Судове рішення #1444539
Справа № 22-ц-2173/2007р

Справа 22-ц-2173/2007р.                                         Головуючий 1-ї інстанції- Бутенко В.М.

Категорія: відшкодування шкоди                                           Доповідач - Коростійова В.І.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

19 квітня 2007року                                                                                             м. Харків

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Коростійової В.І.,

суддів -                                                                     Котелевець А.В.,

Кіпенка І.С.

при секретарі - Гайворонській І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 8 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої недоліками товару, -

 

встановила:

 

В лютому 2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до . ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

При цьому ОСОБА_3 і ОСОБА_2 просили стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду, спричинену кожному з них продажем відповідачкою неякісного товару відповідно по 75 грн. і 257 грн. 81 коп.; та моральну шкоду - по 20 000 кожному (а.с. 2-5).

7         лютого 2007 року ОСОБА_3 і ОСОБА_2 подали до суду заяву про

забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1, що знаходиться в АДРЕСА_1 та на грошові кошти, що знаходяться у відповідачки або в інших осіб (а.с. 6).

Ухвалою судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 8 лютого 2007 року заява задоволена.

Постановлено накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_1 і знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та у третіх осіб, грошові кошти, що належать ОСОБА_1 і знаходяться на банківських рахунках міста Ізюма. Заборонено Ізюмській державній нотаріальній конторі та РЕВ ДАІ ГУМВС в Харківській області вчиняти дії по відчуженню всього майна, що належить ОСОБА_1

В        апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що на виконання оскаржуваної ухвали

було накладено арешт на майно належне їй на загальну суму 342 000 грн., а саме:

·  нежиле приміщення по вулиці Соборній, 49/1 кв. 24 в м. Ізюм, загальною площею 39,4 кв.м., вартістю 202 080 грн.;

·  нежиле приміщення по вулиці Соборній, 49/1 кв. 22 в м. Ізюм, загальною площею 39,4 кв.м., вартістю 202 080 грн.;

·  автомобіль "Мерседес - Е - 220", державний номерний знак НОМЕР_1, 2001 року випуску, вартістю 100 000 грн.;

·  автомобіль "Ауді - 100", державний номерний знак НОМЕР_2, 1985 року випуску, вартістю 25 000 грн.

Позов же заявлено на загальну суму 40 350 грн. 81 коп.

Крім того, арештовані її розрахункові рахунки в "Промінвестбанку" та банку "Аваль", що перешкоджає їй, приватному підприємцю, здійснювати свою господарчу діяльність.

Посилаючись на вказані обставини, просила ухвалу суду змінити, залишивши забезпечення позову щодо накладення арешту на приміщення, належного їй магазину за адресою: місто Ізюм, вул. Соборна, 49/1 вартістю 202 080 грн.

 

2

 

В іншій частині забезпечення позову скасувати.

На апеляційну скаргу ОСОБА_3 і ОСОБА_2 подали заперечення, в яких вважали апеляційну скаргу безпідставною, а ухвалу судді законною і обгрунтованою.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд зазначені вимоги закону не врахував та арештував майно позивачки вартістю, яка перевищує заявлені позивачами вимоги.

Матеріали справи свідчать, що відповідачка є приватним підприємцем.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суди повинні враховувати, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Заходи вжиті суддею по накладенню арешту на банківські розрахункові рахунки приватного підприємця, відповідачки ОСОБА_1, в філіях банків „Промінвестбанк" і „Аваль" перешкоджають здійсненню нею господарської діяльності.

Судова колегія дійшла висновку, що для забезпечення позову достатньо буде накладення арешту на нежиле приміщення, яке розташоване за адресою місто Ізюм, вул. Соборна, 49/1 вартістю 202 080 грн., що буде співмірним заявленому позову, а тому вважає за необхідне ухвалу суду змінити.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 3 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, ст. 313, п. 5 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

 

ухвалила:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 8 лютого 2007 року в частині накладення арешту на нежиле приміщення, яке належить ОСОБА_1 і розташоване за адресою місто Ізюм, вул. Соборна, 49/1 залишити без змін.

Інші заходи забезпечення позову вжиті ухвалою судді Ізюмського міськрайсуду Харківської області від 8 лютого 2007 року скасувати.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню по справі.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація