Судова справа №  0515/2-149/2011                         

                         25 лютого 2011 року                                                                   м. Докучаєвськ

            Докучаєвський міський суд Донецької області у складі:

                          головуючого –судді Сєліна Є.В.,

                          при секретарі – Паніхіної Г.С.,

                          з участю: позивача –ОСОБА_1,

                                           відповідача –ОСОБА_2,

                                           третьої особи –ОСОБА_3,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м. Докучаєвська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа –ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

04.02.2011р. із вказаним позовом до суду першої інстанції звернулась позивачка. В обґрунтування своїх вимог вона зазначила, що із відповідачем раніше перебувала в зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дитину –доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після його розірвання залишилась проживати з нею. На теперішній час донька навчається на першому курсі денного відділення Докучаєвського технікуму Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського та потребує у зв’язку з цим матеріальної допомоги. Оскільки відповідач має можливість її надавати, однак цього не робить, позивачка звернулась до суду з вимогою про стягнення з нього аліментів.

Позивачка у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, давши пояснення, аналогічні тим, що зазначені у позовній заяві, проти ухвалення рішення у попередньому судовому засіданні не заперечувала.

Третя особа у судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивачки, проти ухвалення рішення у попередньому судовому засіданні не заперечувала.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти стягнення з нього аліментів та судових витрат, у тому числі і витрат на правову допомогу адвоката, проти ухвалення рішення у попередньому судовому засіданні не заперечував.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з винесенням судового рішення у попередньому судовому засіданні за наступних підстав:

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України, ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 174 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 174 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши про це усну або подавши письмову заяву.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду»передбачено, що визнання позову повинно бути безумовним, а якщо у справі беруть участь кілька відповідачів, то ухвалення рішення про задоволення позову за наявності для цього законних підстав можливе лише у разі визнання позову всіма відповідачами.

Цим же пунктом визначено, що ухвалюючи рішення по суті спору чи постановляючи ухвали в попередньому судовому засіданні, суд у мотивувальній частині судового рішення зазначає лише про дії сторін щодо розпорядження своїми процесуальними і матеріальними правами та здійсненні судом заходи з перевірки таких дій.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач визнавши позов розпорядився своїм процесуальним правом безумовно та усвідомлено, знаючи про наслідки своєї розпорядчої дії, яка не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 209, 212-215, ЦПК України, на підставі ст.ст. 84, 180-183  та 191 СК України, враховуючи вимоги постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа –ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 лютого 2011 року і до 31 червня 2013 року.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правову допомогу у розмірі 150грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. на ім’я отримувача –фінансове управління Докучаєвської міської ради: код ОКПО 34687242, розрахунковий рахунок –314119537700039, МФО 834016 в ГУ ДКУ у Донецькій області.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. на ім’я отримувача –державний бюджет Ворошиловського району м. Донецька: код ОКПО 34686537, розрахунковий рахунок –31216259700004, МФО 834016 в ГУ ДКУ у Донецькій області.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Докучаєвський міський суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя