Справа № 22ц-10617/2007 р. Головуючий
Категорія -21 (4) 1-й інстанції - Тарасенко О.В.
Доповідач - Карнаух В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року квітня 24 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області
в складі: головуючого - Михайлів Л.В.,
суддів - Карнаух В.В., Братіщевої Л.А., при секретарі - Чубіній А.В.
за участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу по апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 грудня 2006 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення моральної шкоди з відповідача.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що працював в ШБУ ВАТ «КЗРК» в шкідливих умовах праці. Під час роботи в шкідливих умовах праці він отримав професійне захворювання.
За висновком МСЕК від 15.06.2006р. йому вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності і встановлена З група інвалідності.
В зв'язку з професійним захворюванням та втратою професійної працездатності йому - позивачу спричинено моральну шкоду, оскільки він втратив професійну працездатність, став інвалідом, що призвело до неможливості утримувати належним чином сім'ю, змушений відмовитись від активного життя.
Згідно ст. ст. 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (надалі - Закону), як вважає позивач, відповідач зобов'язаний виплатити йому страхову суму за моральну шкоду в розмірі 75 000 грн.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від" 13 грудня 2006 року його позов до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення моральної шкоди задоволено частково.
З відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь позивача стягнуто 37 500 грн.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. Суд не взяв до уваги, що на підставі ст. 77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту "е" пункту 2 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності". Суд неправильно керувався ст. 34 Закону України" Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності", порушив ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення скасувати з постановлениям нового рішення відповідно до п. п. 4, ч.1 ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ВАТ «КЗРК», де працював у шкідливих умовах, в зв'язку з чим отримав професійне захворювання. Дані обставини підтверджуються письмовими доказами справи, проти чого не заперечували учасники процесу.
Згідно довідки МСЕК від 15.06.2006р.ОСОБА_1 вперше було встановлено 50% втрати професійної працездатності, а також визнано інвалідом 3 групи.
Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону завданням страхування від нещасного випадку та професійного захворювання є відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
Відшкодування моральної шкоди здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат (п. п. «е» п.1 ч.1 ст. 21, ч.З ст. 28 Закону). Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається у судовому порядку і не може бути вищою двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від інших страхових виплат, як зазначено в ч.З ст. 34 Закону (далі Закон №1105- ХІУ від 23.09.1999р.).
Згідно п.27 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» (далі Закон №3235-ІУ від 20.12.2005р.) призупинено дію на 2006 рік абзацу 4 ст. 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), пп. «е» п.1 ч.1 ст. 21, частини 3 ст. 28 та ч.З ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005р. «Качко проти України» у випадках, коли з набуттям чинності певного закону, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий
раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Як встановлено судом, у позивача право на відшкодування моральної шкоди виникло у 2006 році, на підставі довідки МСЕК від 15.06.2006р., тобто коли дія Закону №1105-ХІУ від 23.09.1999р. в частині стягнення моральної шкоди була призупинена дією Закону №3235-ІУ від 20.12.2005р.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача моральну шкоду і находить можливим рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення по справі, якимОСОБА_1 відмовити в його позовних вимогах про стягнення моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 303,307, п.4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 грудня 2006р. -скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 в його позовних вимогах до
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на вир'обництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі
про відшкодування моральної шкоди.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.