ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
ПОСТАНОВА
Іменем України
06.09.2006 | Справа №2-15/12918-2006А |
12 годин 20 хвилин
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі
Судді Іщенко І.А.
при секретарі Козлової Г.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За участю представників сторін:
Від позивача - Плачкова Г.К. провідний спеціаліст відділу забезпечення надходження та використання коштів штрафних санкцій Кримського республіканського відділу Фонду соціального захисту інвалідів, довіреність № 04-4/19 від 04.07.06 р., у справі
Від відповідача – Мезенцева Д.Д. представник за довіреністю № 5 від 24.02.06 р., у справі
За адміністративним позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (95017 АР Крим м. Сімферополь, пр. Кірова, 51-52/10а)
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський склотарний завод” (95040 АР Крим м. Сімферополь, вул.. Індустріальна, 41
Про стягнення 21176.00 грн.
Обставини справи: Позивач – Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до господарського суду АР Крим з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський склотарний завод” про стягнення 21176.00 грн.
Позивач заявою від 28.08.06 р. № 04-4/1548 у порядку статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України просить виключити із прохальної частини позовної заяви пункт 2 про зобов’язання вчинити відповідачем розрахунок та сплату пені за період з 18.04.06 р. по день сплати і стягнути з відповідача штрафну санкцію у розмірі 21176.00 грн.
Відповідач проти позову заперечує по мотивами викладеним у відзиву на позов № 1083 від 28.08.06 р. (а.с 34-35)
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивач, відповідача, суд -
ВСТАНОВИВ:
Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до пункту 12 Положення „Про Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів” є юридичною особою.
Зі звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою 10 - ПІ за 2005 рік (а.с. 6), вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача складає 447 чоловік, у зв'язку з чим норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» складає 18 робочих місця, фактично зайнято тільки 16 робочих місць.
Стаття 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (ч.1) встановлює для підприємств, установ, організацій всіх форм власності нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% загальної чисельності тих, що працюють, а якщо працює від 15 до 25 чоловік в кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачене законом.
Стаття 20 Закону передбачає, що підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», сплачують у відповідне відділення фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідами.
Згідно частини1 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» працевлаштування інвалідів проводиться органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів.
Окрім цього, в пункті 10 Положення «Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів», затвердженого Постановою КМУ від 03.05.95 р. передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їх здібностей і професійних навиків відповідно до висновків МСЕК.
Відповідно до пункту 5 Положення «Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів» підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх в колективний договір, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення і відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосуванні) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Згідно наказам відповідача від 10.01.05 р. № 9 (а.с. 68) до штатних розкладів відповідача введені посади, для працевлаштування інвалідів.
Згідно наказу № 67 від 23.03.05 р. по затвердженню комісії по проведенню атестації робочих місць, призначених для інвалідів (а.с. 69), виданому постійно діючою комісією, створені робочі місця визнані такими, що відповідають вимогам, що пред'являються, до робочого місця інваліда.
Згідно сповіщенню відповідача від 18.02.05 р. позивач був повідомлений про створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача (а.с.72).
Згідно пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого ухвалою КМУ від 26.09.02 р., Фонд соціального захисту населення діє у складі Міністерства праці.
По пункту 3 Положення, одним із завдань Фонду є проведення контролю за дотриманням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до п.п. 3 п. 4 і п.п. 3 п. 5 Положення, Фонду надано право проводити контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами установами і організаціями всіх форм власності сум штрафних санкцій за недотримання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів і проводити перевірки підприємств щодо їх дотримання ними нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Як слідує з аналізу вказаних положень законодавства про соціальний захист інвалідів, обов'язок підприємства по створенню робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Нормами чинного законодавства про соціальний захист інвалідів на підприємства покладений обов'язок тільки по забезпеченню певної кількості робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Тому, обов'язок по працевлаштуванню інвалідів покладається на органи, перераховані в статті 18 Закону. Таким чином, обов'язок по працевлаштуванню інвалідів покладається у тому числі і на Фонд.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач сповістив позивача про наявність робочих місць, на які могли бути працевлаштовані інваліди, а також районні центри зайнятості і місцеві ради народних депутатів.
Так, згідно документам, наявним у справі, представленим як відповідачем, так і по запиту суду, про наявність робочих місць, на які могли бути працевлаштовані інваліди, були сповіщені Сімферопольський міський центр зайнятості (а.с. 74), міністерство праці та соціального захисту м. Сімферополь (а.с. 70), Управління праці та соціальної захисту населення (а.с. 71), Сімферопольське міської товариство інвалідів (а.с. 74).
Також відповідачем були представлені докази того, що відповідач у 2005 р. здійснював працевлаштування інвалідів як самостійно, так і по направленню відповідними органами (заяви про прийом на роботу, накази про прийом на роботу).
Позивачем не було надано доказів того, що органами, що здійснюють працевлаштування інвалідів, інваліди до відповідача направлялись, або влаштовувалися самостійно, проте їм в працевлаштуванні було відмовлено.
Також суд не приймає до уваги той факт, що відповідач не звертався із сповіщеннями про наявність робочих місць, на які могли бути працевлаштовані інваліди, в місцеві відділення Фонду соціального захисту інвалідів, оскільки, як убачається з матеріалів справи і не оспорюється позивачем, про наявність робочих місць, на які могли бути працевлаштовані інваліди, було повідомлено безпосередньо керуючої організації позивача в АР Крим. Звідси, неповідомлення місцевих відділень Фонду соціального захисту інвалідів, це перш за все вина самого позивача.
Все вищевикладене розцінюється судом як докази того, що відповідач створив робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативів, встановлених законодавством і вживав заходи, направлені на працевлаштування інвалідів.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що вимоги позивача не обґрунтовані і не підлягають задоволенню, оскільки вони не засновані на нормах чинного законодавства України і не підтверджені матеріалами справами.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.
Відповідно до пункту 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України вступна та резолютивна частини Постанови проголошено і підписано складом суду 06 вересня 2006 року з повідомленням представників сторін про виготовлення Постанови суду в повному обсязі 14 вересня 2006 р.
14 вересня 2006 року постанова було виготовлено у повному обсязі.
Керуючись частиною 1 статті 71, статями 122, 158 – 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У позові відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України
Постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.