах. У вчиненому чистосердечно розкаюється, просить суд суворо її не карати.

Цивільний позов визнала частково, вартість викраденого згідна повернути, а в частині стягнення моральної шкоди вимог не визнала.

Крім повного визнання вини самою підсудною її вина також повністю доведена як показами потерпілої по справі, свідка, так і матеріалами справи.

Так, потерпіла ОСОБА_4. суду ствердила, що восени 2005 року, приблизно у вересні-жовтні, вона разом з подругами, в тому числі і підсудною, були у сауні і вона зняла з себе вказані золоті речі та поставила їх на столику в сауні, після пішла додому зразу не зауваживши за ці речі, після стала розпитувати у подруг чи не бачили вони цих речей, а через кілька місяців підсудна сама призналась, що дійсно забрала її золоті вироби, але повернути не хотіла тому вона звернулась у міліцію. Визнала, що підсудна повернула їй 300 гривень, але це ті гроші котрі підсудна зняла з викраденої у неї карточки, а не як компенсація за золоті вироби. Позовні вимоги підтримала, моральну шкоду вбачає у тому, що викрадені речі були для неї дорогі, обручка освячена у церкві, а перстені були сімейною реліквією, ланцюжок - подарок подруги.

Свідок ОСОБА_5 суду підтвердила, що дійсно восени 2005 року, приблизно у вересні вона з подругами, в тому числі потерпілою, підсудною були в сауні спорткомплексу „Олімп". Після потерпіла повідомила, що у неї пропали золоті вироби. А у грудні 2005 року підсудна призналась в тому, що забрала ці золоті речі. У міліцію їхали разом з підсудною і вона теж говорила що забрала ці речі, а після загубила.

2

Вина підсудної підтверджується також матеріалами справи.

Зокрема, 12 січня 2006 року дізнавачем Вовчинецького відділу міліції було складено протокол про обставини даного злочину і підсудна записала на ньому власноручно, що вину свою визнає ( а.с. 2 ). Також підсудна власноручно написала тоді ж заяву на ім"я начальника Івано-Франківського МВВС у якій зазначила, що восени 2005 року перебуваючи в сауні таємно викрала золоті речі які належали ОСОБА_4 (а.с. 12 ).

У своєму письмовому поясненні від 10 січня 2006 року підсудна вказала, що у кінці вересня, точної дати вона не пригадує, разом з потерпілою та іншими подругами відпочивали у сауні, що по вул. Сахарова. Виходячи з сауни побачила що на столі лежать золоті речі і забрала їх. Куди потім поділося золото не знає (а.с. 13-14).

Досліджені судом докази дають підстави прийти до достовірного висновку про те. що підсудна дійсно вчинила таємне викрадення чужого майна ( крадіжку ) і її дії слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 1 КК України.

Призначаючи підсудній покарання суд враховує як ступінь тяжкості вчиненого, так і особу винної.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність підсудної суд вважає те, що вона вперше притягається до кримінальної відповідальності, повністю визнала свою вину у скоєному, ще до порушення кримінальної справи сама визнала це потерпілій та іншим, чистосердечно розкаялася, позитивно характеризується, її сімейне становище ( розлучена, має на триманні неповнолітнього сина 2002 року народження), її матеріальне становище (не працює, у 2005-2006 роках перебувала на обліку у центрі зайнятості).

Обставин які обтяжують вину підсудної суд не вбачає.

За таких обставин, суд вважає, що покарання підсудній слід обрати покарання в межах санкції ст. 185 ч. 1 КК України у вигляді штрафу в сумі 600 гривень.

Потерпіла як цивільний позивач подала суду позов про стягнення з підсудної 2200 гривень матеріальної шкоди та 2000 гривень моральної шкоди.

Факт спричинення потерпілій матеріальної шкоди в сумі 2200 гривень підтверджується матеріалами справи, цю суму визнала і підсудна. І в цій частині позов слід задовольнити повністю. При цьому суд не вбачає підстав зараховувати 300 гривень повернуті потерпілій виходячи з того, що потерпіла не заперечуючи факту їх отримання в той же час пояснила, що ці гроші отримані у зв'язку з іншими підставами. В частині стягнення моральної шкоди з врахуванням обставин справи та особи підсудної суд вважає, що позов слід задовольнити частково, в сумі 500 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною за ст. 185 ч.1 КК України та призначити їй покарання - 600 гривень штрафу у дохід держави.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь ОСОБА_4 2200 гривень у відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином та 500 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Запобіжний захід засудженій до набрання вироком законної сили залишити попередньо обраний - підписку про невиїзд.

На вирок протягом 15 діб з часу його проголошення може бути подана апеляція до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд.