Справа № 2-490/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

18 лютого 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:  

головуючого судді          Щербакова С.О.,

при секретарі              Стрекоченковій І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,–

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.     

Свої вимоги мотивує тим, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір позики, а саме від 23 квітня 2009 року, згідно якого ОСОБА_1 передав останньому в борг суму в розмірі 81 500 грн., яку ОСОБА_2 зобов’язався повернути не пізніше 30 жовтня 2009 року, але протягом восьми місяців було повернено лише 25 000 грн. На день подачі позову сума боргу з урахуванням інфляції становить 66 105,83 грн. Не зважаючи на встановлений строк повернення коштів, ОСОБА_2 добровільно у встановлений строк борг не повертає, посилаючись на відсутність коштів, у зв’язку з чим, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 суму основного боргу у розмірі 56 500 грн., пені –7722,33 грн., 5% річних – 1883,50 грн., а всього 66 105,83 грн.    

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вказував, що за час розгляду справи відповідачем було повернуто в рахунок погашення боргу по розписці 5000 грн.  

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, в якій заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що ним дійсно була складена розписка про отримання суми позики в розмірі 81 500 грн., але сума боргу фактично відноситься до боргових зобов’язань ТОВ «Квінт», в якому він був директором до 01.04.2009 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що 23 квітня 2009 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 81 500 грн., які він зобов’язався повернути не пізніше 30 жовтня 2009 року, що підтверджується розпискою, виданою відповідачем. Після чого, ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу за вказаним договором позики представнику позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 була повернута сума позики на загальну суму 30 000 грн., що підтверджується розписками від 23.04.2009р. та від 23.06.2010р.   

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Таким чином, відповідач, в силу закону, повинен був повернути ОСОБА_1 суму коштів, взяту по договору позики.

Частина перша статті 1049 ЦК України передбачає повернення позики у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Отже, суд дійшов висновку, що на день розгляду справи відповідач повинен повернути позивачу основну суму боргу в сумі 51500 грн. Заперечення відповідача стосовно того, що сума боргу відноситься до боргових зобов’язань, що виникли між ТОВ «Квінт»та ТОВ «Атлантіс»не є підставою для відмови у позові, оскільки розписка від 23.04.2009 року складена між двома фізичними особами та у встановленому порядку не визнавалась судом недійсною.

Крім цього, відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) вважається грошова сума або інше майно, яке боржник зобов’язаний передати кредитору у випадку порушення боржником зобов’язання.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що у разі якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві.  

Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошима боржник зобов’язаний сплатити відсотки.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на отримання від позичальника відсотків від суми позики. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.  

При здійснені розрахунку суми пені, позивачем помилково зазначений розмір подвійної облікової ставки НБУ, оскільки до даних правовідносин законом не передбачений подвійний розмір облікової ставки і такий розмір не встановлений розпискою. У зв’язку з цим судом було зроблено перерахунок пені з урахуванням облікової ставки НБУ виходячи з наступного розрахунку: (за період заборгованості  30.10.09 –26.11.09) 71500,00 х 26 х 10,25%/365/100 = 522,05 грн. + (за період заборгованості 27.11.09 –27.12.09) 66500,00 х 30 х 10,25%/365/100 = 560,24 грн. +   (за період заборгованості 28.12.09 –30.03.10) 61500,00 х 92 х 10,25%/365/100 = 1588,89 грн. + (за період заборгованості 31.03.10 –07.06.10) 56500,00 х 68 х 10,25%/365/100 = 1078,92 грн. + (за період заборгованості 08.06.10 – 14.06.10) 56500,00 х 7 х 9,5%/365/100 = 102,94 грн., згідно якого підлягає стягненню сума пені  у розмірі 3853,04 грн.    

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки розмір 5 процентів, який позивач застосовує при розрахунку суми боргу не передбачений законом щодо правовідносин між позивачем та відповідачем, а також враховуючи те, що розпискою від 23.04.09 не встановлено такого розміру, суд вважає що стягнення з відповідача саме 5% річних від простроченої суми виконання грошового зобов’язання є необґрунтованим, проте, суд вважає за необхідне в цій частині позовних вимог перерахувати суму річних від простроченої суми заборгованості відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 3% річних, який складає 1130,09 грн.      

За таких обставин, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 у односторонньому порядку не виконує взяті на себе зобов’язання за договором позики, суд вважає за можливе стягнути з нього на користь позивача суму основного боргу у розмірі 51 500 грн., пені у розмірі 3853,04 грн. та три проценти річних з простроченої суми у розмірі 1130,09 грн., а всього 56 483,13 грн.  

Враховуючи вимоги ст.88 ЦПК з відповідача підлягає стягненню сума судових витрат, понесених позивачем пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме –564,83 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат з ІТЗ.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526-527, 536, 549, 625, 1046, 1047-1049 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11,60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.     

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики з урахуванням пені та 3% річних у розмірі 56 483 (п’ятдесят шість тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 564 грн.00 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду міста Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Нахімовський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                              /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                        С.О. Щербаков